Постанова Одеський апеляційний суд № 521/8202/20

Номер провадження: 33/813/874/20 Номер справи місцевого суду: 521/8202/20 Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.07.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Янковської Ю.Л., представників Одеської митниці Держмитслужби - Кулика Ю.В. та Кептене Д.А., представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби - Євдокимова Д.А. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року, встановив: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №0423/50000/20 від 25.03.2020 року про порушення митних правил вбачається, що 09.03.2020р. до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Винокурня Аккермана» ОСОБА_2 подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ», яка була прийнята митницею та зареєстрована за №UA500070/2020/208963 (далі - МД) на товар «Спиртові дистиляти, одержані шляхом перегонки виноградного вина: Спирт коньячний, з об`ємною часткою етилового спирту 68,0% алк.: 3-х років витримки, 3KTN - 76450 л (при t=+20С; 51986,0 л 100% сп.); 5-ти років витримки, 5KLR - 25060 л (при t=+20С; 17040,80 л 100% сп.); 5-ти років витримки, 5KLB 25060 л (при t=+20С; 17040,80 л 100% сп.). Загалом 126570 л (при t=+20С; 86067,6 л 100% сп.). Використовується для власного виробництва коньячної продукції. Виробник CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD. Країна виробництва - CY. Відповідно до гр.2, 11, 15 МД країною відправлення та торгівлі заявлена Республіка Кіпр (CY), компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD заявлена як компанія Республіки Кіпр. В якості підстави для здійснення імпортного переміщення товару до Одеської митниці Держмитслужби надано контракт №190225 від 25.02.2019 р. зі змінами та доповненнями, інвойси №№161-165 від 12.02.2020, сертифікати якості б/н від 12.02.2020, коносамент №SGN292537 від 20.02.2020р., сертифікати про походження товару від 14.02.2020р. №№8324-8328, відповідно до яких постачальником товару виступає компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD (FAMAGUSTA FREE ZONE GAZIMAGUZA S.L.B.T. n 412 TRNC). Також, у тексті Протоколу митний орган посилається на відсутність компанії CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD у державному реєстрі компаній Республіки Кіпр, доступ до якого є відкритим на офіційному веб-сайті Департаменту реєстрації компаній Республіки Кіпр (https://efiling.drcor.mcit.gov.cy), та на лист Департаменту митних та акцизних зборів Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 20.03.2020р. №12.05.005.007.004.028-205675(2020) про відсутність реєстрації компанії CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD у державному реєстрі компаній Республіки Кіпр. Таким чином, як зазначено в протоколі, ОСОБА_1 порушила митні правила, а саме, вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані щодо угоди (контракту), компанії відправника/постачальника. На підставі вказаних обставин у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0423/50000/20 від 25.03.2020 року за ознаками порушення митих правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Винокурня Аккермана» ОСОБА_1 - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Одеської митниці Держмитслужби - Євдокимов Д.А.подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати директора ТОВ «Винокурня Аккермана» ОСОБА_1 винною у вчиненні нею порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% від вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 5527020,12 грн., та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а в разі неможливості конфіскації товарів стягнути їх вартість. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD у державному реєстрі компаній Республіки Кіпр відсутня,тому контракт №190225 від 25.02.2019 р. зі змінами та доповненнями, інвойси №№161-165 від 12.02.2020, сертифікати якості б/н від 12.02.2020, коносамент №SGN292537 від 20.02.2020р., сертифікати про походження товару від 14.02.2020 р. №№8324-8328 підроблені, містять неправдиві дані, або отримані незаконним шляхом. 2) з вказаних обставин директор ТОВ «Винокурня Аккермана» ОСОБА_1 здійснила незаконне переміщення товарів через митний кордон України. На вказану апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 - адвокатом Чорним О.В. подані заперечення, в яких зазначив, що матеріали справи містять докази, що компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD зареєстрована на Північній частині Республіки Кіпр, яка окупована Туреччиною, що підтверджується міжнародним кодом 196 та позначенням «СY». Крім того, зазначає, що ТОВ «Винокурня Аккермана» протягом тривалого часу здійснює переміщення товару за документацією що компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD та при цьому жодних сумнівів у митного органу з приводу імпортного переміщення не виникало. Виходячи з наведеного просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні апеляційного суду представники Одеської митниці Держмитслужби - Кулик Ю.В. та Кептене Д.А. просили суд скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції або направити матеріали на додаткову перевірку. Представник ОСОБА_1 - адвокат Чорним О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Отже, ч. 1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, серед іншого, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Зі змісту правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, слідує, що: - об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, пов`язаного з порушенням митних правил, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. - об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. - суб`єктом наведеного правопорушення є громадяни - декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. - суб`єктивна сторона за ч. 1 ст.483 МК України передбачає прямий умисел, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з конкретною метою порушення встановленого порядку. Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробкою, чи містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. У відповідності до правової позиції Верховного Суду України для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із послідуючими змінами від 30.05.2008 року №8). Статтями 6, 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України, одним з органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є органи доходів і зборів, які здійснюють митний контроль в Україні згідно з чинними законами України. Матеріалами справи підтверджено, що 09.03.2020 р. до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Винокурня Аккермана» ОСОБА_2 подано митну декларацію типу «IM40ДЕ», яка була прийнята митним органом та зареєстрована за № UA500070/2020/208963 (далі - МД) на товар «Спиртові дистиляти, одержані шляхом перегонки виноградного вина: Спирт коньячний, з об`ємною часткою етилового спирту 68,0% алк.: 3-х років витримки, 3KTN - 76450 л (при t=+20С; 51986,0 л 100% сп.); 5-ти років витримки, 5KLR - 25060 л (при t=+20С; 17040,80 л 100% сп.); 5-ти років витримки, 5KLB 25060 л (при t=+20С; 17040,80 л 100% сп.). Загалом 126570 л (при t=+20С; 86067,6 л 100% сп.). Використовується для власного виробництва коньячної продукції. Виробник CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD.Країна виробництва - CY. Відповідно до гр.2, 11, 15 МД країною відправлення та торгівлі заявлена Республіка Кіпр (CY), компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD заявлена як компанія Республіки Кіпр. В якості підстави для здійснення імпортного переміщення товару до Одеської митниці Держмитслужби надано контракт №190225 від 25.02.2019р. зі змінами та доповненнями, інвойси №№161-165 від 12.02.2020, сертифікати якості б/н від 12.02.2020, коносамент №SGN292537 від 20.02.2020, сертифікати про походження товару від 14.02.2020 №№8324-8328, відповідно до яких постачальником товару виступає компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD (FAMAGUSTA FREE ZONE GAZIMAGUZA S.L.B.T. n 412 TRNC). Згідно контракту №190225 від 25.02.2019р. зі змінами та доповненнями, Компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD зареєстрована на території Республіки Кіпр, а саме на території, що є фактично окупованою Туреччиною частиною Кіпру. Наведений факт підтверджується сертифікатом реєстрації компанії ТРПК № 412 від 12.05.2020 року та Сертифікатом ТРПК № 412 від 12.05.2020 року та не було спростовано митницею. Всі документи, що були надані для митного оформлення товару відповідають дійсності. Інформація зазначена у митній декларації, відповідає інформації зазначеної у контракті №190225 від 25.02.2019 р. Складність ситуації, що склалась на території Республіки Кіпр, підтверджується доказами, що є в матеріалах провадження, наданими представником ОСОБА_1 Науково-практичним висновком Національної академії правових наук України від 26.05.2020 р. за №411, а саме із наступними заключеннями: - Компанія CYPRUSLIONSBEVERAGELTD є резидентом Республіки Кіпр; - Міжнародний код 196 та позначення «CY» Республіки Кіпр включає окуповану Туреччиною територію Північного Кіпру; - Згідно з Наказом Міністерства Фінансів України № 651 від 30.05.2012 р. «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» для Компанії CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD цілком правомірно зазначати її місце знаходження як Республіка Кіпр. Обмежень щодо торгівельних взаємовідносин з компаніями, що зареєстровані у вільній зоні Famagusta Free Zone (тимчасово окупована Туреччиною територія Північного Кіпру) не існує. Відносно цього факту митні органи обізнані у повному обсязі, так як, протягом тривалого часу, щонайменш останні три роки та по теперішній час, приймають до митного оформлення документи відносно імпорту товару від компаній, що зареєстровані на території Famagusta Free Zone (тимчасово окупована Туреччиною територія Північного Кіпру). В тому числі, у якості доказів, було наведено митні декларації ТОВ «ВИНОКУРНЯ АККЕРМАНУ» щодо ввезення ідентичного вантажу (№UA500060/2019/033060 від 17.10.2019р. та №UA500070/2019/203150 від 27.12.2019р.) від того ж постачальника, а 13.04.2020р., тобто після оформлення протоколу про порушення митних правил №0423/50000/20 від 25.03.2020р. - ще одну декларацію (№UA500070/2020/213179 від 13.04.2020р.). В усіх вказаних деклараціях в графах 2, 11 та 15 зазначено місце знаходження постачальника та торгівельна країна - Кіпр із зазначенням відповідного коду - CY. Всі зазначені митні декларації були оформлені без зауважень та складання протоколів про порушення митних правил. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Документи, що були видані окупаційною владою, тобто органами Турецької Республіки Північного Кіпру, а саме - реєстраційні документи компанії CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD , сертифікати якості, видані Турецько - Кіпріотською комерційною палатою повинні бути визнані з метою недопущення порушень або обмежень прав згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ст. 9 КУпАП, (проступком), визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Винокурня Аккермана» протягом тривалого часу здійснює переміщення товару за документацією що компанія CYPRUS LIONS BEVERAGE LTD та при цьому жодних сумнівів у митного органу з приводу імпортного переміщення не виникало. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду представники Одеської митниці Держмитслужби - Кулика Ю.В. та Кептене Д.А. просили постанову суду першої інстанції скасувати або направити на додаткову перевірку, оскільки матеріалами провадження не підтверджено факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Тому апеляційний суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена, а отже погоджується з висновками суду першої інстанції. Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. У рішенні від 23.09.1998 року по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших умовах. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Отже наявні у справі належні та допустимі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби - Євдокимова Д.А. залишити без задоволення. Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов