Постанова 4805 № 295/4558/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/4558/20 Головуючий у 1-й інст. Єригіна І. М. Категорія 76 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №295/4558/20 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Єригіної І.М. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі в сумі 8065,49 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 48 733, 42 грн за період з 31.07.2019 по 20.04.2020 рік. До заяви про видачу судового наказу заявником було надано копію довідки від 12.08.2019, у якій зазначено, що сума заборгованості по заробітній платі складає 3546,83 грн та довідку від 27.09.2019 в якій зазначено, що сума компенсації за невикористану відпустку складає 4518, 66 грн. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ДП «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» середнього заробітку за час затримки розрахнку при звільненні. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що судом було порушено норми процесуального права та не враховано, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення вже нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, такі вимоги є взаємопов`язані та видача судового наказу на окремі вимоги не допускається. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі в сумі 8065,49 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 48733,42 грн. До заяви додано копію довідки від 12.08.2019, із якої видно, що нарахована заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 у філії Бердичівська ДЕД складає 4523,06 грн, фактично до виплати 3546,83 грн. Та згідно довідки №78 від 2709.2019 вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 30.07.2019, у серпні 2019 було проведено нарахування компенсації за невикористану відпустку в сумі 4518,66 грн. 21 квітня 2020 року Богунським районним судом м. Житомира було винесено судовий наказ про стягнення з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі в розмірі 8065,49 грн. Відмовляючи у видачі судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що заявником при зверненні до суду не надано доказів на підтвердження заявленої вимоги, що не свідчить про безспірність вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Згідно з п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Як визначено п.5 ч.2 та п. 4 ч.3 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Однак всупереч наведеної норми закону заявником не додано до заяви доказів про розмір його заробітної плати за два останні місяці перед звільненням із зазначенням кількості відпрацьованих днів, що унеможливлює визначення судом його середньоденної заробітної плати, а також правильність суми середнього заробітку, зазначеного ним у заяві про видачу судового наказу. За положеннями ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. За положеннями п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог ст.163 цього кодексу. Таким чином, за наведених обставин суд правильно вважав, що заява у частині вимог щодо стягнення з боржника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України , що є підставою для відмови у видачі судового наказу в цій частині вимог. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді