LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/1675/20

від 28.07.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1675/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 (суддя першої інстанції Сацький Р.В,) в адміністративній справі №280/1675/20 за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 12 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни та Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020 №61380162, що була прийнята відповідачем відносно боржника позивача. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі №280/1675/20 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. 06.04.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн із доказами на підтвердження вартості понесених позивачем витрат. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року заяву представника позивача адвоката Працевитого Г.О. про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити частково. Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розгляд ом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року по справі № 520/1849/19. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Судом встановлено, що позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 04.03.2020 б/н та додатковий договір до нього з Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого». Пунктом 3.1 Договору визначено, що розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі) до цього Договору. Пунктом 2 Додаткового договору визначено, що вартість години роботи адвоката становить 100,00 грн, вартість написання позовної заяви становить 3000,00 грн. Детальний розрахунок наведений в переліку витрат на правову допомогу у Акті №1 від 02.04.2020. Згідно рахунку - фактурі від 02.04.2020 позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Частково задовольняючи вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що така послуга як ознайомлення та аналіз з документами наданими клієнтом, консультування клієнта щодо способів захисту його прав та інтересів, за яку заявлено 1000,00 грн., не є діями з надання професійної правничої допомоги у даній справі, а тому суд першої інстанції дійшов висновку що розмір заявлених представником позивача до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка була надана адвокатом Працевитим Г.О. має бути задоволений часткового, а саме на суму 3000,00 грн. Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що Позивач належним чином документально не підтвердив та не довів у повному обсязі загальну суму витрат, понесених останнім, на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, тобто є справою не значної складності. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, погоджується з висновками суду першої інстанції, що співмірною сумою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є 3000 грн. За даних обставин, враховуючи те, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходив з критеріїв їх співмірності із обсягом складених адвокатом в рамках цієї адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також на представництво інтересів у судових засіданнях, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 (в адміністративній справі №280/1675/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України. Повний текст постанови складено 03.08.2020 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»