Постанова 4801 № 127/4387/20

Справа № 127/4387/20 Провадження № 22-ц/801/1361/2020 Категорія: 18 Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Якименко М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 рокуСправа № 127/4387/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Якименко М.М., суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б., за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2020 року про забезпечення позову, постановлену суддею Вінницького міського суду Вінницької області Антонюком В.В., ВСТАНОВИВ: В лютому 2020 року ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., ПАТ «Укргазбанк», ДП «Сетам», ОСОБА_1 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служби у справах дітей Вінницької міської ради та ОСОБА_5 про визнання протиправними дії приватного виконавця, визнання недійсними електронних прилюдних торгів з реалізації арештованого майна-предмету іпотеки. Позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій вона просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 0510100000:03:018:0026 за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивує заяву тим, що нерухоме майно, яке належить позивачу було 01.07.2019 реалізовано на електронних торгах і в подальшому безперешкодно може бути відчужено на користь третіх осіб. Так як предметом позову є захист майнових прав позивача та її неповнолітніх дітей на спірне нерухоме майно, тому будуть порушені їх права, і в разі задоволення позову зробить неможливим виконання рішення суду. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2020 року заяву позивача задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 0510100000:03:018:0026 за адресою: АДРЕСА_1 . Не погодившись з такою ухвалою відповідач ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що судом було порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, що потягло необґрунтоване забезпечення позову. Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якій просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Відповідачі ПАТ «Укргазбанк» та приватний виконавець Турський О.В. в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, при цьому просили задовольнити апеляційну скаргу. Інші учасники справи також в судове засідання не з`явились. Суд вирішив розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб, неявка яких не перешкоджає їх розгляду. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника та представника позивача,дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам ухвала суду не відповідає. Суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення даного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову. Колегія суддів вважає, що суд зробив неправильний висновок з огляду на наступне. Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Стаття 151 ЦПК Українимістить перелік вимог до зави про забезпечення позову. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та чч.1,4 ст. 41 Конституції України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Статтею 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як вбачається із матеріалів справи, в рамках примусового виконання виконавчого листа №2-425/10 від 12.05.2010, виданого на підставі рішення Староміського районного суду Вінницької області від 23.03.2010, у виконавчому провадженні на електронних торгах, які відбулись 01.07.2019, було реалізоване нерухоме майно предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, площею 298 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,1000, за адресою АДРЕСА_1 . Переможцем електронних торгів став скаржник ОСОБА_1 , який отримав у приватного виконавця Турського О.В. акт про проведення електронних торгів щодо реалізації даного нерухомого майна. Після чого позивач звернулась з позовом до суду про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, та визнання протиправними дії приватного виконавця, щодо подання заявки на реалізацію нерухомого майна. В заяві про забезпечення позову позивачем не наведено як обґрунтованих причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і не обґрунтовано необхідність їх вжиття, тому висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна та заборони вчинення певних дій іншим особам з нерухомим майном не відповідає вимогам закону. Розглядаючи заяву, суд прийняв до уваги інтереси тільки позивача, однак не врахував інтереси й інших осіб, права яких можуть зачіпатись , у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечуючи позов, суд першої інстанції взагалі не мотивував свій висновок про необхідність вжиття таких заходів та з яких міркувань він виходив, задовольняючи подану позивачем заяву. А вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії зі спірним нерухомим майном, вжиті оскаржуваною ухвалою, не відповідають критеріям обґрунтованості та необхідності їх застосування, а також застосовані у спосіб, що не передбачений законом, оскільки стосуються осіб, які не є сторонами спору. Тобто вид забезпечення позову ,як заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій з нерухомим майном не можуть відповідати критеріям обґрунтованості та необхідності дій застосування, та застосовані судом першої інстанції у спосіб, що не передбачений законом, оскільки стосується осіб (всіх державних реєстраторів країни), які не є власниками майна і не є сторонами спору. При цьому , застосування щодо такого майна заборони вчинення дій іншими особами не може бути визнано обґрунтованим, оскільки створює загрозу порушення , у зв`язку з їх вжиттям , прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є сторонами спору. Такий висновок Вінницького апеляційного суду відповідає висновкам , викладеним у постанові Касаційного господарського суду від 04.05.2020 року у справі №922/605/15. З викладеного вбачається, що суд формально підійшов до вирішення питання забезпечення позову, не повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання. Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову суд допустився порушень норм процесуального права, то ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову задоволенні заяви про забезпечення позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2020 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420,40 гривень судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 липня 2020 року. Головуючий М.М. Якименко Судді: О.В. Ковальчук Т.Б. Сало