Ухвала КЦС ВС № 641/6263/18

Ухвала 31 липня 2020 року м. Київ справа № 641/6263/18 провадження № 61-11114cк20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просила збільшити розмір аліментів, що сплачуються громадянином Республіки Туреччина ОСОБА_4 на їх спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суми у національній валюті України, розмір якої за офіційним курсом НБУ еквівалетний 250 Євро, що станом на день направлення позовної заяви до суду за офіційним курсом НБУ становить 8 197,50 грн. Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. 23 липня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року. ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи простягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди вважають обов`язком позивача доводити зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я відповідача навіть у випадку якщо було доведено зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я одержувача аліментів. Порушене питання, на думку ОСОБА_1 , має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_6 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков