Постанова 4855 № 640/18949/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18949/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.05.2019р. про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45719-17 від 10.05.2019р. в розмірі 18 233, 08 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач здійснив подвійне нарахування єдиного внеску за назвою податку «для фізичних осіб-підприємців» та «осіб, які проводять незалежну професійну діяльність». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № Ф-45719-17 від 10.05.2019 р. в розмірі 18 233, 08 грн. В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач окрім статусу фізичної особи-підприємця, також є арбітражним керуючим, тому позивач як самозайнята особа зобов`язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09.01.2008 р . зареєстрований як фізична особа-підприємець. Видами діяльності за КВЕД є 69.10 «Діяльність у сфері права», 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування» (основний). Згідно Єдиного реєстру арбітражних керуючих, наказом Міністерства юстиції України № 18 від 30.01.2013 року, позивачу видано свідоцтво арбітражного керуючого. Арбітражний керуючий ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність - арбітражний керуючий з 20.08.2013р. по теперішній час на підставі поданої платником заяви за формою № 501111, а також як фізична особа-підприємець з 09.01.2008р. Відповідно до інформаційних баз даних органу ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000, код територіального органу ДПІ 2656 обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність - арбітражному керуючому на загальну суму 18 276, 72 грн. в т.ч. за 2017р. - 8 448, 00 грн., за І квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за ІІ квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за ІІІ квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за IV квартал 2018р. - 2 457, 18 грн. Також згідно інформаційних баз даних органу ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000, код територіального органу ДПІ 2656 обліковуються нарахування єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю на загальну суму 26 539, 26 грн. в т.ч. за 2017р. - 8 448, 00 грн., за І квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за ІІ квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за ІІІ квартал 2018р. - 2 457, 18 грн., за IV квартал 2018р. - 2 457, 18 грн. та за І квартал 2019р. - 2 754, 18 грн., за ІІ квартал 2019р. - 2 754, 18 грн., за ІІІ квартал 2019р. - 2 754, 18 грн. 10.05.2019 р. відповідач нарахував Вимогу, про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45719-17 в розмірі 18 233, 08 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Підставою для нарахування заборгованості стало те, що позивач, як особа, що проводить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, зобов`язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок окремо за кожним видом діяльності. 29.05.2019 р. позивач звернувся до ДФС України зі скаргою № б/н про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45719-17 від 10.05.2019 р. 03.07.2019р. директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України Антоненко І.Л. прийнято рішення про залишення скарги ОСОБА_1 щодо скасування вимоги від 10.05.2019р. про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45719-17 в розмірі 18 233, 08 грн. без задоволення. Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Згідно частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII з відповідними змінами, арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ). Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. За правилами п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно із п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів. Відповідно до п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Згідно із п.п. 178.1, 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-XII арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Враховуючи викладене, податковим законодавством передбачений обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок визначений у разі, коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Водночас, контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Діяльність арбітражних керуючих є незалежною професійною діяльністю, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа, у тому числі щодо справляння податку в окремому порядку. Необхідність подачі окремих Звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем здійснює відмінні види діяльності. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ (далі- Закон №2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. За приписами п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Частиною 3 ст. 5 Закону №2464-VІ визначено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України №116 від 24 листопада 2014 року. Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ вбачається, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. За правилами ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Судом першої інстанції вірно враховано, що ОСОБА_1 займається діяльністю арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець, арбітражний керуючий. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2019 року №1005788690 до видів господарської діяльності позивача віднесено, зокрема, "Діяльність у сфері права" (Код ВЕД 69.10) та консультування з питань комерційної діяльності й керування (Код ВЕД 70.22), які включають також діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Відтак, в даному випадку відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності. З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то у нього відсутній обов`язок з подання звітності як особа, що провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно - суперечитиме принципам податкового законодавства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець за видами діяльності КВЕД 69.10; 70.22, а оскільки цей обов`язок позивачем виконано у повному обсязі, донарахування єдиного внеску згідно оскаржуваної податкової вимоги відбулось неправомірно та вбачаються всі підстави для скасування рішення відповідача. Зазначені висновки узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у зразковій справі №520/3939/19 (Пз/9901/10/19). За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваної вимоги податкового органу. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко