Постанова 4811 № 466/9486/19

Справа № 466/9486/19 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б. Провадження № 22-ц/811/294/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 37 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді - Ніткевича А.В. суддів: Крайник Н.П., Шеремети Н.О. розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року в складі судді Білінської Г.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НАСК «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- встановила: У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги обгрунтовував тим, що 19.08.2018 у м. Львові на вул. Шевченка 326, відбулась ДТП за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN JETA, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та припаркованого транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної пригоди транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав технічних пошкоджень. На місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди вину у водій автомобіля «VOLKSWAGEN JETA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 визнав, та за згодою учасників на місці пригоди - ОСОБА_1 (представника ОСОБА_4 згідно довіреності №0215/2018), та ОСОБА_3 складено Європротокол (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN JETА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована HACK «Оранта» на підставі Поліса ОСЦПВВНТЗ АМ НОМЕР_3 . 20.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та долучив усі необхідні документи, передбачені Законом. Також, страховій компанії надано пошкоджений автомобіль для складання акту огляду та визначення розміру збитку. Згідно дослідження №DGR27KV від 19.09.2019 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 9 866,71 грн. Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2016 № 3471, ліміт відповідальності при оформленні Європротоколу складає 50 000,00 грн. Згідно дослідження, проведеного відповідачем, матеріальний збиток завданий автомобілю марки VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 9 866.71 грн. Полісом АМ НОМЕР_4 5722729 від 16.03.2018 встановлено страхову суму за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100000 грн. та франшизу в розмірі 1000 грн. Вважає, що відповідач HACK «ОРАНТА» зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану транспортному засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 8866 грн. 71 коп. Разом з цим, 18.09.2018 страховик незаконно відмовив у виплаті страхового відшкодування мотивуючи тим, що оскільки ОСОБА_1 (представника ОСОБА_4 згідно довіреності, №0215/2018), під час настання ДТП не був правомірним користувачем транспортного засобу «VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку із чим не є особою, відповідальність якої застрахована згідно полісу, а відтак вказана подія не є страховим випадком. Неправомірність користування транспортним засобом відповідач обґрунтував тим, що відповідно до п.1 та 5 статті 380 МКУ, ОСОБА_1 не мав права користуватися та розпоряджатися автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки не є власником даного транспортного засобу. Відмову у виплаті страхового відшкодування позивач вважає неправомірною, такою що не відповідає вимогам закону, оскільки під час ДТП автомобіль був припаркованим, згідно довіреності ОСОБА_1 наділений правом від власника ОСОБА_4 здійснювати заходи щодо подання заяви на виплату страхового відшкодування, а страховиком не надано жодних доказів на підтвердження незаконного володіння транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому відсутні підстави стверджувати, шо ОСОБА_1 неправомірно володів транспортним засобом. Просив позов задовольнити. Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2 , вважає рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права. Покликаючись на хронологію подій, які мали місце після ДТП, яка відбулася 19.08.2018, зазначає, що відмова у виплаті страхового відшкодування є незаконною, оскільки під час ДТП автомобіль був припаркований, згідно довіреності ОСОБА_1 наділений правом від власника ОСОБА_4 здійснювати заходи щодо виплати страхового відшкодування та вчинення інших дій, необхідних для одержання страхового відшкодування, при цьому, транспортні засоби були забезпечені в розумінні вимог закону. Також вважає, що покликання представників страхової компанії на те, що у зв`язку з неправомірним користуванням транспортним засобом, водії зобов`язані були залучити представників поліції, є не обґрунтованим, оскільки умови, за яких може бути складений Європротокол, визначені законом, такі умови були дотримані. Вважає, що виновок суду про те, що автомобіль «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_2 не був застрахований, не відповідає матеріалам справи, оскільки на момент ДТП договір обов`язкового страхування АМ/3643618 був чинним, відповідач теж мав діючий поліс НАСК «Оранта» АМ/5522729. Крім цього зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо порушення ОСОБА_1 митних правил та неправомірності володіння транспортним засобом. Поряд з цим, суд не взяв доу ваги те, що на момент ДТП автомобіль «VOLKSWAGEN GOLF» був припаркованим, при цьому такий факт не спростовує обставин ввезення автомобіля для власних потреб його власником чи іншою особою. Покликаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 08.04.2019, справа № 910/14693/17 зазначає, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин. НАСК «Оранта» укладаючи поліс АМ/5522729 взяла на себе обов`язок відшкодовувати шкоду, спричинену транспортним засобом VOLKSWAGEN JETА реєстраційний номер НОМЕР_1 , крім цього ОСОБА_3 , визнав свою вину у ДТП, тому посилання відповідача на порушення митних правил не звільняє його від взятих на себе зобов`язань та не може бути підставою для виплати страхового відшкодування. Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для висновку про те, що водій ОСОБА_1 правомірно володів транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був забезпеченим в розумінні вимог закону, що свідчить про те, що учасники ДТП не мали права складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригод (Європротокол) на місці настання ДТП, а повинні були залучити представників поліції до фіксації факту та обставин ДТП. При цьому, суд зазначив, що за відсутності необхідних даних про особу власника пошкодженого транспортного засобу, у даній справі суд позбавлений можливості залучення такого до розгляду справи. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів виходить із такого. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування». За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону). Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), його норми мають перевагу над нормами інших законів у цій сфері страхування. Судом встановлено наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідносини. 19.08.2018 на вул. Шевченка 326 у м. Львові відбулась ДТП за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN JETA, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та припаркованого транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної пригоди транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав технічних пошкоджень. На місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди вину у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди визнав водій автомобіля VOLKSWAGEN JETA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , та за згодою учасників на місці пригоди - ОСОБА_1 (представника ОСОБА_4 згідно довіреності № 0215/2018), та ОСОБА_3 складено Європротокол (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) (а.с. 8). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN JETА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована HACK «Оранта» на підставі Поліса АМ/5722729. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за цим законом є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону). Стаття 4 цього закону визначає суб`єктів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема до таких відносяться страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі. Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України. Згідно із статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого. Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом. Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Згідно із ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (п. 33.1.4. ст. 33 Закону). 20.08.2018 року ОСОБА_1 повідомив НАСК «Оранта» про ДТП, заповнивши відповідні поля, у графі «для транспортних засобів на іноземній реєстрації вказати особу, якою ввезено ТЗ на територію України» зазначено «не знаю», що вбачається з копії повідомлення реєстраційний №623 (а.с. 17). 06.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та необхідні документи, передбачені Законом. Також, страховій компанії було надано пошкоджений автомобіль для складання акту огляду та визначення розміру збитку (а.с. 18). Згідно дослідження № DGR27KV - 1 від 19.09.2019 вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, складає 9 866,71 грн. (а.с. 19-21, 26-29). З листа НАСК «Оранта» від 21.12.2018 № 09-02-16/9560 слідує, що страхова компанія реагуючи на повідомлення ОСОБА_1 , повідомляла останньому про відсутність підстав для визнання події 19.08.2018 страховим випадком, відтак відмовила у виплаті страхового відшкодування (а.с. 11). При цьому, у листі № 09-02-16/9560 від 21.12.2018 НАСК «Оранта» повідомила заявника, що у повідомленні про ДТП ОСОБА_1 зазначив, що йому невідомо ким саме ввезений транспортний засіб на територію України, відтак такий не є забезпеченим згідно вимог законодавства, тому повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) складений учасниками події 19.08.2018 з порушенням вимог п. 33.2 ст. 33 Закону, відтак підстави для визнання події 19.08.2018 страховою, а відповідно і виплати страхового відшкодування, відсутні. Звертаючись із позовною заявою сторона позивача вважала, що має право на відшкодування страхової виплати, оскільки відповідальність винної особи була застрахована, звернуто увагу на те, що під час ДТП автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 був припаркований, а позивач ОСОБА_1 згідно довіреності наділений правом від власника ОСОБА_4 здійснювати заходи щодо подання заяви на виплату страхового відшкодування. Згідно із визначенням, наведеним у пункті 1.4. статті 1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (Пункт 1.7. статті 1 Закону). Пунктом 37.1. статті 37 Закону визначено підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Колеггія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб та не можуть бути підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", про що зазначено у постанові Верховного Суду від 08.04.2019, справа № 910/14693/17. Поряд з цим, така позиція стосується відповідальності особи, яка власне володіла транспортним засобом, який був ввезений на територію України, відтак не може бути застосована до спірних правовіди, оскільки у таких йде мова про наявність чи відсутність права у особи, яка не ввозила транспортний засіб на територію України, однак вважає себе потерпілим і таким, що має право на відшкодування шкоди, завданою дорожньо-транспортною пригодою. Більше того, у постанові Верховного Суду від 08.04.2019, справа № 910/14693/17 надано аналіз правовідносинам крізь призму положень МК України, щодо тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування та в силу пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, можливості власника транспортного засобу, а також особи, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, передавати керування транспортним засобом іншим особам. Натомість, у спірних правовідносинах суд зобов`язаний встановити факт правомірного володіння позивачем транспортним засобом і його повноважень щодо отримання відшкодування через пошкодження. Саме в контексті зазначеного, суд вправі з`ясовувати зміст дій особи, у даному випадку позивача ОСОБА_1 , на відповідність митному закону. Так, відповідно до п. 4 статті 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Згідно із п. 7 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.1998 року № 138 транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним органом доходів і зборів. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП 19.08.2018 не був зареєстрований в органах МВС, тому відповідно до вимог Постанови № 1388 відсутні підстави для висновку про те, що водій ОСОБА_1 правомірно володів транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зокрема, позивач самостійно у повідомленні про дорожньо - транспортну пригоду зазначив, що транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF реєстраційний номер НОМЕР_2 на митну територію України ввезла невідома особа. Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що учасники ДТП не мали права складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригод (Європротокол) на місці настання ДТП, оскільки транспортний засіб позивача не може вважатись забезпеченим в силу вимог закону, через неправомвірність володіння таким позивачем ОСОБА_1 , відтак учасники ДТП повинні були залучити представників поліції до фіксації факту та обставин такого. Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що власник пошкодженого транспортного засобу з відповідними вимогами не звертався, підстави та можливість залучити його до участі у справі, відсутні. Зважаючи на те, що матеріалами справи доведена наявність вини відповідної особи, відповідальність якої застрахована, у скоєні ДТП, при цьому така відбулася за участю автомобіля, який знаходився у володінні позивача не на законних підставах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова страховика НАСК «Оранта» у виплаті позивачу страхового відшкодування є законною. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Зміст оскаржуваного рішення відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, в тому числі в частині щодо мотивованої оцінки доводів сторін, наданих ними доказів, норм права, які суд застосував та мотивів їх застосування, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, а тому апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 28 липня 2020 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: Н.П. Крайник Н.О. Шеремета