Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/14213/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 27 липня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/14213/19 Головуючий у першій інстанції Требух Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/845/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: голови судового засідання - судді Кузюри Л.В., суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А, учасники судового процессу: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 ; третя особа: ОСОБА_3 , особа, яка подала скаргу: ОСОБА_1 , оскаржується рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, прізвище судді: Требух Н. В.; місце ухвалення рішення: м.Чернігів; дата складання повного тексту рішення: 03 травня 2020 року; УСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 6500 доларів США на підставі ст. 1212 ЦК України. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що передав ОСОБА_2 6500 доларів США для зберігання та ведення бухгалтерського обліку щодо будівництва сушильних камер. Гроші використані на будівництво сушильних камер в повному обсязі. Зазначені обставини ґрунтуються на розписці від 25.08.2016 року, складеної ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та підписаної цими особами. Посилався на те, що жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не склалось, а тому є підстави для застосування ст.1212 ЦК України для стягнення переданих відповідачеві коштів на його користь. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення його позовних вимог. Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції невірно застосував до даних правовідносин ст. 1215 ЦК України, яка не підлягала застосуванню, та не застосував ч. 3 ст.1212 ЦК України. Вказував, що до суду першої інстанції ним було подано належні докази передання грошових коштів відповідачу, а оскільки спільна діяльність, яка спочатку планувалась, не відбувалася із за недобросовісної поведінки відповідача та третьої особи він має право на повернення коштів, безпідставно отриманих відповідачкою за розпискою від 25.08.2016 року. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без зміни, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України за правилами спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Датою постановлення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення. Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Судом першої інстанції встановлено, що згідно розписки від 25.08.2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошті в сумі 6500 доларів США для зберігання та ведення бухгалтерського обліку щодо будівництва сушильних камер. Гроші використані на будівництво сушильних камер в повному обсязі, що не заперечувалося позивачем. Звертаючись з позовною заявою, ОСОБА_1 посилався на норми ст. 1212 ЦК України, вказуючи, що відповідач отримала 6500 доларів США без достатньої правової підстави. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів, суд вірно виходив з того, що відсутні правові підстави передбачені законом для стягнення з відповідача грошових коштів з підстав передбачених ст.. 1212 ЦК України. Правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України. Установивши у даній справі зі змісту вказаного документа наявність у сторін правовідносин, що ґрунтуються на договірних засадах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України та обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач безпідставно набула 6 500 доларів США апеляційним судом оцінюються критично, оскільки спростовуються змістом розписки від 25.08.2016 року та особистими підписами учасників правовідносин. За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 315, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2020 року без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Голова судового засідання: Судді: