Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/344/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/344/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцька Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Соснівського районного відділу у м. Черкаси управління ДМС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соснівського районного відділу у м. Черкаси управління ДМС у Черкаській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Соснівського районного відділу у місті Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 17 січня 2020 року номер: 71115300002537 видане громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 згідно якого відмовлено позивачу в продовженні строку перебування на території України; - зобов`язати Соснівський районний відділ у місті Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 щодо продовження строку перебування її на території України. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Соснівського районного відділу у місті Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 17 січня 2020 року №71115300002537, яким відмовлено ОСОБА_1 в продовженні строку перебування на території України. Зобов`язано Соснівський районний відділ у місті Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , від 09.01.2020 щодо продовження строку перебування її на території України та прийняти за результатами розгляду рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2019 року Соснівським районним відділом у місті Черкаси управління Державної міграційної служби України в Черкаській області позивачу на підставі рішення №587710000/03 продовжено строк перебування в Україні до 10.01.2020 року за місцем проживання в АДРЕСА_1 , про що проставлено печатку в закордонному паспорті громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 09 січня 2020 року позивач звернулась із заявою про продовження строку перебування на території України до 09.05.2020 року у зв`язку із закінченням терміну перебування в Україні та підставою такого звернення зазначила: подання заяви про набуття громадянства України. До заяви додані документи, які передбачені п.9 Порядку №150: - копія паспорта громадянки Російської Федерації, з перекладом на українську мову, завіреним в установленому законодавством порядку, виданого на їм я ОСОБА_1 ; - договір купівлі-продажу житлового будинку від 16 вересня 2016 року про те що ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №217596571249 від 10 вересня 2016 року; - гарантійний лист від ОСОБА_2 , згідно якого він бере на себе зобов`язання зі сплати всіх витрат позивача, пов`язаних з перебуванням вказаної особи на території України у період з 09 січня 2020 року по 09 травня 2020 року та виїздом з України і гарантує, що має для цього достатньо коштів; - паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08 квітня 2000 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_2 ; - квитанції про сплату мита №53348038 від 09 січня 2020 року та №53348044 від 09 січня 2020 року. За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем 17 січня 2020 року прийнято рішення №71115300002537 про відмову в продовженні строку перебування позивача на території України на підставі пп.6 п.10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року №150. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773), іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Частиною 1 ст. 17 Закону №3773 передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав). Згідно п. 8 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 р. №150 (далі - Порядок №150 ), заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС. Відповідно до п.п. 1 п. 9 Порядку №150 для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають такі документи: 1) у разі, коли приймаючою стороною є фізична особа: паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред`явлення повертається), копію його сторінок з особистими даними, візою (за наявності) і відміткою про реєстрацію та/або копію імміграційної картки (за наявності); переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому законодавством порядку; паспортний документ фізичної особи, що є приймаючою стороною (після пред`явлення повертається), та копію його сторінок з особистими даними; копію посвідки на постійне чи тимчасове проживання або іншого документа, що підтверджує законність перебування на території України (якщо приймаючою стороною є іноземець та особа без громадянства); документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України, чи гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов`язань із сплати всіх витрат, пов`язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України та їх виїздом з України; документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування (після пред`явлення повертається), та його копію, а у разі, коли житло не належить приймаючій стороні, - письмову згоду власника (співвласника) такого житла. Якщо житло перебуває в державній або комунальній власності, замість документа про право власності подається видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, довідка про всіх повнолітніх осіб, місце проживання яких зареєстровано у такому житлі, та їх письмова згода на перебування іноземця та особи без громадянства; чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати Згідно п 7 Порядку №150, рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів Пунктом 10 Порядку №150 передбачено, що рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони. Зазначене рішення може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду. Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених положень Закону №3773-VІ і Порядку №150 строк перебування на території України може бути продовжено (за наявності законних підстав) іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України. В разі, коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження ДМС приймається рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця або особи без громадянства на території України. Тобто, визначальним критерієм при вирішенні органом ДМС питання про продовження іноземцю або особі без громадянства строку перебування на території України є законність їхнього перебування на території України. В свою чергу, відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції та до суду апеляційної інстанції не було надано жодного доказу того, що позивач має інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні. Також судом встановлено, що позивачем надано копії документів, які підтверджують, що інших причин для перебування на території України, окрім як підставою такого звернення є подання заяви про набуття громадянства України, у позивача немає. Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Соснівського районного відділу у м. Черкаси управління ДМС у Черкаській області залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.