Постанова 4857 № 460/1981/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Дудар О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1981/19 пров. № А/857/5746/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Кузьмича С.М. за участю секретаря судового засідання: Хомич О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 460/1981/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування запису, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) , - ВСТАНОВИВ : 21.08.2019р. позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26051750000004348 від 04.08.1998р. про включення як фізичну особу-підприємця (з 25.09.2003р.) та визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу ( недоїмки) № Ф-1819-15 від 08.05.2019р. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2019р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 26051750000004348 від 06.11.2012р. про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця. Крім того, суд визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. №Ф-1819-17. Також суд, зобов`язав Головне управління ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 5211,36грн. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як фізична особа-підприємець у податковому органі з 04.08.1998р. ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. В п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. 06.11.2012р. відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійним, - запис щодо реєстраційної дії за номером 26051750000004348. За змістом ч.1 ст. 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. ч.2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, положення процесуального закону передбачають виняток щодо обрахування загального строку звернення до суду у разі якщо такий встановлений іншими спеціальними законодавчими актами. Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». ( далі Закон ) Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону). ч.2 ст. 2 Закону передбачено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску визначаються виключно цим Законом. Спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто, Конституція України, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, однак положення Основного закону не визначають спеціальних строків звернення до суду у справі про оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску. Відповідно до положень абз. 4 ч.4 ст. 25 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 5 ч.4 ст. 25Закону). Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 ч.4 ст. 25 Закону ). Абзацом 8 ч.4 ст.25 Закону визначено порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. За змістом абз.9 ч.4 ст. 25 Закону у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Таким чином, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що встановлений абз. 9 ч.4 ст. 25 Закону строк для платника податків, протягом якого останній може оскаржити вимогу в судовому порядку у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, становить десять днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19. Тобто, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк звернення до адміністративного суду в судовому порядку протягом 10 календарних днів що настають за днем отримання платником єдиного внеску відповідного рішення. Як видно з вимоги про сплату боргу (недоїмки) платником єдиного внеску №Ф-1819-51 від 08.05.2019р., така отримана як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1 в червні 2019р. Правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку позивач не скористалась. Тобто, з пропуском 10-денного строку який настав за днем отримання платником єдиного внеску даної вимоги ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом. Клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду відсутнє в матеріалах справи. При цьому, колегія суддів вважає зазначити, що зміст відповіді від 25.07.2019р. №211/14з/17-0013-02-04 на заяву від 20.06.2019р. дає підстави дійти висновку, що у зверненні ОСОБА_1 ставила питання щодо виключення про неї відомостей як фізичної особи-підприємця у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не оскаржувала податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ф-1819-51. При цьому, податковий орган повідомив позивача про перебування її на обліку як фізичної особи-підприємця та існування станом на 31.07.2019р. боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (а.с. 28-19) Разом з тим, навіть з врахуванням даної відповіді від 25.07.2017р. позивач пропустила десятиденний строк звернення з позовом до суду в частині оскарження вимоги про сплату боргу ( недоїмки) №Ф-1819-51 від 08.05.2019р., оскільки в суд звернулась лише 21.08.2019р. п.8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.3 та 4 ст.123 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За приписами п.5 ч.1 ст.171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). ч.4 ст.9 КАСУ встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Вищенаведені правові положення свідчать, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження у справі, і якщо пропуск такого строку для суду є очевидним, такий позов підлягає залишенню без руху. Проте, законодавець допускає ймовірність виявлення судом недотримання строку звернення з позовом до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, вимоги ст. 123 КАС України надають право особі подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду з наведенням поважних причин такого пропуску. Таке право особи має бути реалізоване шляхом проведення судом підготовчого судового засідання з метою з`ясування обставин пропуску позивачем строку зверненням з позовом до суду з наданням йому можливості навести поважні причини такого пропуску. Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.08.2019р. у справі № 480/106/19 ( адміністративне провадження № К/9901/16500/19) Отже, колегія суддів вважає, що позов в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ф-1819-51 слід залишити без розгляду, оскільки позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду без поважних причин. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26051750000004348 від 04.08.1998р. про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з 25.09.2003 р., колегія суддів вважає заначити наступне. п.7 ч.1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2003р. у справі 3/284 скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого рішенням Дубенського міськвиконкому № 135 від 04.08.1998р. Крім того, суд зобов`язав Дубенський міськвиконком ( орган державної реєстрації) здійснити заходи по скасуванню державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_1 , виключити відомості з єдиного державного реєстру.(а.с. 108) За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26051750000004348 від 04.08.1998р. про включення як фізичну особу-підприємця слід закрити, оскільки вказаний запис вже скасований рішенням суду, яке набрало законної сили. Згідно ч.1, ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справибуде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідними ст. ст. 238, 240 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимог щодо оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ф-1819-51 залишити без розгляду. Позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26051750000004348 від 04.08.1998р. про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з 25.09.2003 р. - закрити. В решті вимог відмовити за безпідставністю, оскільки вони похідні із вищевказаними. Керуючись ст.ст.243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 460/1981/19 - скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1819-15 від 08.05.2019р.- залишити без розгляду. Провадження у справі ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26051750000004348 від 04.08.1998р. в частині позовних вимог про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з 25.09.2003 р. - закрити. В решті вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя З.М. Матковська Суддя С.М. Кузьмич Постанова в повному обсязі складена 31.07.2020р.