Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.007028

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.007028 пров. № А/857/4154/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Хобор Р.Б. з участю секретаря судового засідання: Ігнатищ Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Клименко О.М. в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін у м. Львові, дата складання повного тексту судового рішення 04 березня 2020 року) за адміністративним позовом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У грудні 2019 року Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» (далі - ДГП «Укргеофізика», позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі - ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика») (код ЄДРПОУ 01432799) записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн, в тому числі 1001,95 грн штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на прибуток, 12791,46 грн пеня з податку на прибуток, 1200,31 грн основний платіж з податку на додану вартість, 152208,41 грн штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на додану вартість, 744701,30 грн пеня з податку на додану вартість (податкова вимога №2247-23 від 17.07.2015 ДПІ у Залізничному районі м. Львова У ДФС у Львівській області). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 позов було задоволено частково. Зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» відомості про наявність податкового боргу згідно податкової вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №2247-23 від 17.07.2015 на загальну суму 911903,50 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що податковий борг підприємства на загальну суму 911903,50 грн, який просять виключити з інтегрованої картки платника податків, виник внаслідок нарахованих платежів за розстрочення податкового боргу на підставі рішення суду, а податкова вимога №2247-23 від 17.07.2015 це лише письмова вимога контролюючого органу щодо його погашення, а тому податкова вимога хоч скасована згідно судових рішень по справі №813/6491/15, проте вказана сума податкового боргу не скасована судом. У податкового органу відсутні законні підстави для виключення з інтегрованої картки платника податків відомостей про наявність податного боргу у розмірі 911 903,50 грн, оскільки такий є узгоджений і не скасований судом. Також, вказує, що судом порушено норми процесуального права, яке полягало в тому, що суд першої інстанції не з`ясував, коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатися про включення до інтегрованої карти платника податків записів про нарахування податкового боргу та за відсутності відповідного клопотання позивача поновив процесуальний строк. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, було визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №2247-23 від 17.07.2015. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У подальшому, постановою Верховного Суду від 14.05.2019 касаційну скаргу Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 по справі №813/6491/15 без змін. ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» звернулося з листом до ГУ ДФС у Львівській області, у якому просило зобов`язати відповідні служби Залізничного управління ГУ ДФС у Львівській області невідкладно вжити всіх необхідних заходів для виключення з картки платника податків та/або будь-яких інших баз даних ГУ ДФС у Львівській області інформації по ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» щодо податкового боргу на підставі податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015 ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, яка вважається відкликаною ще з 06.10.2016 відповідно до ст.60 ПК України на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили. Відповіддю за №6297/10/54.08 від 17.10.2019 ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15 було скасовано податкову вимогу №2247-23 від 17.07.2015. Відповідно до п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі. Враховуючи вищевикладене, Залізничне управління ГУ ДПС у Львівській області повідомляє про відсутність правових підстав щодо виключення з індивідуальної картки платника податків ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» (ЄДРПОУ 01432799) інформації щодо податкового боргу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15 Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інтенції виходив з того, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15, яка набрала законної сили 06.10.2016 є тим первинним документом, на підставі якого в інформаційній системі органів ДФС відповідачу належало відобразити первинні показники за результатами судового оскарження податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015 ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області. Однак, відповідачем не було відображено в інтегрованій картці платника податків ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» результат судового оскарження, натомість відображено податковий борг, який виник на підставі відкликаної з 06.10.2016 податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015, що є порушенням законодавчих норм, а тому для належного захисту та відновлення порушеного права позивача слід виключити з інтегрованої картки платника податків відомості щодо податкового боргу на підставі вищевказаної податкової вимоги. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як визначено п.п.62.1.2 п.62.2 ст.62 ПК України, способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. За змістом п.п.72.1.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах. У пункті 74.1 статті 74 цього Кодексу зазначено. що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Організацію діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 (далі - Порядок №422). Згідно п.1 розділу II Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до п.2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Зі змісту п.1 розділу 2 Порядку №422 вбачається, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та Інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Відповідно до п.1 розділу III Порядку №422, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами па підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами. Облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП). Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП. Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2019 по справі №825/3211/15-а. Розділом VII Порядку №422 врегульовано порядок перенесення до інтегрованої картки платника податків результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників. Відповідно до пункту 2 Розділу VII Порядку №422, визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв`язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України). При цьому, до первинних показників належать такі дані первинних документів: учасники процесу (тип учасника, податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), найменування або П.І.Б. учасника, код органу ДФС реєстрації учасника, тип сторони); номер та дата ухвали про відкриття провадження; номер та дата ухвали про забезпечення позову; номер та дата рішення суду, прийнятого по суті; сума позову; сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили. Як правильно було встановлено судом першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15, яка набрала законної сили 06.10.2016 є тим первинним документом, на підставі якого в інформаційній системі органів ДФС відповідачу належало відобразити первинні показники за результатами судового оскарження податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015, проте відповідачем не було відображено в інтегрованій картці платника податків ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» результат судового оскарження, натомість відображено податковий борг, який виник на підставі відкликаної з 06.10.2016 податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015. Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення у даній справі, є зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» відомості про наявність податкового боргу згідно податкової вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС служби у Львівській області №2247-23 від 17.07.2015 на загальну суму 911903,50 грн. Стосовно пропуску встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Позовними вимогами позивача є зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу записи про нарахування податкового боргу, що й було змістом заяви, поданої представником позивача Остимчук О.О. до ГУ ДФС у Львівській області та є предметом даного адміністративного позову, а днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день отримання ним листа ГУ ДПС у Львівській області №6297/10/54.08 від 17.10.2019 «Про надання відповіді», яким відмовлено у задоволенні такої заяви. Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг строку звернення до суду у вказаних правовідносинах розпочався після отримання позивачем відмови у виключенні з індивідуальної картки платника податків щодо податкового боргу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 по справі №813/6491/15, а не з моменту, коли позивач дізнався про наявність у нього податкового боргу, як вважає відповідач. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законом та Конституцією України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04) : згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, п.29). Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі №1.380.2019.007028 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 31.07.2020.