Постанова 4851 № 524/1505/20
від 30.07.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 р. Справа № 524/1505/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Олександра Павловича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2020 (суддя Андрієць Д.Д., вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, 39600) по справі № 524/1505/20 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Олександра Павловича третя особа Батальйон патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Олександра Павловича (надалі по тексту відповідач, інспектор роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Юрченко О.П.), третя особа: Батальйон патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАК № 2195145 від 04.03.2020 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2020 позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2195145, винесену 04.03.2020 Інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Юрченком Олександром Павловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито. Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вказує на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем ПДР, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.03.2020 інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Юрченком О.П., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2195145, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові зазначено, що 04.03.2020 о 11:17 в м.Кременчук, просп. Лесі Українки, 39, водій керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України. Позивач заперечуючи законність вказаної постанови, звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вину позивача. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за порушення правил проїзду пішохідних переходів. Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - ПДР України) водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем долучено диск із відеозаписом. З даного відеозапису колегія суддів не може встановити державний номерний знак автомобіля, який порушив вимоги п. 18.1 ПДР України. Крім того, з наданого відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції рухається позаду невідомого автомобіля, який знаходиться на значній відстані від автомобіля поліцейських, і встановити, що це саме автомобіль позивача взагалі немає можливості. Пояснень свідків (пішоходів чи інших учасників дорожнього руху) чи будь-яких інших доказів порушення позивачем вимог п.18.1 ПДР України відповідачем не надано. Таким чином, даний відеозапис не може слугувати належним і допустимими доказом для доведення вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та правомірності винесення поліцейським спірної постанови. Колегія суддів також звертає увагу, що відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належним доказом, оскільки в оскарженій постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис, не міститься. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. (справа № 337/3389/16-а), від 31.01.2019 р. (справа 464/2309/17), від 13.02.2020 р. (№ 524/9716/16-а). Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 04 березня 2020 року серії ЕАК №2195145. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2020 року по справі № 524/1505/20 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Юрченка Олександра Павловича - залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2020 по справі № 524/1505/20 залишити без змін Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов