Постанова 4854 № 540/182/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/182/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Херсон; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 26.03.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря - Іщенка В.О. представника апелянта - Димченко О.П. представника позивача - Корнелюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просило визнати протиправним та скасувати прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UА508000/2020/000001/2 від 08.01.2020 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508110/2020/00002 від 08.01.2020 року. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом, отже у митного органу не виникло підстав для витребування додаткових бухгалтерських та інших документів для перевірки правильності її визначення. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні товару є незаконними, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" задоволено. Суд визнав протиправними та скасував прийняті Чорноморською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 року №UA508000/2020/000001/2 та картку відмови від 08.01.2020 року №UA508110/2020/00002. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства. В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ці обставини суд першої інстанції вважав достатніми для висновку про те, що відповідачем не наведено переконливих обґрунтувань, які підтверджують правомірність коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару, а відтак - про задоволення адміністративного позову та скасування рішень суб`єкта владних повноважень. В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та помилково не враховано, що під час митного контролю на підставі поданих документів не можливо було ідентифікувати товар, що поставляється за умовами контракту та супутніми йому документами, у тому числі фактичну оплату товару, його вартість, відповідність якісних і кількісних характеристик товару, що поставляється за умовами відповідного зовнішньоекономічного договору. При цьому, аналіз автоматизованої системи та управління ризиками (АСАУР) свідчив про заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняти рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, спростувати сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості та відмовлено у митному оформлені товару. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 07.11.2019 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та Компанією "OZER TICARET INSAAT MALZ. YE GIDA MAD. SAN. LTD" (Туреччина) укладено Контракт №07/11/19, за яким Компанія "OZER TICARET INSAAT MALZ. YE GIDA MAD. SAN. LTD" зобов`язується постачати будівельні матеріали та сировину в асортименті, а ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" зобов`язується приймати і оплачувати товари, що поставляються на його адресу в терміни, передбачені чинними законодавчими актами і взаємними домовленостями. Відповідно до п. 1.3 Контракту ціни на товари узгоджуються сторонами на умовах FOB-Мерсін, Туреччина, FOB-Іскендерун, Туреччина та інші порти Туреччини, згідно Інкотермс-2010, до початку відвантаження в морський транспорт. Тара та упаковка входять до вартості товару. Згідно із п. 1.4 Контракту кількість, асортимент, ціна, вартість товару, що постачається і фрахт до порту вивантаження узгоджується в специфікаціях на кожну поставку. Специфікація є невід`ємною частиною цього Контракту, яка вступає в силу після підписання сторонами. Відповідно до п. 2.1 орієнтовна сума Контракту становить 15 000 000 доларів США у календарний рік. Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Контракту постачання товару здійснюється морським транспортом на умовах CFR-Херсон, згідно Інкотемс-2010. Відвантаження товару супроводжується наступними документами: комерційний інвойс; пакувальний лист; сертифікат походження товару; коносамент, маніфест. Здача-приймання товару проводиться за кількістю згідно з товарно-супровідними документами. Відповідно до п. 4.1 Контракту товар повинен відвантажуватись в упаковці, що відповідає характеру товару, що поставляється, яка забезпечує його збереження при транспортуванні і вивантаженні в порту призначення. Згідно із п. 5.1 Контракту розрахунок за цим Договором проводиться покупцем доларами США протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення. Пунктом 7.1 визначено, що Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року. Відповідно до умов Контракту позивач отримав товар - плити з мінеральної силікатної вати розміром 100*600*1200 мм; щильністю 30 кг/куб.м. - 3 801,6 м.кв., розфасовані в 220 слінг-бегах; щильністю 45 кг/куб.м. - 3 801,6 м.кв., розфасовані в 220 слінг-бегах; щильністю 135 кг/куб.м.-760,32 м.кв., розфасовані в 44 слінг-бегах. Використовується для термоізоляції будівель, загальною вартістю 15 981, 10 USD. Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію від 08.01.2020 року №UA508110/2020/000067, митна вартість якого визначена за першим методом: ціною договору (контракту). На підтвердження правильності вартості товару позивачем надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) 07.11.2019 року; пакувальний лист від 18.12.2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 18.12.2019 року; коносамент від 22.12.2019 року; вантажну відомість від 22.12.2019 року; сертифікат про походження товару форми А від 20.12.2019 року; документ, що підтверджує вартість страхування від 20.12.2019 року; доповнення до вказаного контракту від 13.12.2019 року; договір про надання послуг митного брокера від 13.07.2012 року; копію митної декларації країни відправлення від 18.12.2019 року. Митним органом здійснено перевірку митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). За результатами оцінки ризику щодо МД №UA508110/2020/000067 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. У зв`язку із чим для підтвердження заявленої митної вартості митницею надіслано повідомлення про подання позивачем: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З огляду на ненадання запитуваних документів, митний орган вказав, що митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку із тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Митним органом зазначено, що відповідно до п. 5.1 Контракту розрахунок за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення. Проте, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару не подано жодного платіжного документа, який би підтверджував факт оплати товару. Крім того, витрати на транспортування вантажу (фрахт), які зазначені в рахунку-фактурі та специфікації до контракту не мають документального підтвердження. Також, митницею враховано не подання декларантом усіх витребуваних документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У зв`язку із чим, з огляду на проведену консультацію, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 16.12.2019 року №UA100060/2019/797569, а саме числове значення митної вартості товару становить 73287,24 дол.США. При цьому, митний орган зазначив, що попередні методи не застосовуються, оскільки подано не усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару, а також через невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Також, перешкоди у застосуванні попередніх методів полягають у відсутності інформації за ціною угоди щодо ідентичних (аналогічних) товарів та інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості, а також інформації щодо складових для обчислення вартості товару. За результатами перевірки митної декларації, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення від 08.01.2020 року №UА508000/2020/000001/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні товару від 08.01.2020 року №UА508110/2020/00002. Поставлений позивачем товар був випущений у вільний обіг на умовах відстрочення зобов`язань згідно МД №UA508110/2020/000090. Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Митного кодексу України). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом. За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами ч. 2 цієї статті, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Разом з цим, відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; рахунок-фактуру; пакувальний лист; сертифікат про походження товару; коносамент; документ, що підтверджує вартість страхування експортну декларацію. Колегія суддів враховує, що оформлення вказаних документів відповідає зовнішньоекономічному договору, а відповідно до приписів п. 3.2 Контракту від 07.11.2019 року №07/11/19 є супроводжувальними документами при відвантаженні товару. Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено, що партія товару на виконання умов вказаного Контракту поставлялась за базисом поставки CFR Херсон (вартість і фрахт) за правилами Інкотермс 2010. За змістом вказаних умов для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт", означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. Враховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс 2010 термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори у зв`язку із вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Отже, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту від 07.11.2019 року №07/11/19, не потребують додаткового підтвердження витрати на транспортування вантажу (фрахт), які зазначені в рахунку-фактурі та специфікації до контракту. Водночас, за правилами п. 5.1 Контракту від 07.11.2019 року №07/11/19 розрахунок проводиться покупцем протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення. Таким чином, подання позивачем під час митного оформлення товару рахунку-фактури (інвойсу) та не підтвердження фактичної оплати товару банківськими документами на момент митних процедур у повній мірі відповідає як умовами зовнішньоекономічного договору так і правилами п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що під час митного оформлення товару позивачем подано пакет документів, за яким можливо було встановити умови поставки товару та порядок його оплати, вартісні та кількісні характеристики товару тощо, тобто відповідно до ст. 53 Митного кодексу України під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими має підтверджуватись заявлена митна вартість. З огляду на те, що під час митного оформлення товару позивачем подано всі матеріали, які передбачені митним законодавством, і дозволяли ідентифікувати постановлений товар, встановити його кількість та фактичну ціну, вказані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, подані матеріали не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, колегія суддів вважає, що у митного органу не виникло правових підстав для витребування додаткових матеріалів для підтвердження митної вартості товару відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому, посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації супутніми угоді документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента. Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. У зв`язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані. Митним органом не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені. З огляду на те, що митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників митної вартості або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом належного аналізу поданих позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару. У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, що прийняте на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці. У тому числі, є необґрунтованими доводи апелянта про те, що помилкове посилання позивачем у позові на умови іншого договору, який не був поданий під час митного оформлення товару, може додатково підтверджувати неправомірність дій декларанта, оскільки ці неточності усунуто підприємством під час звернення до суду із заявою про зміну підстав позову. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2020 року. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло