Постанова 4824 № 753/15737/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Масленнікової Т.М., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Гошка В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Згідно з постановою суду, 20 липня 2019 року о 05 год. 00 хв. на вул. Дніпровській Набережній, 8-А, в м. Києві, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 керував автомобілем «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, та від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Стосовно ОСОБА_1 був складений протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки останній протягом року повторно вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гошко В.І. просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року скасувати та закрити провадження за відсутню в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки вважає постанову місцевого суду незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, без встановлення всіх обставин провадження. На обґрунтування апеляційних вимог адвокат Гошко В.І. зазначає, що 20 липня 2019 року ОСОБА_1 безпідставно був зупинений працівниками патрульної поліції, останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки, наполягав на його проведенні, про що написав в самому протоколі. Проте, працівники поліції не виконали свої службові обов`язки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушений був на протязі 2-х годин самостійно звернутися до найближчого лікувального закладу та пройти такий огляд, який, в свою чергу, підтвердив відсутність у нього ознак наркотичного та алкогольного сп`яніння. Крім того, на думку захисника, матеріали справи не містять жодного доказу про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та доказів відмови водія від проходження такого огляду, так як в матеріалах провадження відсутнє направлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Одночасно, в апеляційнійскарзі ставиться питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року, який пропущений з поважних причин, оскільки сам ОСОБА_1 участі в судовому засіданні не приймав, судових повідомлень не отримував, а про існування рішення щодо нього дізнався лише 15 грудня 2019 року. Вислухавши пояснення адвоката Масленнікової Т.М. та ОСОБА_1 на підтримку доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, пояснення працівників поліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій за участі водія ОСОБА_1 , слід прийти до наступного висновку. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови місцевого суду, ОСОБА_1 не був присутнім під час постановлення рішення 20 вересня 2019 року, пояснюючи в суді апеляційної інстанції це тим, що судову повістку про виклик в судове засідання він не отримував. А тому, за наведеним, виходячи з того, що апеляційна скарга, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, була подана після отримання копії судового рішення зі сплином 10 денного строку на його оскарження, можна погодитися з клопотанням про поновлення адвокату Гошко В.І. строку на апеляційне оскарження постанови судді від 20 вересня 2019 року. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як зазначено в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - є правильним. Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не заперечував обставин того, що 20 липня 2019 року о 05 год. 00 хв. на вул. Дніпровській Набережній, 8-А, в м. Києві, керував автомобілем «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , коли, на його думку, був безпідставно зупинений працівниками поліції за начебто порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з працівниками поліції та перевірки документів, у останніх виникла необґрунтована підозра щодо перебування його в стані наркотичного сп`яніння. Він пояснював, що ні спиртні напої, ні наркотичні речовини не вживає, оскільки хворіє на тяжке захворювання та потребує постійного лікування. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та навпаки наполягав на його проходженні в медичному закладі, про що написав в самому протоколі. Однак працівників поліції цікавило не проходження водієм медичного огляду, а сам автомобіль, який вони хотіли залишити на місці зупинки без нагляду, щоб ним могли заволодіти особи, з якими в нього йдуть судові тяжби. Так як працівники поліції не виконали свої службові обов`язки по забезпеченню проходження ним у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, змушений був самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у чергового лікаря-нарколога «Клініки імені Гальченко В.В. » 20 липня 2019 року о 06 год. 30 хв. Вважає себе не винуватим, що й знайшло своє підтвердження за результатами такого огляду. На противагу поясненням ОСОБА_1 , відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 310804 від 20 липня 2019 року, в цей день о 05 год. 00 хв., в м. Києві, по вул. Дніпровська набережна, 8-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 1.) Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що узгоджується з поясненнями останніх від 20 липня 2019 року (а.с. 3). Підтвердили свої пояснення щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і в суді апеляційної інстанції. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2019 року та отримання його копії, а тому твердження сторони захисту про те, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та навпаки, наполягав на його проведенні, про що написав в самому протоколі - не знайшли свого підтвердження дослідженими матеріалами провадження. Згідно переглянутого відеозапису досліджуваних подій за участі ОСОБА_1 , вбачається, що останній, в присутності двох свідків, на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога - своєю посильною довготривалою поведінкою, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, фактично відмовився від проходження такого огляду, що й стало підставою для складання працівниками поліції відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Опитані в судовому засіданні апеляційного суду працівники поліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча й за сплином значного проміжку з часу подій не змогли точно вказати причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак вказали, що автомобіль був зупинений у відповідності до їх функціональних обов`язків, не виключають можливості знаходження аналогічного автомобіля в орієнтуванні, проте категорично заперечили втручання в свої дії сторонніх осіб, а вимога до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння була продиктована лише наявністю в нього відповідних ознак, як то: зіниці очей не реагували на світло, порушення мови. Наведені пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повністю узгоджуються із відеозаписом досліджуваних подій, поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а тому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження сторони захисту щодо упередженості працівників поліції, вчинення дій на користь третіх осіб щодо заволодіння автомобілем під керуванням ОСОБА_1 сторонніми особами, оскільки вони не знайшли свого підтвердження. Крім того, за поясненнями ОСОБА_1 та його захисника в апеляційному суді, дії працівників поліції як відносно причини зупинки транспортного засобу, так і правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення, ними не оскаржувались. Не звертались вони з цих питань і в правоохоронні органи. Не надано суду і будь-яких доказів про існування судового спору відносно належності чи користування транспортним засобом. Що стосується відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу охорони здоров`я, то цей довід апеляційної скарги - є неспроможним, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків, анкетні дані яких були встановлені працівниками поліції, без будь-яких зауважень з боку самого ОСОБА_1 . Не є належним та допустимим доказом у провадженні самостійне проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у чергового лікаря-нарколога «Клініки імені Гальченко В.В. » 20 липня 2019 року о 06 год. 30 хв., оскільки відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 , та наказу Департаменту охорони здоров`я КМДА від 30 травня 2016 року за № 236 "Про затвердження закладу охорони здоров`я, якому надається право на проведення огляду водії транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", такий огляд проводиться виключно Київською міською наркологічною клінічною лікарнею "Соціотерапія", за наступними адресами: вул. Електриків, 26; вул. Котельнікова, 95; вул. Пимоненка, 10; пр.-т С.Бандери, 19; вул. Ентузіастів, 49 - з розташуванням у місті Києві, і до даного переліку не відноситься «Клініка імені Гальченко В.В. », яка відповідно не має права на проведення відповідного огляду. Крім того, відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров`я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. За наведеним, суд першої інстанції дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, прийшов до ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з урахуванням того, що останній протягом року повторно вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Законом України від 07 липня 2016 року № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - вихованню правопорушника, а також запобіганню вчинення нових правопорушень. За наведеним, апеляційна скарга адвоката Гошка В.І. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання адвоката Гошка В.І. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року. Апеляційну скаргу адвоката Гошка В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій