LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/18400/19

від 31.07.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18400/19 Головуючий у І інстанції - Аверкова В.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, постанови,- В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення від 28 серпня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції автомобільний бензин Shell V Power-TM F-95-Євро5-Е5, про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції дизельне паливо Shell V Power-TM ДП-Л-Євро5-В0: - визнати протиправною та скасувати постанову від 28 серпня 2019 року № 3-19. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем протиправно застосовано вжиття у відношенні Позивача заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, оскільки під час проведення перевірки встановлено формальну невідповідність продукції; встановлені у ході проведення перевірки порушення не можуть кваліфікуватись як формальна невідповідність, а отже наявність встановлених порушень не може бути правовою підставою для вжиття Відповідачем коригувальних заходів у вигляді усунення формальної невідповідності; продукція розповсюджувалась Позивачем за наявності усіх необхідних документів щодо якості відповідної партії продукції та її відповідності вимогам технічних регламентів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що Відповідач на власний розсуд кваліфікував виявлені в ході перевірки обставини формальною невідповідністю, хоча жодним законодавчим актом вони не визначені такими; прийняв оскаржувані рішення про одночасне вжиття двох обмежувальних заходів, застосування одного з яких у виді усунення формальної невідповідності виключає можливість застосування іншого у виді приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; встановив для Позивача вимоги, які не можуть бути виконані ні Позивачем, в силу того, що він не є виробником продукції, ні постачальником продукції, в силу їх незрозумілості та необґрунтованості; застосував до Позивача штрафні санкції за відсутність декларації про відповідність попри наявність такої декларації та здійснення Позивачем діяльності у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Відповідач звертає увагу на те, що Позивач повинен був усунути формальну невідповідність, так як у нього відсутні декларації на відповідність та паспорта якості на паливо на автомобільний бензин Shell V Power-TM F-95-Євро5-Е5 та дизельне паливо Shell V Power-TM ДП-Л-Євро5-В0. Крім того, встановлено відсутність позначення палива в доступних місцях (на паливо-розподільчому обладнанні), що є порушенням вимог п.п. 8, 9, 10, 19, 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №

927. Тобто, до Позивача обмежувальний захід було застосовано відповідно до статей 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Також, обмежувальний захід застосовано, в тому числі і відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що передбачає нанесення знаку відповідності технічним регламентам на паспортах якості на паливо яке реалізується, тобто на паспорти якості на автомобільний бензин Shell V Power-TM F-95-Євро5-Е5 та дизельне паливо Shell V Power-TM ДП-Л-Євро5-В0. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06 серпня по 07 серпня 2019 року Відповідачем проведено перевірку характеристик продукції - автомобільний бензин, дизельне, суднове та котельне палива - за наслідками планового виїзного заходу ТОВ «Альянс Холдин», адреса: АЗС вул. Шевченка, 77/В, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область та складено акт перевірки характеристик продукції від 07 серпня 2019 року № 4-6.01/19. Перевіркою виявлено наступні порушення: - п. 8 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 (далі - Технічний регламент), ст. ст. 23, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5; - п. 8 Технічного регламенту, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0; - п. 8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 05 серпня 2019 року № АО220000856/784 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості № 104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані); - п. 8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 11 липня 2019 року № АО240000416/384 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості № 104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані); - п. 8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 16 липня 2019 року № АО220000784/720 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості № 104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані); - п. 7 Технічного регламенту, а саме: під час виїзної перевірки за місцем розповсюдження продукції встановлено відсутність позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні). На підставі акта перевірки Відповідачем винесено наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 серпня 2019 року: - щодо продукції автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; - щодо продукції Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Крім того, постановою від 28 серпня 2019 року № 3-19 про накладення штрафних санкцій за результатами розгляду справи протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та акта перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги п. 3 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції без декларації про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Не погоджуючись з винесеними рішеннями та постановою, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що паспорти якості та декларації про відповідність на автомобільний бензин А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне ДП-Л-Євро5-В0 зазначених відомостей щодо включення у назву палива торгової марки виробника не містять, як і відсутні докази на підтвердження наявності позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, за приписами статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-V) державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції). Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону. У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069 затверджено "Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд", зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом. Відповідно до статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Митним кодексом України. Положеннями статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики для певних категорій споживачів (користувачів), він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем відповідних споживачів (користувачів) про такі ризики. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування). Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція. Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходів щодо налагодження співпраці з виробниками та розповсюджувачами з метою запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується ними на ринку. Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відповідно до статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція. У випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка: 1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів); 2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції. Щодо продукції, яка перебуває у споживачів (користувачів), у випадках, визначених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", застосовуються такі заходи ринкового нагляду: 1) обмеження надання продукції на ринку, передбачені пунктом 1 частини першої статті 30 цього Закону; 2) відкликання продукції. Згідно частинами 1 - 6, 8 - 13, 17 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції. Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції. Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається. Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію. У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції. За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". З аналізу наведених норм вбачається про наявність у Відповідача права на проведення планової перевірки позивача та, у випадку встановлення порушень, на вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема, обмеження надання продукції на ринку. Положеннями статті 24 вказаного Закону встановлено особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів. Так, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам). Згідно частини 1 та 4 статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею. Статтею 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності, зокрема, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею. Згідно статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом, зокрема, усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону). Відповідно до пунктів 8-10 Технічного регламенту кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою. Вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива наведені у додатку 1 до цього Технічного регламенту. Відповідно до додатку 1 «Вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива» позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10. Приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7. Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7. Приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7. Позначення палива може включати торгову марку (товарний знак) виробника. Приклад позначення автомобільного бензину торгової марки "ХХХ" з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 10 відсотків: бензин автомобільний марки ХХХ А-95-Євро4-Е10. Відповідно до п. 19, 20 Технічного регламенту за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту. Перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 (Офіційний вісник України, 2001 року, № 49, ст. 2188). У разі проведення оцінки відповідності призначеним органом з оцінки відповідності до національного знака відповідності додається його ідентифікаційний код. У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності повинні бути дотримані пропорції, встановлені в описі. Нанесення будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману треті сторони щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене за умови непогіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності. Тобто, положеннями Технічного регламенту встановлено вимоги до позначення автомобільного бензину і дизельного палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу та вимоги щодо наявності необхідних документів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до акта перевірки виявлено, наступні порушення: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5; відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0; за місцем розповсюдження продукції встановлено відсутність позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні). При цьому, сторонами не заперечується наявність паспорту якості та декларації про відповідність на автомобільний бензин А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне ДП-Л-Євро5-В0, копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому, Технічний регламент містить вимоги до кожної партії палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, зокрема, документ про якість (паспорт якості) палива, який повинен містити інформацію щодо назви, марки палива, відомості щодо декларації про відповідність. При цьому, прикладом позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків є «бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7»; прикладом позначення дизельного палива є «паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7»; позначення палива може включати торгову марку (товарний знак) виробника, наприклад, автомобільний бензин торгової марки "ХХХ" з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 10 відсотків: «бензин автомобільний марки ХХХ А-95-Євро4-Е10». Тобто, положення Технічного регламенту не містять заборони щодо включення у назву палива торгової марки виробника. Проте, зазначена торгова марка виробника у відповідності до вимог Технічного регламенту має бути відображена в документі про якість (паспорт якості) палива. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною 2 статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Разом з цим, як підтверджено матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, паспорти якості та декларації про відповідність на автомобільний бензин А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне ДП-Л-Євро5-В0 зазначених відомостей щодо включення у назву палива торгової марки виробника не містять, як і відсутні докази на підтвердження наявності позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні). Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність встановлених Відповідачем під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» порушень вимог п.п. 7, 8 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року № 927 та полоджень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». При цьому, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи Позивача щодо відсутності в оскаржуваних рішеннях посилань на норму ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки з них вбачається, що Відповідач посилається на положення статтей 28-32 вказаного Закону, що включає також ст. 29 Закону. Відповідно до статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону. З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки Відповідачем винесено наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 серпня 2019 року: щодо продукції автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; щодо продукції Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Постановою від 28 серпня 2019 року № 3-19 про накладення штрафних санкцій за результатами розгляду справи протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та акта перевірки встановлено, що Позивач порушив вимоги п. 3 ч. 3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції без декларації про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Однак, Позивач не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів у спростування виявлених Відповідачем порушень під час проведеної перевірки та доказів усунення порушень у встановлені строки. Крім того, доводи Позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідно до п. 19 Технічного регламенту виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність, а Позивач не є виробником, то колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розповсюджувачів повинна бути наявна декларація про відповідність на відповідний вид продукції, проте Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що на продукцію Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 та Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 у Позивача декларації про відповідність відсутні. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, суд першої інстанції дійшо правильного висновку про про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Альянс Холдинг». При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»