Ухвала КАС ВС № 520/13847/19

УХВАЛА 04 серпня 2020 року м. Київ справа № 520/13847/19 адміністративне провадження № К/9901/18350/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Дашутіна І.В., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №520/13847/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2015-2018 роках 103 дні відпусток; стягнути з ГУНП в Харківській області на користь позивача грошову компенсацію за невикористанні у 2015-2018 роках 103 дні відпусток у розмірі 44 924,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 1 серпня 1994 року по 2 січня 2019 рік він проходив службу в органах внутрішніх справ. 9 липня 2015 року йому надано статус учасника бойових дій, а з 2 січня 2019 року звільнено з органів Національної поліції. Позивач зазначає, що має право на отримання додаткової щорічної відпустки 14 днів як учасник бойових дій, яку під служби в поліції не отримував. У рік звільнення позивача зі служби йому повинна була бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки та невикористаної щорічної відпустки, проте цього зроблено не було, що зумовило його звернутись за судовим захистом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. 8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги спір виник щодо проведення розрахунку при звільненні позивача з публічної служби, а саме виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій. З рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року вбачається, що зазначену справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №520/13847/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіМ.В. Білак І.В. Дашутін О.Р. Радишевська