Постанова 4855 № 640/90/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/90/20 Головуючий у 1 інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Горяйнова А.М. Мєзєнцева Є.І. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06 грудня 2019 року №2638 «Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06 грудня 2019 року №2638 «Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання». Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що положення Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не передбачають зобов`язання відповідача прийняття рішення про накладення санкцій у певний термін. Також, апелянт зазначає, що у НКРЕКП відсутній обов`язок виносити документ у формі розпорядження про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю за діяльністю позивача, оскільки, відповідач за результатами розгляду справи про порушення ліцензійних умов уповноважений приймати рішення про застосування санкцій. Крім того, на думку апелянта, законодавством не встановлений строк, протягом якого відповідач має затвердити уніфіковані форми актів. 28 липня 2020 року електронною поштою та 29 липня 2020 року засобами поштового зв`язку до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. У відзиві позивач, також, зазначає про те, що судом першої інстанції правомірно застосовано положення Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Окрім того, Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" наголошує, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності поза межами строків, встановлених законодавством, що регулює дані відносини. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" вимог законодавства у сфері комунальних послуг та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, про що складено Акт №318 від 13 вересня 2019 року. У результаті проведеної планової перевірки Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено наступні порушення: - пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 22 березня 2017 року (далі - Ліцензійних умов), а саме - порушення щодо дотримання ліцензіатом вимог Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме: частини дев`ятої статті 14 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у частині обов`язкового виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішень Регулятора. КП "Броваритепловодоенергія" надало до НКРЕКП Відомість про засоби провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 2 до Ліцензійній умов № 307) та Відомість про місця провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 3 до Ліцензійних умов № 307) листом від 30 серпня 2017 року №02-1729, тобто із недотриманням терміну на 42 дні; - підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення в частині інформування органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін. У вересні-жовтні 2017 року та у лютому 2018 року, згідно з наказами по Підприємству та на виконання рішень Броварської міської ради, було прийнято на баланс та обслуговування зовнішні інженерні мережі господарського водопроводу та каналізації. Скориговані Відомості про засоби провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, КП "Броваритепловодоенергія" надано до НКРЕКП із недотриманням терміну більше ніж у 30 днів, а саме: листами від 27 грудня 2017 року № 02-2592 та 23 липня 2018 року № 02-1942 відповідно; - підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП. КП "Броваритепловодоенергія" сплатило внески на регулювання за II квартал 2018 року із недотриманням встановленого строку на 2 дні; - пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо дотримання ліцензіатом вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про питну воду, водопостачання та водовідведення", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме - пункту 2 статті 5 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" щодо забезпечення: доступу споживачів до інформації вказаної, зокрема, у пунктах 7-12 та 14 вказаного закону, шляхом її розміщення на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет. На офіційному вебсайті КП "Броваритепловодоенергія" http://brovteplo.com.ua/ не забезпечено належним чином доступу до інформації, зазначеної у пунктах 7-12 та 14 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", а саме - не розміщено інформацію щодо динаміки зміни історичної вартості складових цін/тарифів за останні п`ять років, якісних характеристики товарів, послуг, переліку, вартості та умов надання споживачам додаткових послуг, середньомісячного розміру плати для приватного домогосподарства за спожиті товари, послуги - за категоріями споживачів, розміру заборгованості з оплати спожитих товарів, послуг, періоди виникнення такої заборгованості - за категоріями споживачів, порядку надання і нарахування субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також пільг окремим категоріям громадян та заходів з енергозбереження; - підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо надання послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг. Станом на 31 грудня 2018 року загальний рівень забезпечення приладами обліку в кожній точці послуг становить 84,32%; - підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення. У 2017 та 2018 роках фактичне фінансування витрат не відповідало структурі тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. За результатами аналізу, статей витрат в структурі тарифу на централізоване водопостачання на 2017 рік, скоригованого на фактичний обсяг реалізації встановлено, недофінансування у сумі 3 555,38 тис. грн, перевитрати - 2 936,68 тис. грн. За результатами аналізу статей витрат в структурі тарифу на централізоване водовідведення на 2017 рік, скоригованого на фактичний обсяг реалізації, встановлено недофінансування у сумі 4 272,49 тис. грн., перевитрати - 110,50 тис. грн. За результатами аналізу статей витрат в структурі тарифу на централізоване водопостачання на 2018 рік, скоригованого на фактичний обсяг реалізації, встановлено недофінансування у сумі 4 280,60 тис. грн., перевитрати - 3 917,55 тис. грн. За результатами аналізу статей витрат в структурі тарифу на централізоване водовідведення на 2018 рік, скоригованого на фактичний обсяг реалізації, встановлено недофінансування у сумі 4 959,01 тис. грн, перевитрати - 48,43 тис. грн; - підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення у частині дотримання структури витрат, згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання. Фактичний рівень втрат та витрат води в мережах у 2018 році становив 1585,97 тис. м3/рік, або 0,2193 м3 на кожні 1000 м3, що на 11,27 тис. м3/рік більше передбаченого тарифом; - підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення в частині виконання Ліцензіатом інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах. Інвестиційна програма на 2017 рік станом на 31 грудня 2017 року профінансована та освоєна на 505,43 тис. грн., при плані 1 453,45 тис. грн. Відхилення становить 948,02 тис. грн., у тому числі, кошти тарифу з водопостачання 281,80 тис. грн. та кошти тарифу з водовідведення 666,22 тис. грн., що включає: невиконання - 742,78 тис. грн. та економію коштів - 205,24 тис. грн., а з урахуванням фінансування заходу "1.2.8.2 "Заміна запірної арматури на об`єктах водопостачання" у березні 2018 року на суму 87,75 тис. грн (перефінансування заходу складає - 11,19 тис. грн.) та заходу "2.1.4.1 "Заміна фекальних насосних агрегатів на каналізаційні насосні станції" у березні 2019 року на суму 277,27 тис. грн, станом на 31 березня 2019 року, з урахуванням фактичних нарахувань (1 481,04 тис. грн.), ІП 2017 року профінансована на 870,45 тис. грн або 58,8%, відхилення становить: 610,59 тис. грн, з яких: невиконання - 405,35 тис. грн, економія коштів - 194,05 тис.грн. Інвестиційна програма на 2018 рік, станом на 31 грудня 2018 року непрофінансована в повному обсязі - на 2 179,28 тис. грн, а з урахуванням фінансування заходу ІП 2.6.1 "Технічне переоснащення каналізаційних насосних станцій заміна фекальних насосних агрегатів" у січні 2019 року на суму 470,83 тис. грн та заходу 1.8.2 "Заміна запірної арматури на об`єктах водопостачання" у вересні 2019 року на суму 26,54 тис. грн, ІП 2018 року станом на 11 вересня 2019 року та з урахуванням фактичних нарахувань (1 777,68 тис. грн), ІП 2018 року профінансована на 497,37 тис. грн., невиконання складає 1 167,60 тис. грн., економія, коштів - 112,71 тис, грн.; - підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо обов`язкового перераховування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми. Підприємство протягом 2018 року здійснювало перерахування коштів на спеціальний рахунок у розмірі меншому, ніж передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми; - підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення в частині дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів. КП "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ" не дотримувалося Фінансових планів на 2017 та 2018 роки; - пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо дотримання вимог Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме, пункту 2.1 Правил організації звітності №717 щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних. Загальна протяжність каналізаційних мереж Ліцензіата станом на 31 грудня 2017 року становила - 152,92 км., станом на 31 грудня 2018 року - 154,96 км., тоді як у рядку 222 форми звітності № 1l-НКРЕКП - загальна характеристика водопостачання/водовідведення (річна) за 2017 та 2018 роки протяжність вказано не вірно, а саме - 752,67 км та 154,91 км. відповідно; - підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов - порушення щодо проведення перевірки річної фінансової звітності ліцензіата незалежним аудитором та розміщення її на вебсайті ліцензіата у встановленому законом порядку. Ліцензіатом не проводилась перевірка фінансової звітності за 2017 рік незалежним аудитором та відповідно не розміщено її на власному вебсайті. За результатами проведеної перевірки Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 06 грудня 2019 року №2638 "Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання". Відповідно до статті 17 Закону України "Про природні монополії", статей 17, 19 та 22 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила: відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", накласти штраф у розмірі 85 000,00 грн. на КП "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ" за порушення: пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме частини другої статті 5 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" щодо забезпечення доступу споживачів до інформації, вказаної, зокрема, у пунктах 7 - 12 та 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних вебсайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб`єктів господарювання; підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін; підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форм звітності за ліцензованим видом діяльності; підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750; підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині виконання ліцензіатом інвестиційної програми в затверджених кількісний та вартісних обсягах; підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №552; підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо сплати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП; підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо у частині дотримання структури витрат, згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення; підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання ліцензіатом послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту; підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо перевірки річної фінансової звітності ліцензіата незалежним аудитором та її розміщення на вебсайті ліцензіата у встановленому законом порядку; пункту 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 307 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення" у частині подання до органу ліцензування документів та відомостей, визначених частиною третьою статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", у строк, що становить два місяці з дня офіційного опублікування цієї постанови. У постанові вказано, що зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу. Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. За приписами п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган. Пунктом 3 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону передбачено, що орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення. Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг визначено Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09 липня 2010 року № 2479-VI (далі - Закон № 2479-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Статтею 2 Закону №2479-VI передбачено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". У відповідності до статті 3 Закону №2479-VI, завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом: 1) збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів та держави; 2) забезпечення прозорості та відкритості діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 3) захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них; 4) формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін; 5) забезпечення самоокупності діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках; 6) забезпечення рівних можливостей для доступу споживачів до товарів (послуг) на ринках, які перебувають у стані природної монополії; 7) обмеження впливу суб`єктів природних монополій на державну політику та сприяння конкуренції на суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з метою забезпечення ефективного функціонування відповідних галузей. Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) визначено правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону №1540-VIII, регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Положеннями ч. 3 ст. 3 Закону №1540-VIII встановлено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом. Статтею 4 Закону №1540-VIII передбачено, що основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення. У відповідності до частини 1 статті 19 Закону №1540-VIII, регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора (ч.ч. 2-3 ст. 19 Закону №1540-VIII). За приписами частини 4 статті 19 Закону №1540-VIII, під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. Відповідно до частини 6 статті 19 Закону №1540-VIII, планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті. Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку. Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - п`яти робочих днів. В силу частини 5 статті 19 Закону №1540-VIII, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розроблено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428). Положеннями п. 1.2 Порядку №428 визначено, що дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП): 2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії; діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно пункту 1.4 Порядку №428, цей Порядок установлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов. За приписами п. 2.1 Порядку № 428, організація перевірок та їх методологічне супроводження здійснюється структурним підрозділом НКРЕКП, на який покладено функції державного контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову від 31 травня 2019 року №917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг у ІІІ кварталі 2019 року» (Т.1 а.с. 164-170). Вищевказаною постановою передбачено провести планову перевірку суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, в тому числі, Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія". За результатами проведення планової перевірки позивача, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Акт, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері комунальних послуг та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення від 13 вересня 2019 року №318, яким встановлено порушення Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (Т. 1 а.с. 28-90). На підставі Акта від 13 вересня 2019 року №318 Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесено постанову від 06 грудня 2019 року №2638 "Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання", якою на позивача накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн. (Т. 1 а.с. 128-133). Колегія суддів зазначає, що процедура організації та проведення перевірок, а також, порядок оформлення її результатів визначена Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, який затверджено Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №

428. Відповідно до пункту 5.4 порядку №428, в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача, у разі виявлення порушень, акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання». Отже, вищезазначеною нормою передбачено, що рішення про застосування до ліцензіата санкцій приймається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. З матеріалів справи вбачається, що постанова "Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ" № 2638 прийнята на підставі висновків Акту перевірки від 13 вересня 2019 року №318 року на засіданні Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 06 грудня 2019 року. Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем, встановленого діючим законодавством, строку накладення санкцій. Щодо доводів апелянта про те, що позивач листом від 16 вересня 2019 року № 03-1571 звернувся до НКРЕКП із проханням не розглядати Акт планової перевірки від 13 вересня 2019 року № 318 до отримання пояснень, колегія суддів зазначає наступне. Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ надавав до НКРЕКП пояснення від 20 вересня 2019 року №03-1621, від 23 вересня 2019 року №02-16271/1, від 24 жовтня 2019 №04-1890року та від 14 листопада 2019 року №02-2103 (надійшло до НКРЕКП 15 листопада 2019 року) (Т 1 а.с. 91-128, Т.2 а.с. 13). Враховуючи вищевказане, так як останнє пояснення позивача від 14 листопада 2019 року №02-2103 надійшло до НКРЕКП 15 листопада 2019 року, а постанова про накладення штрафу винесена 06 грудня 2019 року, колегія суддів вважає, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності поза межами п`ятиденного строку, встановленого законодавством, що регулює дані правовідносини. Посилання апелянта на застосування судом першої інстанції нечинних положень Порядку №428, так як, Постановою НКРЕКП від 13 вересня 2019 року № 1952 (набрала чинності 21 вересня 2019 року) були затверджені зміни до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне. Оскільки, постанова від 06 грудня 2019 року №2638 про накладення штрафу на позивача винесена відповідачем на підставі Акту перевірки від 13 вересня 2019 року № 318, колегія суддів вважає, що застосуванню підлягають положення «Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять свою діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» №428 саме в редакції, чинній на час складення НКРЕКП Акту перевірки, тобто, в редакції від 14 червня 2018 року. Відповідно до частини 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. В силу частини 2 статті 5 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 затверджена нова Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика № 342). Пунктом 2 цієї постанови були визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також, уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; п. 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1103. Так, уніфіковані форми актів, розроблені, відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752, не містили переліку питань, залежно від ступеня ризику. При цьому, переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю), відповідно до Методики №

342. Таким чином, з початком застосування нових Методик, всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342, є нечинними, так як, вони не відповідають новим Методикам. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки, за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що посадовими особами НКРЕКП не було дотримано встановлений Законом № 877-V порядок здійснення державного нагляду, а саме: не затверджена та не оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеню ризику. При цьому, органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), так як, за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою. Доводи апелянта про те, що частиною 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не встановлений строк, протягом якого, орган державного нагляду (контролю) має затвердити такі уніфіковані форми актів, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне . Оскільки, як було зазначено вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 була затверджена нова Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), при цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зобов`язує відповідача використовувати виключно уніфіковані форми актів, колегія суддів вважає, що НКРЕКП зобов`язана була невідкладно вжити заходи для приведення власних уніфікованих форм актів у відповідність до Методики № 342 шляхом затвердження та оприлюднення їх на власному офіційному веб-сайті. Посилання апелянта в суді апеляційної інстанції на те, що позивачем було допущено посадових осіб НКРЕКП до здійснення перевірки, а тому, він не може посилатися на відсутність затвердженої уніфікованої форми актів, колегія суддів вважає безпідставними, адже, позивач не позбавлений можливості посилатись на порушення органом державного нагляду вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність рішення про накладення санкцій. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 року № 1682-III, Національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій за: несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ненадання інформації органам, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, або надання завідомо недостовірних даних - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) - у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність обов`язку Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виносити документ у формі розпорядження про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю за діяльністю позивача, оскільки, положення Закону України «Про природні монополії» передбачають безпосереднє застосування регулятором санкції у вигляді штрафу. Водночас, колегія суддів вважає, що вказані доводи Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не спростовують допущених ними порушень, зокрема, в частині недотримання, встановленого діючим законодавством, строку накладення санкцій та незатвердження на час перевірки уніфікованої форми актів. Посилання апелянта на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі №640/19287/18 та від 12.12.2019 року у справі №640/5491/19 є безпідставним, оскільки, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06 грудня 2019 року №2638 «Про накладення штрафу на Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання». Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Горяйнов А.М. Мєзєнцев Є.І. Повний текст постанови виготовлено 30.07.2020 року.