Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/816/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/816/20 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М. Категорія 70 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С., суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 285/816/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Коцюби О.М. у м. Новоград-Волинському, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1500 грн. на кожну дитину щомісячно із послідуючою індексацією з дня подання позовної заяви до досягнення ними повноліття, та на її утримання 1500 грн. щомісячно із послідуючою індексацією з дня подання позовної заяви до досягнення донькою ОСОБА_4 3 років. В обґрунтування позову зазначила, що із 14.07.2018 перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що спільне життя із ОСОБА_2 не склалося, а тому на теперішній час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, а діти перебувають на її утриманні. Вказала, що відповідач офіційно не працює, проте має неофіційні джерела доходу, інших утриманців та фінансових зобов`язань не має. Водночас посилалася на те, що вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дітей у загальному розмірі 1720 грн. Вказала, що наявних у неї коштів для забезпечення щоденних потреб дітей їй не вистачає, а відповідач ухиляється від утримання дітей, чим ставить сім`ю у скрутне матеріальне становище. Вказала, що в силу приписів ч. 2, 4 ст. 84 СК України вона має право на утримання від чоловіка батька дітей до досягнення ними трирічного віку, підстав для звільнення відповідача від такого обов`язку немає, а вона потребує матеріальної допомоги, оскільки власного доходу в неї немає. Оскільки між нею та відповідачем не досягнуто спільної згоди щодо сплати аліментів, посилаючись на положення статей 180-182, 191, 77, 79, 80, 84, СК України, просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2020 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1300 грн. але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду, з 28.02.2020 року, і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання матері дітей у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду, з 28.02.2020 року, і до досягнення донькою ОСОБА_4 3-х років. Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дружини та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову зазначеної вимоги. Посилається на те, що не працює та не має доходу, а відтак не має можливості надавати фінансову допомогу позивачці, що в силу приписів ст. 84 СК України виключає його обов`язок її утримувати. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема зазначає, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи та надана належна оцінка поданим доказам. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на його фінансову неспроможність спростовується зокрема фактом залучення для здійснення представництва його інтересів адвоката за договором, якому здійснював оплату, що свідчить про наявність у нього коштів. Вказує, що його дохід перевищує 5000 грн, проте на скільки їй не відомо. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке. Судом встановлено, що із 14.07.2018 ОСОБА_1 перебуває із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 (а.с. 7,8, 9). Із довідки Виконкому Городницької селищної ради Новоград Волинського району Житомирської області №501 від 18.02.2020 вбачається, що на утриманні ОСОБА_1 знаходяться її малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13). ОСОБА_1 не працює та перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Відповідач ОСОБА_6 офіційно не працює, має нерегулярний мінливий дохід. Вказані обставини сторонами не заперечуються. Оскільки позивачка здійснює догляд за спільними із відповідачем дітьми та не має власного доходу для задоволення своїх потреб, тому звернулася до суду із відповідним позовом для захисту своїх прав. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що відповідач зобов`язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Також суд дійшов висновку, що позивачка правомірно пред`явила позов з вимогою про стягнення аліментів на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_7 трьох років, виходячи із положень ст. 84 СК України. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до частини першої статті 80 СК Украйни аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до частин другої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу(ч.4 ст. 84 СК України). Отже, для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, проте матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині. У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що відповідач проживає з батьками, офіційно не працевлаштований, проте наскільки їй відомо, має неофіційні джерела доходу, однак розмір такого доходу приховує з метою уникнення обов`язку щодо утримання їх спільних дітей. Із позовної заяви також вбачається, що сторони близько двох місяців проживають окремо та планують розлучитися. Отже, до недавнього часу сторони проживали разом, а тому позивач могла знати про джерела доходу відповідача (рід його занять) та орієнтовний заробіток, та зазначити їх, проте такі дані у позовній заяві відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що дохід відповідача перевищує 5000 грн, проте на скільки їй не відомо. Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він офіційно не працевлаштований, має нерегулярний мінливий дохід в сумі 5 000грн. Таким чином встановлено, що відповідач офіційно не працює і стабільного заробітку не має, проживає у батьків і свого житла не має, позивач не довела про наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна та не надала доказів про доходи відповідача. Водночас, колегія суддів враховує, що відповідач є молодою працездатною людиною, доказів того, що на його утриманні перебувають інші особи матеріали справи не містять. Відсутність у відповідача інших утриманців, а також відсутність істотних обставин, які могли б впливати на фінансову неспроможність відповідача надавати допомогу дружині, яка перебуває у відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку є підставою для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . А тому з урахуванням положень ст. 84 СК України, яка ставить можливість стягнення аліментів на дружину в залежність від можливості надавати таке утримання з боку чоловіка, з урахуванням його аліментних обов`язків по відношенню до дітей, з метою дотримання справедливого балансу інтересів, апеляційний суд приходить до висновку про зменшення розміру стягнутих аліментів на дружину із 800 грн до 500 грн щомісяця та зміни рішення суду першої інстанції в цій частині. Судове рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей не оскаржується, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2020 року змінити, зменшити розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання з 800грн. до 500грн. щомісячно. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді