Постанова КГС ВС № 922/4164/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року м. Київ Справа № 922/4164/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 про закриття апеляційного провадження у справі за позовом ТОВ АФ "Подолівська" до:

1. Барвінківського виконавчого комітету міської ради;

2. Подолівської сільської ради с. Подолівка;

3. Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області;

2. Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання права власності, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст історії справи 1.1. У грудні 2017 року ТОВ АФ "Подолівська" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до: Барвінківського виконавчого комітету міської ради; Подолівської сільської ради с. Подолівка; Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, про визнання права власності на перелічене в позові нерухоме майно. 1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Визнано за ТОВ АФ "Подолівська" право власності на: нежитлове приміщення літера "А1" "Критий тік" площею 647,2 м2; літера "Б" "Склад" площею 1073,7 м2; літера "В" "Підвал" площею 88,0 м2; літера "Г" "Підсобне приміщення" площею 74,4 м2; літера "Д" "Склад" площею 744,3 м2; літера "Д" "Крильце" площею 3,7 м2; літера "Д1" "Крильце" площею 3,7 м2; літера "Д2" "Крильце" площею 4,3 м2; літера "Ж" "Склад" площею 928,3 м2; (виробничий будинок бригада № 2) літера "А1" "Майстерня" площею 186,0 м2; літера "А" "Прибудова" площею 51,2 м2; літера "А1" "Прибудова" площею 117,2 м2; літера "Б" "Гараж" площею 1894,8 м2; літера "В" "Їдальня" площею 156,2 м2; літера "В" "Крильце" площею 3,4 м2; літера "Г" "Погріб" площею 154,4 м2; літера "Д" "Погріб" площею 56,9 м2; літера "Е" "Ангар" площею 1800,0 м2; літера "Ж" "Цех" площею 144,0 м2; літера "З" "Літній душ" площею 3,9 м2; літера "Л" "Вбиральня" площею 1,0 м2; літера "К" "Пожежний резервуар" площею 36,0 м2; літера "М" "Оглядова яма" площею 15,6 м2; літера "N1" "Ворота" площею 48,0 м2; літера "N2" "Огорожа" площею 560,0 м2; нежитлове приміщення (виробничий будинок приміщення ГММ) літера "А1" "Приміщення ГММ" площею 40,3 м2; літера "А" "Крильце" площею 3,5 м2; літера "Б" "Вбиральня" площею 1,1 м2; резервуари 4 (чотири) штуки; резервуари 6 (шість) штук; бензоколонки 2 (дві) штуки; літера "N1" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N2" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N3" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N4" "Огорожа" площею 364,7 м2, розташовані по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області та на нежитлове приміщення літера "А1" "Майстерня" площею 310,0 м2; літера "А" "Котельня" площею 49,0 м2, розташовані по вул. Центральній в селі Олександрівка Барвінківського району Харківської області. 1.3. У січні 2019 року Заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - ДАБІ у Харківській області), Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення 2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 (колегія суддів: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у даній справі. Ухвалу мотивовано посиланнями на те, що прокурором не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ДАБІ України та її територіальним органом - Департаментом ДАБІ у Харківській області, як самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі відповідачів - Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради у спірних правовідносинах, суд зазначив про їх обізнаність стосовно ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного прокурором рішення у справі, яке ними не оскаржувалося, а також про відсутність доказів звернення прокурора до відповідачів з повідомленням про намір здійснити представництво інтересів держави у суді. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено підстав для представництва ним в суді зазначених органів, як того вимагають положення статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України є підставою для закриття апеляційного провадження у справі.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги 3.1. У касаційній скарзі прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 53, пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 4.1. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надійшло.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції 5.1. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 5.2. Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 5.3. Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 5.4. Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. 5.5. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. 5.6. Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). 5.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц навела висновок про те, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. 5.8. Відповідно до абзацу 12 пункту 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів. 5.9. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти у відповідних правовідносинах державу (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). 5.10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі ДАБІ України, ДАБІ у Харківській області, Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради обґрунтовував наявність підстав для представництва інтересів цих органів у суді наступними обставинами. 5.11. На думку прокурора, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушується право ДАБІ України та ДАБІ у Харківської області у зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного судового рішення порушується визначений законодавством порядок будівництва об`єктів нерухомості. Крім того, прокурор у апеляційній скарзі зазначає, що матеріали справи не містять дозволу на виконання будівельних робіт, з якого випливало б, хто саме є замовником та виконавцем будівництва; інші докази того, що ТОВ АФ "Подолівська" здійснювало будівництво спірного об`єкту. При цьому, як зазначає прокурор, суду не надано належним чином оформленої проектної документації на будівництво; відсутні докази погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами у встановленому законодавством порядку. 5.12. Нездійснення ДАБІ України та її територіальними органами - Департаментом ДАБІ у Харківській області контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на об`єкті спірного самочинного будівництва покладає на ці органи обов`язок реалізації цих повноважень, що, на думку прокурора, є підставою для представництва прокурора в особі зазначених осіб. 5.13. Дійшовши висновку про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ДАБІ України та її територіальним органом - Департаментом ДАБІ у Харківській області, як самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. 5.14. Згідно з пунктом 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". 5.15. Відповідно до частин 1, 2 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. 5.16. Повноваження ДАБІ України передбачені нормами Закону України "Про основи містобудування", Положення "Про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №

294. Таким чином, бездіяльність ДАБІ України та ДАБІ у Харківській області у спірних матеріальних правовідносинах полягає у нездійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на спірному об`єкті самочинного будівництва. Подібну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 та у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 922/3054/18. 5.17. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурором у даній справі не доведено наявності підстав для висновку про невиконання або неналежне виконання ДАБІ України та Департаментом ДАБІ у Харківській області, як самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. 5.18. Також прокурор в апеляційній скарзі зазначив, що підставою для представництва прокуратурою Харківської області в суді інтересів держави в особі Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради є їх бездіяльність як органів, які поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб`єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності. На думку прокурора вбачається наявність порушень державних економічних інтересів у сфері земельних відносин, яка виявилася у визнанні права власності за позивачем з порушенням законодавства. Разом з тим, прокурор стверджує, що Барвінківський виконавчий комітет міської ради та Подолівська сільська рада не є належними відповідачами, оскільки з боку відповідачів відсутнє порушення прав позивача. 5.19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачі були обізнані стосовно ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, проте не скористалися своїм процесуальним правом на оскарження цього рішення в апеляційному порядку. 5.20. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що звертаючись з апеляційною скаргою, попередньо, до звернення до суду, прокурор повідомив зазначені ним органи, в інтересах яких він виступає про намір здійснити представництво інтересів держави у суді. 5.21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, оскільки обізнаність відповідачів про ухвалення місцевим господарським судом рішення, яке може стосуватися їх прав та охоронюваних законом інтересів, а також прав і інтересів мешканців відповідних територіальних громад і невжиття заходів для оскарження цього рішення свідчить про те, що указані органи місцевого самоврядування неналежно виконують свої повноваження щодо встановлення обставин правомірності набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно, а також правомірності звернення ТОВ АФ "Подолівська" з цим позовом до відповідачів, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади міста Барвінкове Барвінківського району Харківської області та села Олександрівка Барвінківського району Харківської області в межах яких розміщене спірне нерухоме майно, та звернення до суду з апеляційною скаргою, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Подібний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18. 5.22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. 5.23. При цьому слід зазначити про помилкове посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13, оскільки у зазначеній справі прокурор, який не був учасником справи, звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави у справі № 925/2073/13 та у даній справі різні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 6.1. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. 6.2. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справу слід направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Розподіл судових витрат 7.1. У зв`язку із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції та направленням справи до справи до апеляційного господарського суду для продовження розгляду, розподіл витрат зі сплати судового збору у тому числі за подання апеляційної скарги і касаційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України підлягає здійсненню судом апеляційної інстанції. Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у справі № 922/4164/17 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Є. Краснов Суддя Г. Мачульський Суддя І. Кушнір