Постанова Львівський апеляційний суд № 459/1583/14-ц

Справа № 459/1583/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д. Провадження № 22-ц/811/681/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія: 44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Крайник Н.П., Шеремети Н.О. при секретарі Івановій О.О. без участі сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 січня 2020 року у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 січня 2020 року провадження по справі за заявою Фермерського господарства «Бурка В.В,» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді закрито. Ухвалу суду оскаржив позивач Фермерське господарство «Бурка В.В.». Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі зобов`язаний був вказати на норми права, якими б він міг захистити своє порушене право, чітко вказати, якими нормами ЦПК України та ЦК України встановлено, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є рішенням суду, якою закінчено розгляд справи. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 січня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.07.2020 року, є дата складення повного судового рішення 29 липня 2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Фермерського господарства «Бурка В.В.» не підлягає до задоволенню із наступних підстав. З матеріалів справи вбачається 07 квітня 2014 року ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області відмовлено у відкритті провадження у справі № 459/1583/14-ц за позовом ФГ «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді. 16 червня 2014 року ухвалою апеляційного суду Львівської області вище вказана ухвала залишена без змін. 01 березня 2017 року постановою Верховного Суду України у справі № 6-3139цс16 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016 року, у справі за його позовом до Червоноградського міського суду Львівської області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, відмовлено. З описової та мотивувальної частини зазначеної вище постанови Верховного Суду України вбачається, що суд, посилаючись на норми процесуального права, дійшов висновку про те, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. 29 березня 2017 року представник заявника звернувся у суд із заявою, у якій просить: 1) скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 07 квітня 2014 року у справі № 459/1583/14-ц, якою було відмовлено у відкритті провадження за позовом ФГ «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді; 2) замінити відповідача Сокальський районний суд Львівської області на Державу Україну в особі Державної казначейської служби України; 3) стягнути 370 000, 00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди (не доодержаних доходів) та 4 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданих в результаті протиправних дій судді Сокальського районного суду Львівської області. Ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 31 березня 2017 року було відкрито провадження у справі за заявою ФГ «Бурка В.В.» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. За правилами ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до роз`яснень, наданих судам у п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв?язку з нововиявленими обставинами», у перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. У зв`язку з нововиявленими обставинами може бути переглянуто чи змінено судовий наказ, який набрав законної сили. Ухвали суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими скасовано судове рішення і направлено справу на новий розгляд, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалами, якими закінчено розгляд справи, тому вони не можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 р. по справі № 463/6259/15-ц зазначено, що «прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено. Таким чином, процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви». Зазначена позиція також відповідає висновкам Верховного Суду висловленого у постанові від 12.08.2019 р. у справі №454/1393/14-ц. Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Закриваючи провадження у справі, суд виходив з тих обставин, що ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 07.04.2014 р. не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи. При цьому, ЦПК України не передбачено можливості прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв?язку з нововиявленими обставинами. Процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, що не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є постановлення ухвали про відмову у прийнятті такої заяви. Оскільки ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 31.03.2017 відкрито провадження у справі за заявою ФГ «Бурка В.В.» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і така ухвала не була скасована судами вищої інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю. Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги Фермерського господарства «Бурка В.В.» жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 січня 2020 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» - залишити без задоволення. Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 29 липня 2020 року Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: Н.П. Крайник Н.О. Шеремета