Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/437/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 500/437/20 пров. № А/857/9684/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., з участю секретаря судових засідань Гром І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування висновку і наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суддя у І інстанції Мартиць О.І., час ухвалення рішення 16 год 32 хв, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення 30 червня 2020 року, ВСТАНОВИВ : 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях, м. Києва у 2019 році у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затверджений наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) від 28 грудня 2019 року № 257-то; - скасувати наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити його на посаді першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру); - стягнути з ГУ Держгеокадастру на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 500/437/20 у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи було встановлено відсутність підстав для визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях, м. Києва у 2019 році у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то, та скасування наказу Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 ». Тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає. Позивач ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, у яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, не можуть вважатися справами незначної складності, а отже не можуть розглядатися судом за правилами спрощеного позовного провадження. Окрім того, вважає, що складення висновку щодо результатів службової діяльності на посаді першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру, який затверджено наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року № 257-то, що став підставою для прийняття відповідачем від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 », здійснено із грубим порушенням норм Закону України «Про державну службу» та підзаконних нормативно-правових актів щодо порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Відповідач Держгеокадастр у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач ГУ Держгеокадастру у відзиві на апеляційну скаргу позивача просило апеляційний суд її відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому звертає увагу на те, що ним було проведено розрахунок із позивачем при його звільнення у повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позову у повному обсязі. Представники Держгеокадастру та ГУ Держгеокадастру у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції заперечили обґрунтованість вимог апелянта доводами, аналогічними до викладених у їх відзивах на апеляційну скаргу. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 12 квітня 2017 ОСОБА_1 було призначено на посаду першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру. Наказом ГУ Держгеокадастру від 04 жовтня 2019 року № 635-к «Про визначення результатів завдань державними службовцями Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» вирішено визначити результати виконання завдань державними службовцями ГУ Держгеокадастру, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» за 2019 рік, та затверджено список державних службовців, результати діяльності яких підлягають оцінюванню у 2019 році. Наказом Держгеокадастру від 14 листопада 2019 року № 294 «Про врегулювання конфлікту інтересів» дозволено виконувачу обов`язків начальника ГУ Держгеонадастру ОСОБА_2 здійснити оцінювання результатів його службової діяльності за 2019 рік позивача під зовнішнім контролем у присутності директора Департаменту державного земельного кадастру ОСОБА_3 . У відповідності до пункту 19 розділу 5 протоколу № 21 засідання Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року Мінекономіки видано наказ від 06 грудня 2019 року № 577 «Про проведення комплексної перевірки роботи Держгеокадастру та його територіальних органів». Держгеокадастром 10 грудня 2019 року видано наказ № 322 «Про організацію здійснення комплексної перевірки», за результатами якої робочою групою було складено довідку про результати проведення комплексної перевірки роботи Держгеокадастру та його територіальних органів від 20 грудня 2019 року, надіслану листом Мінекономіки від 20 грудня 2019 року №2851-6/55382-03 Держгеокадастру. Згідно із вказаним листом Держгеокадастру було доручено вжити відповідних заходів реагування та враховувати результати комплексної перевірки роботи територіальних органів Держгеокадастру при проведенні щорічного оцінювання результатів службової діяльності керівників та заступників керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві. 23 грудня 2019 року наказом Держгеокадастру № 212-то «Про визначення результатів виконання завдань керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році» було вирішено, зокрема: - затвердити список керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році; - визначити результати виконання завдань керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві, у строк згідно з графіком проведення визначення результатів виконання керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві; - керівництву головних управлінь в областях та м. Києві: забезпечити виконання заходів, передбачених графіком, затвердженим пунктом 2 цього наказу; у разі відсутності подати заяву про проведення оціночної співбесіди та визначення результатів виконання завдань раніше строків, визначених графіком. Графік проведення визначення результатів виконання керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році затверджено Додатком 2 до вказаного наказу. Наказом Держгеокадастру від 24 грудня 2019 року № 352 «Про визнання такими, що втратили чинність деяких наказів Держгеокадастру» визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Держгеокадастру «Про врегулювання конфлікту інтересів» № 294 від 14 листопада 2019 року. Листом Держгеокадастру від 24 грудня 2019 року № 22-28-0.15-395/0/73-19 було запрошено керівництво головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві прибути для оцінювання виконання завдань у 2019 році до Держгеокадастру на 9.00 год 26 грудня 2019 року. ОСОБА_1 у період з 24 по 28 грудня 2019 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, внаслідок чого на проведення оцінювання не прибув. ГУ Держгеокадастру на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » були направлені підготовлені ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 04 жовтня 2019 року № 635-к документи, а саме: заповнений Додаток 8 у відповідній частині відомостей та письмовий звіт за період з січня по вересень 2019 року. Наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року № 257-то було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році, яким першого заступника ГУ Держгеокадастру ОСОБА_1 оцінено негативно. Наказом Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено із посади першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у зв`язку із отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Наказом ГУ Держгеокадастру від 09 січня 2020 року № 11-к оголошено наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року № 12-то «Про звільнення ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 не погодився із звільненням із вказаної посади та звернувся за захистом своїх прав до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) регламентовано принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до приписів частин 1 статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Згідно із положеннями частини 2 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). 3а правилами частини 3 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення. Приписами частини 4 статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (частина 5 статті 44 Закону № 889-VIII). Відповідно до частини 6 статті 44 Закону № 889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Частиною 7 статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 11 статті 44 Закону № 889-VIII). Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення) (частина 3 статті 11 Закону № 889-VIII). Відповідно до положень частини 4 статті 11 Закону № 889-VIII у разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 591) (далі - Порядок № 640). Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання), які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В». Відповідно до пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Пунктом 7 Порядку № 640 встановлено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Як визначено пунктом 9 Порядку № 640, оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Згідно із положенням пункту 10 вказаного Порядку завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників. Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника. За правилами пункту 11 Порядку № 640 державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку. Пунктом 15 Порядку № 640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби). Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року (пункт 16 Порядку № 640). Згідно із пунктом 33 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Як передбачено у пункті 34 Порядку № 640, завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду; державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності). Пунктом 36 Порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. Відповідно до пункту 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. Згідно із приписами пункту 38 Порядку № 640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником. За правилами пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Як передбачено пунктом 41 Порядку № 640, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Виходячи і положень додатку № 4 до Порядку № 640, який регламентує критерії виставляння балів: - « 0» - завдання не виконане або в роботі порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; - « 1» - завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - « 2» - завдання виконане, але з порушенням строку виконання чи/або із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку ініціативність, самостійність, недостатність знання нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); - « 3» - завдання виконане своєчасно, результат якого повною мірою можна використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; - « 4» - завдання виконане своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. При цьому відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 889-VIII посада першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру, яку обіймав ОСОБА_1 , віднесена до категорії «Б» державної служби. Учасниками справи визнається те, що безпосереднім керівником позивача є начальник ГУ Держгеокадастру. Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з відстороненням наказом Держгеокадастру від 22 жовтня 2019 року №135-то від виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру ОСОБА_4 виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру було покладено на начальника Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі ГУ Держгеокадастру ОСОБА_2 з 23 жовтня 2019 року на період відсторонення ОСОБА_4 ОСОБА_2 виконував такі обов`язки до 28 грудня 2019 року відповідно до наказу Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року № 253-то. У подальшому виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру з 02 січня 2020 року покладено на заступника начальника ГУ Держгеокадасту ОСОБА_5 . При цьому апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності позивача уповноважений здійснювати безпосередній керівник державного службовця, а висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (частина 4 статті 44 Закону № 889-VIII). Окрім того, пунктом 37 Порядку № 640 передбачено проведення безпосереднім керівником із державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», оціночної співбесіди для визначення результатів виконання завдань. Відповідно до приписів пункту 39 Порядку № 640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. У подальшому на виконання приписів пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б», затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. На підставі системного аналізу наведених правових норм апеляційний суд вважає, що чинним законодавством при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посаду державної служби категорії «Б», чітко розмежовано повноваження безпосереднього керівника такого державного службовця та суб`єкта призначення. Можливість оцінювання службової діяльності суб`єктом призначення законом надана виключно щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А». Разом із тим, як свідчать матеріали справи, Голова Держгеокадастру у порушення наведених приписів законодавства при проведенні оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 протиправно перебрав на себе повноваження його безпосереднього керівника - начальника ГУ Держгеокадастру. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що подання ОСОБА_2 заяви від 12 листопада 2019 року (вх. №22-40860/0/1-19 від 14 листопада 2019 року) про неможливість визначення ним результатів виконання завдань ОСОБА_1 через наявність конфлікту інтересів жодним чином не позбавляло Держгеокадастр можливості проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача у відповідності до приписів Закону № 889-VIII та Порядку № 640 з дотриманням приписів статей 28-30 Закону України «Про запобігання корупції». Одночасно апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки відповідно до пункту 4 Порядку № 640 суб`єкт призначення (у цьому випадку є Голова Держеокадастру) є безпосереднім учасником оцінювання, то він мав право проводити оцінювання позивача безпосередньо, оскільки це призвело до затвердження Головою Держгеокадастру свого ж висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 . Посилання суду першої інстанції на приписами пункту 49 Порядку № 640, відповідно до яких висновок оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання, на думку апеляційного суду, не можуть бути застосовані до випадку, що розглядається, з огляду на те, що таке оцінювання фактично було проведено неуповноваженим суб`єктом. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» були доведені позивачу ОСОБА_1 під розписку 27 грудня 2019 року (а.с. 62 т.1). При цьому у завданнях 1-3 не вказано конкретного кількісного показника, який необхідно досягнути впродовж 2019 року, а у завданні 4 зазначено про необхідність забезпечення своєчасного надання мінімум 500 адміністративних послуг щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації. Будь-яких змін чи доповнень до зазначених Завдань, які б доводилися до відома позивача ОСОБА_1 у той же спосіб, впродовж 2019 року не вносилося, що не заперечується відповідачами. Водночас у ході апеляційного розгляду представником Держгеокадастру не заперечувалося того, що протягом 2019 року позивач ОСОБА_1 систематично щомісяця преміювався за наслідками своєї службової діяльності та до дисциплінарної відповідальності, у тому числі у зв`язку із неналежним виконанням посадових обов`язків, не притягувався. Відтак, зазначення у «Результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік» (а.с. 23-24 т.1) щодо ОСОБА_1 про недосягнення ним певного кількісного показника при виконанні завдань 1-3 без належного доведення таких вимог при формуванні завдань на 2019 рік та за відсутності претензій до його діяльності продовж року, на переконання апеляційного суду, є необґрунтованим. Оцінюючи можливість виконання позивачем завдання 4 про необхідності забезпечення своєчасного надання мінімум 500 адміністративних послуг щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративною послугою є результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону. Таким чином, проведення державної експертизи землевпорядної документації, як адміністративна послуга, здійснюється за заявами відповідних фізичних чи юридичних осіб. Відтак, на переконання апеляційного суду, можливість негативної оцінки виконання ОСОБА_1 вказаного завдання можлива лише при встановленні факту наявності не менше 500 звернень фізичних чи юридичних осіб з проханням проведення державної експертизи землевпорядної документації та несвоєчасним їх розглядом з вини позивача. Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Разом із тим, як свідчать матеріали справи, таких фактів у ході оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 відповідачами встановлено не було. Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Водночас судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. На переконання апеляційного суду, з огляду на наведені правові норми та встановлені судом фактичні обставини справи, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях, м. Києва у 2019 році у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затверджений наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) від 28 грудня 2019 року № 257-то, а отже і наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 » зазначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям не відповідає, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування із поновленням позивача на посаді, яку він обіймав до свого звільнення. Відповідно до приписів частини 2 статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача суд апеляційної інстанції виходить із того, що відповідно до довідки ГУ Держгсокадастру № 07 від 29 січня 2020 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 910,10 грн. У період з 09 січня 2020 року по 11 листопада 2020 року було 212 робочих дні. Таким чином, з ГУ Держгеокадастру на користь ОСОБА_1 слід стягнути 212 х 910,10 = 192941 грн 20 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з роботи. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності його висновків таким обставинам та помилкової відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Окрім того, на підставі приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Держгеокадастру на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції судовий збір у сумі 2522,40 + 3783,60 = 6306 грн. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 500/437/20 та позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях, м. Києва у 2019 році у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затверджений наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 грудня 2019 року № 257-то. Скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08 січня 2020 року №12-то «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 січня 2020 року по 11 листопада 2020 року у сумі 192941 (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот сорок одна) грн 20 коп (сума зазначена без урахування належних із неї податків та обов`язкових платежів). Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, 03151, Київська область, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 16 листопада 2020 року.