Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 759/21872/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/21872/19 Суддя (судді) першої інстанції: Миколаєць І.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 6-го батальйону старший сержант поліції Паламарчука Сергія Миколайовича про скасування постанови,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 6-го батальйону старший сержант поліції Паламарчука С.М., в якому просив скасувати постанову відповідача ЕАК№1748803 від 15.11.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 10 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, з урахуванням уточнень, скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу на новий розгляд. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху ним було подано разом з усіма необхідними документами і копію власного паспорта, разом із копією сторінки з місцем реєстрації. У відповідності до положень ч.2 ст.312 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в частині повідомлення зареєстрованого місця проживання, а тому відповідно до ч.4 ст.169 КАС України її слід повернути позивачу. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Пунктом 1 ч.4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 13.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем ухвали. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що позивачем не додано копії позовної заяви з усіма додатками для відповідача і суду та позивачу необхідно повідомити ,із наданням про це доказів, про зареєстроване місце проживання, копії поданих документів не засвідчені належним чином, а тому позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом: - подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з усуненими недоліками, надати копію позовної заяви з усіма додатками для відповідача та суду; - позивачу потрібно повідомити, із наданням про це доказів, про зареєстроване місце проживання. Зазначена ухвала отримана позивачем 18.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.9). 20.02.2020 до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали від 13.01.2020. Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 10 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що усуваючи недоліки позову, позивачем не в повній мірі виконано ухвалу суду, оскільки не повідомив саме зареєстрованого місця свого проживання, яке є місцем реєстрації, що зазначається в позовній заяві. З матеріалів справи вбачається, що з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачем 20.02.2020 було подано заяву, додатками до якої були: копія позовної заяви, копії додатків до позовної заяви та копія паспорту за пропискою. Так, в матеріалах наявна копія паспорту позивача на сторінці 12 якого наявна відмітка Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про зареєстроване місце проживання позивача - АДРЕСА_1 з 20.10.2016 року. Отже, позивач фактично повідомив суд про своє місце реєстрації із наданням відповідного доказу, тобто виконано відповідну вимогу суду, відображену в ухвалі Святошинського районного суду м.Києва від 13.01.2020 про залишення позову без руху. В той же час, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Вказаною нормою не передбачено обов`язок позивача зазначати в позовній заяві саме місце реєстрації, а лише місце проживання чи перебування. В розумінні ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до ч.10 ст.8 наведеного Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. В той же час, незважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк та у спосіб, визначений ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 13.01.2020, судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви. Колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 10.03.2020 про повернення позовної заяви суд першої інстанції посилався на подану позивачем 20.02.2020 заяву (з додатками) про усунення недоліків апеляційної скарги, однак матеріали справи не містять вказаної заяви. Разом з тим, копію вказаної заяви із штампом вхідної кореспонденції Святошинського районного суду м.Києва разом із додатками було додано до апеляційної скарги. Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. З огляду на викладені обставини, враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 10 березня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови виготовлено 29 липня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма