Постанова Київський апеляційний суд № 369/3832/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Домагальського В.М., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього, в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього за цим законом адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з постановою суду, 17 березня 2020 року о 15 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував власним автомобілем «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , на перетині пр.-ту Богоявленському та вул. Гагаріна в м. Миколаєві, з ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, бліда шкіра обличчя, звужені зіниці очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись рішенням суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Домагальський В.М. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сторона захисту, на обґрунтування апеляційних вимог, вказує, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не мав можливості захищати свої законні права та інтереси в судовому засіданні, що призвело до порушення прав останнього. Поза увагою суду першої інстанції залишився запис в протоколі про адміністративне правопорушення, вчинений ОСОБА_1 , що на дату підписання даного протоколу не відмовлявся від проходження медичного огляду, у зв`язку з чим суд першої інстанції допустився помилки і не дослідив в повному обсязі відеозапис досліджуваних подій і, як наслідок, прийняв помилкове рішення у справі. Крім того, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не направлявся до медичного закладу. Звертається увага і на те, що в матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких і не було допитано в суді першої інстанції. Отже, все в сукупності, на думку захисника, свідчить про недотримання судом першої інстанції положень КУпАП, що призвело до помилкового висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно, в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який, на переконання адвоката Домагальського В.М., пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 безпосередньої участі в судовому засіданні не приймав, а копію оскаржуваного рішення отримав поштовою кореспонденцією лише 24 червня 2020 року. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду провадження, в суд апеляційної інстанції не з`явився, неявка якого не перешкоджає апеляційному розгляду, з урахуванням і того, що його інтереси представлені адвокатом Домагальським В.М. Вислухавши пояснення захисника Домагальського В.М. на підтримку доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, слід прийти до наступного висновку. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Так, матеріали справи хоча і містять дані про направлення копії постанови місцевого суду від 12 червня 2020 року за адресою проживання ОСОБА_1 , разом з тим відсутні відомості щодо дійсного її отримання в строк на апеляційне оскарження. З огляду на те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови місцевого суду 26 червня 2020 року, що нічим не спростовано, а апеляційна скарга була подана через поштові засобі зв`язку 02 липня 2020 року, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення, слід прийти до висновку за можливе задовольнити клопотання, яке міститься в апеляційній скарзі, та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 286924 від 17 березня 2020 року, в означений день, о 15 гд. 10 хв., в м. Миколаїв, на перетині пр.-т Богоявленський- вул Гагаріна, ОСОБА_1 керував автомобілем«Range Rover» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, бліда шкіра обличчя, звужені зіниці очей). Водій відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чи порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1) Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , викладеними в апеляційній скарзі захисника, в часі та місці його зупинки працівниками поліції, останні запідозрили його у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння та запропонували проїхати для проходження медичного огляду. Оскільки його транспортний засіб на цей час мав бути кинутий на призволяще, без нагляду, ОСОБА_1 повідомив, що їхати і проходити медичний огляд не буде, оскільки не бажає залишати свій автомобіль на дорозі без нагляду. В час його розмови по телефону та отримання юридичної консультації, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за відмову від проходження огляду для виявлення стану наркотичного сп`яніння. Разом з тим, дослідивши відеозапис, що міститься в матеріалах провадження, слід прийти до висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законі вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 і порушень Інструкції - з переглянутого відеозапису виявлено не було, як і не послалася на будь-які порушення сторона захисту в суді апеляційної інстанції. Навпаки, всупереч твердженням ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, та в його інтересах адвоката Домагальського В.М. в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , за твердженням останнього, наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я - матеріали відеозапису даної обставини не містять. В той же час, з переглянутого відеозапису беззаперечно прослідковуються чіткі та послідовні дії працівників поліції, які ОСОБА_1 зачитали вголос складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, роз`яснили його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, порядок та процедуру оскарження дій працівників поліції та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки такі пояснення наявні в матеріалах справи (а.с. 2, 3), особи яких було встановлено працівниками поліції і питань щодо їх ідентифікації у ОСОБА_1 при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення - не виникало. Слід окремо зауважити, що в присутності свідків ОСОБА_1 не виявляв бажання пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, а запис, учинений ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, зроблений вже після оформлення всіх документів і у відсутність свідків, що ніяким чином не свідчить про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, чи прийняття судом першої інстанції помилкового рішення. Отже, не є підставою вважати щодо недотримання процедури, регламентованої ст. 266 КУпАП, огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння і відсутність в матеріалах провадження документу - направлення його на огляд у медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Щодо доводів в апеляційній скарзі про порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи через неналежне його повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції та позбавлення можливості надавати пояснення та докази у провадженні, то вони в даному випадку не є підставою для скасування постанови судді, оскільки за наявної сукупності раніше наведених доказів, відсутність ОСОБА_1 у судовому засіданні ніяк не вплинула на доведеність його вини у вчиненому правопорушенні та на правильність накладення адміністративного стягнення. Не позбавлений був ОСОБА_1 надати такі пояснення на свій захист і в суді апеляційної інстанції. Отже, за наведеним в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Законом України від 07 липня 2016 року № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника. З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. За наведеним, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Домагальського В.М. задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника Домагальського В.М. задовольнити та поновити останньому строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього за цим законом адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Домагальського В.М.- без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій