Ухвала КАС ВС № 520/14383/19

УХВАЛА 28 липня 2020 року м. Київ справа № 520/14383/19 адміністративне провадження № К/9901/18216/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №520/14383/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, в с т а н о в и в : Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає в затримці проведення розрахунку при звільненні та стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на її користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 1551 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 40 коп. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає в затримці проведення розрахунку при звільненні позивачки та стягнуто на її користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 8251 (вісім тисяч двісті п`ятдесят одна) грн 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що одноразова грошова допомога відноситься до сум, які мають бути виплачені працівнику при звільненні, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 116,117 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України), за якими підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 823/911/16. У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. 8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивачка працювала на посаді дільничного офіцера поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Отже, вона не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні Закону № 1700-VII. Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №520/14383/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіМ.В. Білак І.В. Дашутін М.М. Яковенко