Постанова 4854 № 540/2708/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2708/19 Категорія: 108020200 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Місце ухвалення: м. Херсон Дата складання повного тексту: 17.03.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. при секретарі - Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (у теперішній час Чорноморська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ВАСКО-ІМПОРТ" звернулося до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30 серпня 2019 року №UA508120/2019/000012/2 та картки відмови від 30 серпня 2019 року №UA508120/2019/00078. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що згідно ст.ст. 49, 51, 52, 53, 54 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому при контролі правильності визначення митної вартості товарів перш за все митним органом мають бути здійснені всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем митному органу надано всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті, які ідентифікують оцінювані товари та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України. Тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідач позов не визнав, вказуючи, що декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товарів - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст. 58 МК України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів виявлені розбіжності, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товарів за ціною договору. Позивач не спростував додатково наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. Враховуючи наведене, дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про коригування митної вартості товарів №UA508120/2019/000012/2 від 30 серпня 2019 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA508120/2019/00078 від 30 серпня 2019 року. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" (73000, м. Херсон, провул. Портовий, буд.1, код ЄДРПОУ 3815142) судовий збір у сумі 21 131 (двадцять одна тисяча сто тридцять одна) грн. В апеляційній скарзі Чорноморської митниці Держмитслужби ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості; - інвойс повинен обов`язково містити посилання на контракт; - з огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через суттєві розбіжності у документах, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно відмовлено у митному оформленні товару та проведено коригування його митної вартості згідно оскаржуваних рішень. Відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" не подано. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Чорноморської митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: В серпні 2019 року відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від фірми "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD.SAN. LTD" товар - будівельні матеріали. Відповідно до Інвойсу EFI2019000000034 від 20 серпня 2019 року на загальну суму 321 786, 59 USD. З метою декларування вказаного товару позивачем 30 серпня 2019 року було подано митну декларацію № UA508120/2019/003581, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару, яка склала 8 142 379, 43 грн. (графа 12 ВМД), виходячи із контрактної вартості товару 321 786, 59 USD, на підтвердження якої позивачем надано Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. 30 серпня 2019 року відповідачем прийнято рішення №UА508120/2019/000012/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 0,1176 USD за кг/нетто, на загальну суму 295 112, 06 USD та 30 серпня 2019 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508120/2019/00078. Позивач вважає, що вірно визначив митну вартість товарів в митній декларації №UA508120/2019/003581, згідно ст. 57 МК України, що підтверджується договірною вартістю, відповідно умов контракту від 02 липня 2012 року, додав до митної декларації крім контракту, Інвойс №ЕF2019000000034 від 20 серпня 2019 року та Інвойс №ЕF2019000000035 від 20 серпня 2019 на загальну суму 321 786, 59 USD, пакувальний лист, додатки до контракту, листи-роз`яснення та інші документи передбачені законодавством. В той же день, позивач отримав від відповідача повідомлення декларанту про необхідність надати додаткові документи, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару. На виконання повідомлення від 30 серпня 2019 року, позивачем надано додаткові документи, які підтверджують вартість товару, це вантажно-митна декларація сторони відправника товару. 30 серпня 2019 року відповідачем прийнято рішення №UA508120/2019/000012/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 0,1176 USD за кг/нетто, на загальну суму 295 112,06 USD та 30 серпня 2019 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA508120/2019/00078. Листом №48 від 08 жовтня 2019 року позивач надав відповідачу також додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме інвойс виробника, цінову пропозицію, та інші. Листом №6583/21-70-63 від 16 жовтня 2019 року відповідач повідомив, що дотримується попереднього рішення про відмову в оформленні товару, вказуючи також на інші дрібні формальності, про те, що у рахунку фактурі цифрами та прописом зазначено різну вартість товару. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, які передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 49, 50, 53-55, 57 МК України, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка Згідно п.1 ч.1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (п.1 ч.2 ст. 52 МК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів. У разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст. 53 Митного кодексу України). Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частинами 1, 2 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. За змістом ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. З аналізу наведених норм вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом аналізу податних позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару. Разом з цим, судова колегія враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими документами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості. При цьому, судова колегія вважає, що відсутність у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) та банківських реквізитів продавці - не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару та не може бути підставою для коригування митної вартості товарів. Крім того, судова колегія вважає, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару, яку також раніше ввозив позивач від того ж самого постачальника, не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами та специфікацією до контракту щодо коригування рівня цін у бік їх зменшення. Судова колегія звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості, та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників складників митної вартості; або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо. За таких обставин, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 31 липня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.