Постанова Одеський апеляційний суд № 947/5908/20

Номер провадження: 33/813/815/20 Номер справи місцевого суду: 947/5908/20 Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О. Доповідач Колесніков Г. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.07.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Сороколет Ю.С., учасники справи: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисник - Швець Віталій Федорович, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника Швеця Віталія Федоровича на постанову Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2020 року, ухвалену під головуванням судді Федулеєвої Ю.О., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 28 лютого 2020 року о 02 год. 25 хв., керуючи автомобілем «Tesla Model S», н/з НОМЕР_1 , в м.Одесі по вул.Довгій, 116, скоїла наїзд на перешкоду, знаходячись з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій у встановленому законом порядку відмовилася у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 січня 2001 року (далі- ПДР). Короткий зміст доводів апеляційних скарг В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та справу закрити. Зокрема, апелянт посилається на те, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи та є такою, що винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки суд розглянув справу у її відсутність, при цьому, не надав належної оцінки довідкам про неможливість ОСОБА_1 бути присутньою в судовому засіданні. В апеляційній скарзі захисник Швець В.Ф. також просить скасувати постанову суду і закрити провадження у справі, посилаючись на те, що: - суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 всупереч обґрунтованим клопотанням останньої, лише з міркувань дотримання строків розгляду справи; - суд не дотримався позиції Пленуму ВСУ у постанові від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»; - суд не дотримався принципів безпосередності дослідження доказів, рівності сторін перед судом, змагальності, порушив гарантовані Конституцією України права ОСОБА_1 на захист від пред`явленого обвинувачення, а також положень п.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилася, її інтереси представляв захисник Швець В.Ф., який підтримав доводи апеляційних скарг і просив їх задовольнити. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції вважав, що вина останньої доведена і підтверджена належними та допустимим доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №169715 від 28 лютого 2020 року (а.с.2); - письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.3,4); - відеозаписами на CD-диску (а.с.5). Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вищевказаним нормам права. Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд в порушення вимог Конституції України та п.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , не приймаються до уваги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 тричі через електронну пошту зверталася до суду з заявами про відкладення розгляду справи з різних підстав. Зокрема, перший раз як на підставу відкладення вона посилалася на ведення в Україні карантину, спричиненого розповсюдженням респіраторного захворювання коронавірусу COVID-19, а останні два рази - на неможливість з`явитися до судового засідання, у зв`язку з внутрішнім пошкодженням правового колінного суглобу (розтягнення зв`язок та больовий синдром), на підтвердження чого надавала копії довідок травматологічн ого пункту КНП «МЛ №5» (а.с.7-9,12-14,15,19-21,22). Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 3 ст.268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст.130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у суді, тричі подавала заяви про відкладення розгляду справи, однак жодного разу не подала свої письмові заперечення проти протоколу або пояснення в обґрунтування своєї позиції, правом укласти договір з адвокатом або іншими фахівцями в галузі права не скористалася. Вказані дії свідчать про зловживання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.268 КУпАП, та, на думку суду, були спрямовані на умисне затягування процесу та уникнення відповідальності. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав, суд першої інстанції на підставі ст.268 КУпАП вірно дійшов висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, в апеляційній суд ОСОБА_1 також не з`явилася, її інтереси представляв адвокат Швець В.Ф. Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується наявними в справі відеозаписами, які були проглянуті в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та якими зафіксовані пояснення водія ОСОБА_1 (яка мала ознаки алкогольного сп`яніння) про вжиття нею алкогольного напою (бокалу вина) та факт її відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків. Клопотань про допит свідків-понятих або інспекторів поліції від ОСОБА_1 та її захисника не надходило. Інших доводів апеляційні скарги не містять. Посилання захисника Швець В.Ф. на інші постанови по даній категорії справ, ухвалені під головуванням судді Федулеєвої Ю.О., не мають правового значення для вирішення даної справи. Тим паче, ніяким чином не спростовують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР. Апеляційний суд також вважає надуманими посилання захисника, що суд першої інстанції проігнорував положення постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року, оскільки справа була розглянута повно і об`єктивно з викладенням всіх обставин справи і наданням мотивованого висновку. А тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим. З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника Швеця Віталія Федоровича на постанову Київського районного суду м.Одеси 21 травня 2020 року залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2020 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.Я.Колесніков