Постанова 4875 № 917/805/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" липня 2020 р. Справа № 917/805/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., за участю секретаря судового засідання Черкас В.М., учасники судового процесу не з`явились; розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Полтава, на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 (суддя Семчук О.С.), постановлену в приміщенні Господарського суду Полтавської області в м.Полтава, у справі № 917/805/20 за позовом: ОСОБА_1 , м.Полтава, до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б", м.Полтава, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець 1", м.Полтава,

2. Департаменту з питань реєстрації, м.Полтава, про призначення ліквідатора та встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 у справі №917/805/20 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №917/805/20 відмовлено (а. 5-7 матеріалів оскарження). Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 2, 136, 137, 326 ГПК України мотивована тим, що: по-перше, забезпечення позову у даній справі шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, які мають відповідні повноваження, внесення відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Чорновола 2б» до винесення рішення у справі №917/805/20, фактично унеможливлює виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19, яким припинено юридичну особу ОСББ «Чорновола 2б»; по-друге, заходи забезпечення мають бути пов`язані з предметом позову, а вказані ОСОБА_1 обставини не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та не підтверджені належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та 16.06.2020 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 у справі №917/805/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, які уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Чоновола 2б" до винесення рішення у справі №917/805/20 та набрання цим рішенням законної сили. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19 не може бути виконано в силу приписів статей 105-110 ЦК України, оскільки відсутній ліквідатор та не визначений строк для пред`явлення вимог кредиторів ОСББ «Чорновола 2б». Скаржник вважає, що: заявлені ним вимоги у цій справі є похідними від вимоги про припинення юридичної особи, яка була предметом розгляду у справі №917/971/19, а тому висновок місцевого господарського суду про неможливість виконання рішення у справі №917/971/19 у разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову є необґрунтованим; невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися. Також, на думку скаржника, суд дійшов передчасного висновку щодо відсутності доказів в обґрунтування поданої заяви, адже останні містяться у матеріалах справи і необхідність їх додаткового надання до заяви про забезпечення позову відсутня. Скаржник вказує на намагання бувшого голови ОСББ "Чорновола 2б" ОСОБА_3, в обхід ліквідаційної процедури просто приєднатися до іншого ОСББ "Ватутинець 1" (а.25-32 матеріалів оскарження). У поясненнях від 21.07.2020 Департамент з питань реєстрації зазначив, що при проведенні будь-яких реєстраційних дій державний реєстратор перевіряє пакет документів на наявність або відсутність підстав для зупинення розгляду документів. Ознайомившись з рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19, державний реєстратор встановив, що воно не містить відомостей про ліквідатора (ліквідаційну комісію), реєстраційні номери облікової картки платника податків або серії та номера паспорту (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог, як це передбачено ч.3 ст.105 ЦК України, п.7 ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Відсутність таких відомостей в рішенні Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19 позбавляє державного реєстратора можливості виконати відповідне рішення та внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи (а.130-133 матеріалів оскарження). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 у даній справі у зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. (а.140 матеріалів оскарження). Позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі, в якому він також зазначив, що вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі (а.134-137 матеріалів оскарження). Третьою особою також подано клопотання про розгляд справи без участі її представника у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити присутність в судовому засіданні (а.125,124 матеріалів оскарження). Вказані клопотання підлягають задоволенню як такі, що не суперечать вимогам Господарського процесуального кодексу України. Учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, а також подані ними клопотання (а. 126-129 матеріалів оскарження), проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» про призначення ліквідатора ОСББ «Чорновола 2б» та встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Чорновола 2б» після оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи ОСББ «Чорновола 2б». Позов обґрунтований тим, що: по-перше, рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та постановою Верховного Суду від 28.04.2020, визнано недійсним рішення, оформлене протоколом №1 установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 2Б від 18.12.2016; припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2Б"; по-друге, Департамент з питань реєстрації у листі від 14.02.2020 на запит ОСОБА_1 від 11.02.2020 зазначив, що державна реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації відбувається у порядку, встановленому статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтями 104, 105, 110, 111 ЦК України, у два етапи: на першому етапі вноситься запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, встановлюється строк для пред`явлення вимог кредиторів; на другому етапі ліквідаційна комісії забезпечує подання в установлений законом строк державному реєстратору документів, визначених у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (а.81-98 матеріалів оскарження). Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі №917/805/20, зокрема, позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку "Чорновола 2б" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. 04.06.2020 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просив заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, які уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Чорновола 2б" до винесення рішення у справі №917/805/20 та набрання цим рішенням законної сили (а.1-3 матеріалів оскарження). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що існує реальна загроза вчинення реєстраційних дій без проведення в межах чинного законодавства ліквідаційної процедури. Зокрема, вказує на те, що на теперішній час статутним органами ОСББ ніяких дій, направлених на виконання рішення у справі №917/971/19 не проводилося. Крім того, ОСОБА_3 , голова ОСББ «Чорновола 2б» звернулась до голови ОСББ "Ватутинець 1" з проханням надати можливість замінити у договорах з обслуговуючим організаціями 174-квартирної частини будинку номера рахунків ОСББ "Чорновола 2б" на номери рахунків ОСББ "Ватутинець 1" та на сайті закликала мешканців не платити на рахунки ОСББ "Чорновола 2б", а дочекатися нові рахунки для оплати. 09.06.2020 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище. Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на таке. Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Частинами 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Частиною 2 статті 136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення. У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17. Позов в процесуальному сенсі - це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимоги про захист прав чи законних інтересів. Предметом позову у цій справі є призначення ліквідатора ОСББ «Чорновола 2б» та встановлення строку для заявлення кредиторами своїх кредиторських вимог до ОСББ «Чорновола 2б» після оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Отже, вказаний позов є позовом немайнового характеру. Підставою позову позивач визначає те, що: по-перше, рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та постановою Верховного Суду від 28.04.2020, визнано недійсним рішення, оформлене протоколом №1 установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 2Б від 18.12.2016; припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2Б"; по-друге, Департамент з питань реєстрації у листі від 14.02.2020 на запит ОСОБА_1 від 11.02.2020 зазначив, що державна реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації відбувається у порядку, встановленому статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтями 104,105, 110,111 ЦК України, у два етапи: на першому етапі вноситься запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, встановлюється строк для пред`явлення вимог кредиторів; на другому етапі ліквідаційна комісії забезпечує подання в установлений законом строк державному реєстратору документів, визначених у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, які уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Чорновола 2б" до винесення рішення у справі №917/805/20 (а.1-3 матеріалів оскарження). При цьому позивач до матеріалів справи не надає жодних належних доказів на підтвердження того, що відповідач, або будь-які інші особи вживали заходів для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСББ «Чорновола 2б». Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не визначено в чому полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, а посилання на те, що головою ОСББ «Чорновола 2б» ніяких дій, направлених на виконання рішення суду у справі №917/971/19, не проводилось, свідчить лише про відсутність підстав для забезпечення позову. Також, доводи позивача про звернення керівника ОСББ «Чорновола 2б» ОСОБА_3 до голови ОСББ «Ватутинець 1» з проханням надати можливість замінити у договорах з обслуговуючими організаціями 174-квартирної частини будинку номера рахунку ОСББ «Чорновола 2б» на номера рахунку ОСББ «Ватутинець 1» не можуть свідчити про необхідність застосування заходів забезпечення позову, визначених позивачем, оскільки зміст вказаного листа від 06.05.2020 №0605 (а.с.133) не свідчить про те, що відповідач намагається вчинити будь-які дії, направлені на неможливість виконання рішення у разі задоволення позову. Крім того, скаржником не доведено, що відповідач або будь-які інші особи вчиняють дії щодо реорганізації ОСББ «Чорновола 2б», зокрема, шляхом злиття, приєднання перетворення тощо. Посилання скаржника на те, що дії ОСОБА_3, керівника ОСББ «Чорновола 2б» призведуть до комунального колапсу, оскільки через заборгованість припиниться вивезення сміття, зупиняться ліфти та буде відключена електроенергія, не має жодного відношення до обраних позивачем заходів забезпечення позову, оскільки заборона стосується внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не обмеження повноважень керівника ОСББ «Чорновола 2б». Скаржник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, при цьому не наводить жодних обставин, з якими конкретно він це пов`язує та не надає відповідних доказів, а лише наводить загальні фрази. Суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність обставин, з якими позивач пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, підлягає обґрунтуванню та доведенню на загальних підставах, визначених ГПК України. При цьому доводи скаржника ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б підтверджували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 ГПК України). Однак, всупереч положенням Господарського процесуального кодексу ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову, як і в апеляційній скарзі не обґрунтував яким чином їх невжиття унеможливить виконання рішення у разі задоволення позовних вимог чи спричинить виникнення інших спорів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 76,77 ГПК України та не обґрунтував яким чином невжиття заходів забезпечення позову порушує його права та охоронювані законом інтереси або може призвести до неможливості чи утруднення виконання рішення у разі задоволення позову. Також слід зазначити, що згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію. Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії". Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та постановою Верховного Суду від 28.04.2020, визнано недійсним рішення, оформлене протоколом №1 установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 2Б від 18.12.2016; припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2Б". Відповідно до статті 18 ГПК України, яка кореспондується зі статтею 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову у даній справі шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, які мають відповідні повноваження, внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Чорновола 2б" до винесення рішення у справі № 917/805/20, фактично унеможливлює виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/971/19. Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, надані на підтвердження її вимог, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 у справі №917/805/20 слід залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст. ст.129, 270, 271, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 у справі №917/805/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складений 28.07.2020. Головуючий суддя Л.І. Бородіна Суддя В.В. Лакіза Суддя Н.О. Мартюхіна