Ухвала КЦС ВС № 520/3675/18

У Х В А Л А 24 червня 2020 року м. Київ справа № 520/3675/18 провадження № 61-9154ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння, скасування державної реєстрації, визнання недійсності іпотечного договору та скасування заборон на іпотечне майно, В С Т А Н О В И В : 18 червня 2020 року, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Одеський апеляційний суд прийняв постанову 24 липня 2019 року, повний текст постанови виготовлено 29 липня 2019 року, та оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 01 серпня 2019 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 30 серпня 2019 року, а зі скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 18 червня 2020 року засобами поштового зв`язку. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного судового рішення він не отримував, а з повним текстом оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року він ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте не зазначає коли саме він ознайомився із оскаржуваним судовим рішенням. Доказів, які свідчать про недотримання апеляційним судом вимог частини п`ятої статті 272 ЦПК України ОСОБА_1 не надав. Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимогу пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом у березні 2018 року із одною майновою вимогою (витребування майна з чужого володіння) та трьома немайновими вимогами (скасування державної реєстрації, визнання недійсності іпотечного договору, скасування заборон на іпотечне майно). Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн). За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення з позовом, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 грн. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. За вимогу немайнового характеру (скасування державної реєстрації, визнання недійсності іпотечного договору, скасування заборон на іпотечне майно) скаржнику при поданні касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 228, 80 грн. (704, 80+ 704, 80+ 704, 80) Х200%. Що стосується майнової вимоги (витребування майна з чужого володіння), то із поданої касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру ,тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки в певній місцевості, їх грошова оцінка, експертний висновок тощо). Оскільки до касаційної скарги не додано документів на підтвердження ціни позову в частині майнової вимоги, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування. Крім цього, скаржник порушив вимоги частини 2 статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник зазначає підстави касаційного оскарження судових рішень, а саме пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), однак не обгрунтувує та не мотивує таку підставу. Крім того, в касаційної скарги, ОСОБА_1 також посилається на пункт 3 частини 3 статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах), як на підставу касаційного оскарження судових рішень, однак не зазначає, щодо застосування яких конкретних норм права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити - конкретні норми права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах (у яких правовідносинах), обґрунтувати (мотивувати) дану підставу касаційного оскарження, також обгрунтувати можливість відступлення віж правових висновків Верховного Суду та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко