Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/756/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/827/20 Справа № 211/756/20 Суддя у 1-й інстанції - Гіда О. С. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2020 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно з оскаржуваною постановою, 28 січня 2020 року о 18 год.10 хв. по вул. Дніпровське шосе, біля електроопори №162, в м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_1 керуючи т.з. ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 , під час перестроювання з крайньої лівої полоси для руху у праву полосу для руху не впевнився, що це буде безпечним, не надав дороги транспортному засобу Nissan н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій полосі, на яку він перестроювався. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , поза межами строку його апеляційного оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить суд поновити пропущений строк на оскарження постанови. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що останній день передбачений законом на подання скарги випадав на вихідний день, тому строк пропущено з поважних причин. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що постанова підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить відомості, які не відповідають дійсності, оскільки у час який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме о 18.10, він знаходився вдома, та не міг бути учасником ДТП. Окрім того, апелянт зазначив, що схема ДТП не свідчить про те, що він є її учасником, а також те, що взагалі ДТП трапилось з його вини. ОСОБА_1 вказує, що відповідно до схеми ДТП, один транспортний засіб знаходився не на місці ДТП, а припаркований біля обочини на відставні приблизно 50 м від місця ДТП. Також зазначає, що матеріали справи не містять постанови про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, оскільки з пояснень останнього слідує, що він не зупинився відразу після ДТП, а продовжив рух щоб наздогнати ТЗ. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового розгляду, причини своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання й апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що судове рішення було постановлено 29 травня 2020 року, однак його копію ОСОБА_1 отримав лише 01 червня 2020 року. За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та приходить до висновку, що його слід поновити. Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з такого. Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги закону, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 409126 від 28 січня 2020 року; схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 . В сукупності зазначені докази підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило отримання механічних пошкоджень, завдання матеріальних збитків власникам, та тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену ст. 124 КУпАП. Сумніви щодо належності, допустимості та достовірності зазначених доказів у суду відсутні. Що стосується доводів апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дослідженими судом доказами вони повністю спростовуються. Так, згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Як видно з матеріалів провадження, транспортні засоби рухались в одному напрямку, однак ОСОБА_1 при зміні напрямку руху не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого і сталась ДТП. Наведені обставини об`єктивно підтверджуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2 . Окрім цього, зміну напрямку руху підтвердив у своїх письмових поясненнях й сам ОСОБА_1 . При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення долучена схема дорожньо-транспортної пригоди, яка складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395. На цій схемі зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів, розташування транспортного засобу потерпілого після дорожньо-транспортної пригоди, особливості дорожньої розмітки, відповідні результати виміру відстаней, які мають важливе значення для встановлення обставин ДТП та пошкодження автомобіля, які сталися її внаслідок. Вищевказані дані схеми дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються з поясненнями учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин цієї пригоди, місця зіткнення транспортних засобів та суспільно-небезпечних наслідків у виді пошкодження транспортних засобів. Отже, з огляду на те, що водій ОСОБА_1 не переконався в безпечності маневру, не надав перевагу транспортному засобу, який рухається в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Nissan Qashqai, під керуванням ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для сумнівів в об`єктивності висновків суду першої інстанції щодо доведіністі вини ОСОБА_1 в цій ДТП. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про наявність розбіжностей в часі вчинення ним адміністративного правопорушення, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки факт вчинення самого ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є беззаперечним. До того ж, протокол підписаний ОСОБА_1 та заперечень щодо його складання останній не надавав. До того ж, розбіжності у часі вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення вказують лише на хронологію події, оскільки в матеріалах справи мається протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Разом із цим, такі розбіжності є незначними і, на думку суду апеляційної інстанції, можуть свідчити лише про технічну помилку працівника поліції при складенні відповідних матеріалів, а тому даний факт не є підставою для скасування рішення суду. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а вимоги ст.ст. 251, 254, 255, 256 КУпАП дотримано. При цьому, суд зауважує, що справа розглядається в межах протоколу, складеного щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, та не може входити в обговорення обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , оскільки ці обставини виходять за межі цього судового розгляду. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є вірними та підтверджується належними доказами. Спираючись на встановлені фактичні обставини цієї справи, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв"язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 28 січня 2020 року, тоді як на час розгляду справи судом першої інстанції 29 травня 2020 року, пройшли передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення, та судом правильно прийнято рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, з мотивів наведених в апеляційній скарзі, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови задовольнити. Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко