Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/567/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 р.Справа № 440/567/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Плескач Г.А., представника відповідача - Будкіна С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/567/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:

1. Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затверджений наказом №865-к від 05.12.2019 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відносно ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" і "В" начальника управління ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з припиненням державної служби, у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 27.01.2020.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2020 до моменту набрання рішенням суду про поновлення на займаній посаді законної сили.

6. Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання. Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на необґрунтованість та безпосередньо пов`язану з цим протиправність висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оскільки вказаний висновок прийнятий з порушенням установлених Законом України "Про державну службу" та Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, принципів об`єктивності і достовірності, доступності і прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Зважаючи на це, ОСОБА_1 стверджує про те, що наказ від 10.12.2019 №876-к про звільнення з посади підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий на підставі протиправного та необґрунтованого висновку. Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року по справі № 440/567/2020 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" у частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з 28.01.2020. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2020 по 15.04.2020, виходячи із розрахункової суми у розмірі 46749,92 грн за вирахуванням податків та зборів, які має здійснити роботодавець під час виплати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з 28.01.2020 та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року по справі № 440/567/2020 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Також просить суд апеляційної інстанції застосувати строк позовної давності, а судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.ст.122, 123 КАС України стверджує про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки ознайомлений зі спірним висновком ОСОБА_1 був ще 06.12.2019, а з позовом до суду звернувся лише 03.02.2019, при цьому позивачем не наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого КАС України місячного строку, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Стверджує, що судом безпідставно без наявності доказів, зазначено про факт подання та повернення позивачу без будь-якого дослідження обставин, та визначено як досліджену умову подання зауваження «щодо оцінювання результатів результатів службової діяльності» начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки на вказаному документі відсутня відмітка зі штрих - кодом, який проставляється автоматично при реєстрації документів про отримання Головним управлінням, що свідчить про ненадання таких зауважень. Вважає, що оскільки за наявності визначених умов (у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди), які передбачені нормами абзацу 2 п. 40 постанови КМ України від 23 серпня 2017 року № 640, визначення результатів може бути проведено за відсутності державного службовця, сам по собі факт відсутності співбесіди не є порушенням визначеної процедури, як це обґрунтовано судом. Наполягає, що суд дійшов висновку про недостатню обґрунтованість результатів щорічної оцінки щодо позивача з порушенням принципу законності. Суд не надав належної оцінки матеріальним нормам та не звернув достатньої уваги, що форми виставлення оцінок та обґрунтування чітко визначені законодавством, яким Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області і керувалось у спірних відносинах, та в результаті чого був складений висновок згідно форми - додаток 8 постанови КМУ від 23 серпня 2017 року №

640. Отже, відповідач не мав права відійти від форми визначеної законодавством, тому встановлення судом недостатності вказаного обґрунтування суперечить нормам матеріального права, та є виключно позицією суду. Також, на думку апелянта, судом не надано належної оцінки порядку проведення та оскарження результатів щорічної оцінки. Вказує, що відзив на позов до суду першої інстанції не було подано у даній справі у зв`язку з великим обсягом роботи та значним навантаженням. Враховуючи вищевикладене, просить суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги апеляційної скарги. В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав та мотивів, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити. Позивач та його представник в надісланому до суду письмовому відзиві, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач вважає, що ним дотримано строк звернення до адміністративного суду, оскільки фактично спір у публічно - правових відносинах щодо незаконного його звільнення із займаної посади виник саме 27.01.2020 року (дата видання наказу від 10.12.2019 року № 876-к про звільнення з посади), а за захистом свого порушеного права звернувся вже 03.02.2020 року. Вимоги про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" у частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , в даному випадку є підставою і передумовою спірних правовідносин, а тому їх не можна було б розглядати раніше, аніж спір та порушення прав позивача, які вони потягли за собою та окремо від основної вимоги - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. При цьому строки для звернення до суду із даним позовом порушені не були. Наполягає, що жодних доказів на підтвердження тверджень апелянта щодо порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції під час розгляду цієї справи взагалі не надано до суду. Навіть на момент подання апеляційної скарги відповідач не зміг визначитись в який же спосіб і чи було проведено оцінювання, хто та як його проводив. Окремо зазначив, що наказом в.о. начальника головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16 червня 2020 року № 404-к, відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України та на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 404/567/20 скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 10 грудня 2019 року № 876-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з 28.01.2020 року. Наказом в.о. начальника головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16 червня 2020 року № 406-к скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , що затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році", та встановлено проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 до 15 липня 2020 року. Наказом № 489- к від 14 липня 2020 року затверджено позитивний Висновок щодо результатів службової діяльності ОСОБА_1 . Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 14-16) ОСОБА_1 : - з 23.08.2013 призначений за переведенням з Головного управління Держземагентства у Полтавській області на посаду начальника управління державного земельного кадастру, за згодою; - з 29.04.2015 Головне управління Держземагентства у Полтавській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області; - з 02.06.2015 позивач переведений на посаду начальника управління державного земельного кадастру; - з 01.05.2016 присвоєно 5 ранг державного службовця, "Б" категорія посад державної служби. З метою проведення оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік 14.12.2018 керівництвом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області було погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" (а.с. 54-56), відповідно до яких основними завданнями ОСОБА_1 визначено: 1) забезпечення у 2019 році внесення до бази даних Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про межі адміністративно-територіальної одиниці та відомостей про нормативну грошову оцінку; 2) забезпечення стовідсоткового якісного виконання третього етапу верифікації; 3) забезпечення виконання в повному обсязі норм Закону України "Про Державний земельний кадастр" і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 №1051; 4) забезпечення розгляду звернень громадян, підприємств, установи та організацій, посадових осіб, запитів та звернень народних депутатів, запитів на інформацію, надання роз`яснень з питань, що належать до компетенції Управління державного земельного кадастру; 5) забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері запобігання корупції та правил етичної поведінки. Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цих завдань відповідно визначено: 1) проведення аналізу наявної землевпорядної документації в архіві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та структурних підрозділах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо перерозподілу сільських ради Полтавської області; направлення листів головам сільських, селищних рад, об`єднаних територіальних громад, щодо необхідності проведення заходів по встановленню меж населених пунктів; визначення 16 населених пунктів по Миргородському, Полтавському районах Полтавської області для внесення відомостей (змін до них) про межі адміністративно-територіальних одиниць та відомостей про нормативну грошову оцінку до Державного земельного кадастру; 2) Держгеокадастром ІІ етап верифікації і направити структурним підрозділам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; розробити і направити структурним підрозділам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області графік виконання ІІ етапу верифікації; забезпечити стовідсоткове внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до завдань ІІ етапу верифікації і своєчасно направити інформацію до Держгеокадастру; 3) своєчасно на веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Полтавській області забезпечити розміщення інформації щодо змін в земельному законодавстві, нових адміністративних послугах, які надають державні кадастрові реєстратори; забезпечити проведення щомісячно селекторних нарад-навчань з метою підвищення рівня кваліфікації професійних навичок з державними кадастровими реєстраторами структурних підрозділів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; 4) своєчасно та професійно підготовити відповіді на звернення з дотриманням строків встановлених чинним законодавством; недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей на звернення; 5) посилення рівня виконавської дисципліни та недопущення порушення обмежень встановлених антикорупційним законодавством. З цими завданнями позивач був ознайомлений 14.12.2018. 03.10.2019 ГУ Держгеокадастру в Полтавській області прийнято наказ №720-к "Про проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області". 21.10.2019 за результатами оцінювання складений висновок про результати оцінювання службової діяльності позивача з середнім балом 2,4 (завдання №1 - 2 бали, №2 - 2 бали, №3 - 2 бали, №4 - 3 бали, №5 - 3 бали), який позивач отримав 23.10.2019 (а.с. 51-53). Після ознайомлення з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" і "В" за 2019 рік 23.10.2019 позивач особисто подав зауваження щодо оцінювання результатів службової діяльності начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чувпилу В.В. (а.с. 17). Однак ці зауваження так і не були розглянуті та не долучені до особової справи, натомість повернуті позивачу без будь-яких пояснень. Наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чувпило В.В. від 05.12.2019 №865-к було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2019 році, зокрема начальника управління ОСОБА_1 , з оцінкою "негативна" (а.с. 49-50). 06.12.2019 позивач направив на ім`я начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чувпила В.В. скаргу щодо результатів оцінювання службової діяльності (а.с. 29), відповіді на яку так і не отримав. Цього ж дня аналогічна скарга була направлена до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, на яку позивач отримав відповідь від 28.12.2019 №р-3379/0-0.15-6143/6-19, де йому роз`яснено порядок проведення оцінювання державних службовців та право на оскарження негативного висновку. Скарга по суті не розглянута (а.с. 30). Між тим наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області І. Прудкої від 10.12.2019 №876-к звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з припиненням державної служби у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. При цьому, датою звільнення слід вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, відповідно до частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 звільнено з 27.01.2020 (а.с. 15). Не погоджуючись із правомірністю висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затвердженим наказом №865-к від 05.12.2019, наказу №865-к від 05.12.2019 в частині, що стосується його прав та інтересів, та наказу від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_3 ", позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з відсутності належного обґрунтування негативних оцінок відповідача, які були покладені в основу висновку, складеного за результатами виконання позивачем завдань. При цьому, судом було взято до уваги відсутність факту проведення оціночної співбесіди з позивачем, як обов`язкового етапу оцінювання. Враховано також і неподання відповідачем відзиву на позов. З посиланням на не спростування відповідачем наведених позивачем тверджень щодо порушення його прав під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, внаслідок визнання необґрунтованим висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується лише оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 (а не в цілому, як просив позивач) суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році". Враховуючи ту обставину, що в основу наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 " були покладені висновки оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , які визнані судом протиправними, вказаний наказ також скасовано судом, як протиправний. Зважаючи на висновок суду про протиправність наказу від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та його скасування, суд дійшов висновку про поновлення позивача на тій же посаді та у тому ж органі, з якого його було звільнено, а саме - на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, з наступного робочого дня після звільнення, тобто з 28.01.2020, а не з 27.01.2020, як просив позивач. З огляду на поновлення позивача на посаді, судом стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2020 по 15.04.2020, виходячи із розрахункової суми у розмірі 46749,92 грн за вирахуванням податків та зборів, які має здійснити роботодавець під час виплати. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. В частині відмови - рішення суду першої інстанції не оскаржено. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині твердження про пропущення позивачем строку звернення з даним позовом колегія суддів виходить з наступного. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України , яка була чинна на час звернення позивача до суду й ухвалення оскаржуваного судового рішення, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). За змістом частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України). Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України). Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Слід зазначити, що пропуск строку передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегією суддів встановлено, що спірні відносини між сторонами склалися внаслідок проходження та припинення публічної служби ОСОБА_1 , як державним службовцем, що займає посаду державної служби категорії «Б». Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби визначено Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі по тексту - Закон № 889-VIII), яким урегульовано відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, та визначено правовий статус державного службовця (ч.1 ст.3, ч.2 ст.5 Закону № 889-VIII). Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. За приписами положень чч.1-7 ст. 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону № 889-VIII. Згідно з приписами статті 11 Закону № 889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів. Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду. У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з припиненням державної служби у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", яке він оскаржив до суду, відбулося на підставі наказу від 10.12.2019 №876-к. Згідно листка непрацездатності ОСОБА_1 в період з 06.12.2019 по 03.01.2020 та з 08.01.2020 по 24.01.2020 позивач перебував на стаціонарному лікуванні (т.1 а.с.33, 34), внаслідок чого відповідно до запису, внесеного до трудової книжки ОСОБА_1 на підставі наказу від 10.12.2019 №876-к, звільнено його з займаної посади лише 27.01.2020 (т.1 а.с.15). Враховуючи дату звільнення (27.01.2020), дату звернення до суду з цим позовом (03.02.2020), місячний строк на подачу позову у публічно - правових відносинах щодо припинення публічної служби, встановлений ч.5 ст.122 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем у спірних відносинах дотримано строк звернення до суду за захистом свого порушеного права. Вимоги про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" у частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , в даному випадку є підставою і передумовою спірних правовідносин, а тому їх не можна було б розглядати раніше, аніж спір та порушення прав ОСОБА_1 , які вони потягли за собою та окремо від основної вимоги - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги щодо неподання позивачем у встановлений законом спосіб зауважень, скарги щодо результатів оцінювання та неотримання їх відповідачем не впливають на порядок обчислення строку звернення ОСОБА_1 до суду та не спростовують дотримання ним ст.122 КАС України у цій справі. Щодо правомірності проведення відповідачем оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 колегією суддів встановлено наступне. Так, частиною 11 статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 11 статті 44 Закону України "Про державну службу" Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 №640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (надалі - Порядок № 640). Цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В". Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Згідно з пунктом 12 Порядку № 640 завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Відповідно до пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Згідно з пунктом 9 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Відповідно до вимог пункту 33 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. За змістом пункту 34 Порядку № 640 завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються, зокрема, державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності). При цьому, пунктом 37 Порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. Оціночна співбесіда, відповідно до пункту 39 Порядку № 640, проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: - "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; - бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); - бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; - бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1, які погоджені 14.12.2018 керівництвом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ключовий показник завдання №1 - проведення аналізу наявної землевпорядної документації в архіві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та структурних підрозділах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо перерозподілу сільських ради Полтавської області; направлення листів головам сільських, селищних рад, об`єднаних територіальних громад, щодо необхідності проведення заходів по встановленню меж населених пунктів; визначення 16 населених пунктів по Миргородському, Полтавському районах Полтавської області для внесення відомостей (змін до них) про межі адміністративно-територіальних одиниць та відомостей про нормативну грошову оцінку до Державного земельного кадастру. Досягнутий результат - забезпечено у 2019 році внесення до бази даних Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про межі адміністративно-територіальної одиниці та відомостей про нормативну грошову оцінку. Завдання оцінено в 2 бали. Обґрунтування - завдання виконано із залученням до виконання завдання інших осіб. Ключовий показник завдання №2 - Держгеокадастром ІІ етап верифікації і направити структурним підрозділам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; розробити і направити структурним підрозділам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області графік виконання ІІ етапу верифікації; забезпечити стовідсоткове внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до завдань ІІ етапу верифікації і своєчасно направити інформацію до Держгеокадастру. Досягнутий результат - проведено своєчасно формування таблиць верифікації 3 етапу форми 6-зем з доповненням інформації площ земельних угідь та направлено до Держгеокадастру. Завдання оцінено в 2 бали. Обґрунтування - завдання виконано із залученням до виконання завдання інших осіб. Ключовий показник завдання №3 - своєчасно на веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Полтавській області забезпечити розміщення інформації щодо змін в земельному законодавстві, нових адміністративних послугах, які надають державні кадастрові реєстратори; забезпечити проведення щомісячно селекторних нарад-навчань з метою підвищення рівня кваліфікації професійних навичок з державними кадастровими реєстраторами структурних підрозділів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. Досягнутий результат - забезпечено виконання в повному обсязі норм Закону України "Про Державний земельний кадастр" і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 №1051. Завдання оцінено в 2 бали. Обґрунтування - завдання виконано з низькою самостійністю. Ключовий показник завдання №4 - своєчасно та професійно підготувати відповіді на звернення з дотриманням строків встановлених чинним законодавством; недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей на звернення. Досягнутий результат - забезпечено розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, запитів та звернень народних депутатів, запитів на інформацію, надання роз`яснень з питань, що належать до компетенції відділу. Завдання оцінено в 3 бали. Обґрунтування - завдання виконано своєчасно. Ключовий показник завдання №5 - посилення рівня виконавської дисципліни та недопущення порушення обмежень встановлених антикорупційним законодавством. Досягнутий результат - посилено рівень виконавської дисципліни та не допущено порушення обмежень встановлених антикорупційним законодавством. Завдання оцінено в 3 бали. Обґрунтування - робота проведена ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. Середній бал за виконання всіх завдань - 2,4 бали, оцінка - негативна. Надаючи правову оцінку висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність у вказаному документі належного мотивування та обґрунтування виставлення балів. Як вже зазначалося судом вище, частиною 5 статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. Всупереч наведеному зазначені результатах виконання завдань негативні оцінки, які покладені в основу висновку, затвердженому наказом відповідача від 05.12.2019 №865-к, жодним чином не обґрунтовані. Примітки щодо залучення до виконання інших осіб, які містяться у наявних результатах, ніяким чином не розкривають власно зміст та мотиви, з яких відповідач виходив при виставленні оцінок. Так, на питання суду апеляційної інстанції щодо оцінки ключового показника завдання №3, яке оцінено в 2 бали, що саме розуміє відповідач під висловом «завдання виконано з низькою самостійністю» представник відповідача не відповів. Незрозумілим і неприйнятним є визначення досягнутого результату у вигляді забезпечення виконання в повному обсязі норм Закону України "Про Державний земельний кадастр" і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 №1051 з низькою самостійністю. Не пояснив представник відповідача в тому числі і в якій спосіб вважалося в належним виконання завдань № 1 та № 2, з огляду на те, що внесення до бази даних Державного земельного кадастру певних відомостей та формування таблиць верифікації відповідно до Посадової інструкції начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (посада ОСОБА_1 до звільнення) не здійснюється безпосередньо останнім, він лише координує та контролює цю роботу з метою здійснення керівництва Управлінням та забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин та надання адміністративних послуг, а тому залучення до виконання таких завдань інших осіб є службовою необхідністю, і не може оцінюватися негативно. Вказані завдання, як і завдання щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця за своєю суттю якраз і потребують залучення інших осіб, з огляду на що це не може слугувати критерієм незадовільної роботи позивача. Колегія суддів зауважує, що обґрунтування відповідача викладені лише у формі дописок з формулюванням завдання виконано із залученням до виконання завдання інших осіб або з низькою самостійністю. Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що виставлення відповідних балів позивачу без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Слушними є і твердження позивача, які не спростовані відповідачем, щодо непроведення з ОСОБА_1 оціночної співбесіди, що передує остаточному оцінюванню. Так, під час судового засідання представник відповідача спочатку не зміг визначитися проводилася чи ні оціночна співбесіда, потім вказав, що не проводилася, оскільки на його думку це не було обов`язковим у випадку позивача. В апеляційній скарзі послався на абзац 2 п.40 Порядку № 640, за приписами якої, на його переконання, визначення результатів можливо і без державного службовця, що і мало місце у спірних відносинах. Також з вказівкою на п.30 Порядку № 640 зазначив, що додаткова оціночна співбесіда проводиться з державним службовцем лише у разі потреби. Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними та такими, що не узгоджуються з нормами Порядку № 640, на які він посилається. Слід відмітити, що порядок оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б", до яких законодавцем віднесено і позивача, врегульовано пунктами з 33 по 42 Порядку №

640. У відповідності до пункту 36 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. На виконання вимог пункту 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником (пункт 38 Порядку № 640). Згідно з вимогами пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. У відповідності до пункту 40 Порядку № 640 безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу. З досліджених матеріалів справи та пояснень представника відповідача, колегією суддів встановлено, що в період визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 не був тимчасово відсутній або таким, що повторно нез`явився для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки, більш того, такої пропозиції йому не поступало взагалі, що свідчить про порушення відповідачем пунктів 37-39 Порядку № 640 в частині визначення результатів виконання завдань без проведення з позивачем оціночної співбесіди. Посилання апелянта на пункт 30 Порядку № 640 в обґрунтування необов`язковості проведення оціночної співбесіди з позивачем колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки вказаний пункт міститься у розділі «Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"» Порядку № 640, тобто не може бути застосований до позивача, який на час визначення результатів виконання завдань займав посаду категорії «Б». Таким чином, відсутність факту проведення такої співбесіди, як обов`язкового етапу оцінювання, є самостійною підставою для визнання висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорій "Б" і"В" у 2019 році, щодо оцінювання ОСОБА_1 необ`єктивним, здійсненим з порушенням визначеної чинними законодавством процедури, а тому протиправним. Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи, що відповідач не спростував наведені позивачем твердження щодо порушення його прав під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, та діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом №889-VIII, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується лише оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 (а не в цілому, як просить позивач) та, відповідно, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" та наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Положеннями ч.1 ст.235 Кодексу Законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. З огляду на положення наведеної норми, встановлену судом безпідставність наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2019 №876-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді, яку він займав на час звільнення з посади та у тому ж органі, з якого його було звільнено, а саме - на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, з наступного робочого дня після звільнення, тобто з 28.01.2020, а не з 27.01.2020, як просив позивач, оскільки датою звільнення слід вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення, відповідно до ч.5 ст. 87 Закону № 889-VIII. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (надалі - Порядок №100). Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. На виконання вимог суду відповідач надав довідку від 18.03.2020 за №31-16-0.5-1555/2-20 про розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 , який обчислений виходячи із заробітної плати за листопад-грудень 2019 року, що передують місяцю звільнення, та становить 834,82 грн (а.с. 47). Спору з приводу розміру середнього заробітку, відображеного у вищевказаній довідці, немає, а тому відсутні підстави для її неврахування. З урахуванням даних відображених у даній довідці, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення (з 28.01.2020 по 15.04.2020), що підлягає стягненню на користь позивача, становить 46 749,92 грн (834,82 грн х 56 робочих дні). Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв`язку з цим вірним є висновок суду першої інстанції в частині звернення до негайного виконання рішення суду щодо поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Колегія суддів зауважує, що відповідач станом на час апеляційного перегляду справи фактично виконав рішення суду, оскільки наказом в.о. начальника головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16 червня 2020 року № 404-к на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 404/567/20 скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 10 грудня 2019 року № 876-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з 28.01.2020 року. Наказом в.о. начальника головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16 червня 2020 року № 406-к скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , що затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.12.2019 №865-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році", та встановлено проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 до 15 липня 2020 року. Наказом № 489- к від 14 липня 2020 року затверджено позитивний Висновок щодо результатів службової діяльності ОСОБА_1 Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави, передбачені ст.139 КАС України для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-319 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року по справі № 440/567/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 03.08.2020 року