Ухвала КЦС ВС № 185/3886/19

У Х В А Л А 21 липня 2020 року м. Київ справа № 185/3886/19 провадження № 61-10475 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державного реєстратора Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Шмигельського Михайла Сергійовича, державного реєстратора Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Паливоди Людмили Олександрівни, державного реєстратора Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Співак Світлани Геннадіївни, приватного підприємства «Агрофірма Старт», товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс» про скасування рішень про реєстрацію прав власності, В С Т А Н О В И В : 13 липня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга подана в межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимогу пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.(1921 Х 0,4 = 768,40 грн) Позов у справі пред`явлено позивачем в квітня 2019 році та містить три позовні вимогу немайнового характеру. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у 4 610, 40 грн (768,40 грн. +768, 40 +768, 40) Х 200%. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права), а отже у касаційній скарзі слід зазначити норму матеріального права, яка була неправильно застосована судом. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 зазначає як на підставу касаційного оскарження судових рішень, а саме пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах), однак не зазначає, щодо застосування яких конкретних норм права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Крім цього, ОСОБА_1 зазначає як на підставу касаційного оскарження судових рішень, а саме пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України та посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №361/2022/158-ц, від 04 вересня 2018 року у справі №915/127/18, однак не обґрунтовує цю підставу та не зазначає, які конкретні норми права неправильно застосував суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування наявності цієї підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко