Постанова 4852 № 336/6871/19(2-а/336/174/2019)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2020 року м. Дніпросправа № 336/6871/19(2-а/336/174/2019) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою поліцейського роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Чорноморця Артура Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Зарютін П.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Чорноморця Артура Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Чорноморця А.С., в якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1632074 від 17.10.2019 винесену інспектором поліції роти № 2 батальйону патрульної поліції капралом поліції Чорноморцем Артуром Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до дозволу, позивач мав право на перевезення вантажу параметри якого не більше: ширина - до 3,75 м., довжина - до 22 м., висота - до 4,49 м., загальною вагою - до 40,00 т., навантаження на найбільш навантажену вісь - до 11 т. и вантаж може виступати за задній габарит ТЗ не більше 3 м, та два транспортних засоба виділених для супроводження автомобілем прикриття марки FIAT NUOVO DOBLO, державний номер НОМЕР_1 та Ford transit державний номер НОМЕР_2 . Вказує, що у разі перевищення ширини вантажу - 3,5 м., а довжини - 24 м., супровід автомобілем прикриття є обов`язковим. Працівником поліції не долучено жодних належних та допустимих доказів перевищення вантажем ширину 3,5 м., тому супровід автомобілем прикриття був не обов`язковий, а інкриміноване позивачу правопорушення не доведене. Дозвіл №13308901-1462 НГ одночасно є дозволом на встановлення та використання автомобіля супроводу із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера аби у разі перевищення вантажем ширини 3,5 м. або довжини 24 м. використовувати одну з машин супроводу. Стверджує, що вказаний дозвіл наданий не на разову поїздку, а на кілька, але не більше ніж на три місяці, тому посилання відповідача на те, що у разі перевезення вантажу меншого за шириною 3,5 м та меншою за довжиною 24 м. позивач повинен мати інший дозвіл, в якому не буде передбачено супроводження автомобілем прикриття - є нормативно необгрунтованим та незаконним. Водночас, зазначеним дозволом не заборонено рух ТЗ без супроводження автомобілем прикриття коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення не перевищує 3,5 м. На думку позивача, працівник поліції розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, упереджено, та керувався лише домислами, припущеннями та порушуючи принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наклав штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. Звертає увагу. Що працівник поліції в постанові не вказав фактичні габарити ТЗ. З вантажем, що могло б надати підстави вважати наявність порушення нормативно встановлених параметрів при яких супровід автомобілем прикриття обов`язковий. Отже, матеріали справи не містять належних достатніх та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення. Вказує, що перевірка габаритних розмірів ТЗ інспектором поліції та працівниками Укртранбезпеки не виконувалась, працівник поліції не застосував передбачені чинним законодавством правила проведення габаритно-вантажного вимірювання, що підтверджує відсутність належних та допустимих доказів порушення позивача чинного законодавства. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем порушено пункт 22.5 ПДР, оскільки відсутній автомобільний супровід, який передбачений дозвільними документами, для перевезення техніки, що перевищує нормативні габаритні розміри. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.10.2019 відповідачем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1632074, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови на автодорозі М-05 («Київ-Одеса») на 60 км, 17.10.2019 о 04-39 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF FT XF 105.510, номерний знак НОМЕР_3 , перевозив великогабаритний вантаж комбайн - без автомобіля прикриття, зазначеного у дозволі, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Додатків оскаржувана постанова не містить, підпис ОСОБА_2 Ю ОСОБА_3 відсутній, відмова від підпису засвідчена поліцейським, про що наявна примітка у постанові. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пунктом 8 частини1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. За правилами статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо. Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало те, що позивач перевозив вантаж, який перевищує нормативно встановлені параметри (габарити) без супроводу. Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (Правила № 30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Згідно з пунктом 7 вказаних Правил, дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці. Матеріалами справи підтверджено наявність на тягач DAF FT XF 105.510, номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3, номерний знак НОМЕР_4 дозволу № НОМЕР_5 від 19.09.2019 на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні із зазначенням маршрутів. У дозволі зазначені параметри транспортних засобів: довжиною 22 м, шириною 3,75 м, висотою 4,49 м, загальною вагою 44 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 12т., вантаж виступає за задній габарит ТЗ 3,00 м. у пункті другому вказаного дозволу зазначений ТЗ виділений для супроводження. Строк дії вказаного дозволу з 19.09.2019 по 02.11.2019. Таким чином, вказаний дозвіл не є одноразовий, а виданий на певний період, що не перевищує три місяці, а отже не може бути беззаперечним доказом перевезення вантажу позивачем, що перевищує нормативні габарити, що потребує супроводу автомобілем прикриття, в день складання постанови відповідачем. Відповідно до пункту 27 Правил № 30 супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Відповідачем, при встановленні перевищення нормативних габаритів, які потребували спеціального дозволу та обов`язкового супроводу автомобілем прикриття, в оскаржуваному рішенні не наведено результатів вимірювання габаритів транспортного засобу та не надано таких доказів. Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Таким чином, факт перевищення нормативних габаритів технічного засобу, що потребувало б обов`язкового супроводу автомобілем прикриття, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, відповідно й підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 22.5 ПДР відсутні. Зважаючи на те, що оскаржувана постанова не містить вказівки на норми, порушення яких призвело до притягнення позивача до відповідальності за статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки не вказана частина даної статті, та відсутність належних і допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу поліцейського роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Чорноморця Артура Сергійовича залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров