Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/35/20

Справа № 149/35/20 Провадження № 33/801/290/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В. Доповідач: Бурденюк С. І. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Вінниця Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Поворознюка Б.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2020 року у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. на користь держави. Згідно матеріалів справи, 31.12.2019 року о 01 год. 15 хв. в м. Хмільник по вул. Проспект Свободи ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився в КНП «Хмільницька ЦРЛ». Вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2020 року та просить справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що поліцейським не було проінформовано про причину зупинки його автомобіля, порушено порядок проведення огляду закладом охорони здоров`я (відібрано матеріал у одну ємність, а не у дві, як зазначено у правилах). Також зазначає, що з результатом медичного огляду він звернувся до КЗ ВОНД «Соціотерапія», де пройшов ще раз огляд на стан наркотичного сп`яніння (результат негативний). У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу та пояснив, що дійсно він 31.12.2019 року о 01 год. 15 хв. в м. Хмільник був зупинений працівниками поліції без пояснення причини зупинки. На вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп`яніння він погодився. Зазначає, що огляд проводився з порушеннями. Не погодившись з результатом огляду, він звернувся до КЗ ВОНД «Соціотерапія», де повторно пройшов медичний огляд (результат негативний, тверезий). Представник - адвокат Поворознюк Б.М. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просив закрити провадження. Заслухавши пояснення скаржника, який підтримав свою апеляційну скаргу; думку адвоката Поворознюка Б.М., який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подав додаткові докази та пояснення, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали адміністративної справи, надавши їм юридично-правову оцінку, суд, вважає що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом в порушення вимог ст.280 КУпАП не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд допустив неповноту при з`ясуванні обставин справи, а також однобічність у дослідженні доказів по справі. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про національну Поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Цьому обов`язку кориспондується встановлене статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» право водія знати про причини зупинки. Підставами для зупинки транспортного засобу визначено: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту (частина перша статті 35 Закону України «Про національну Поліцію»). Проте, всупереч цим приписам закону у справі не має даних про причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного сп`яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з пунктом 1.7 Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, працівник поліції мав право доставляти ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції лише за умови його відмови від проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних спеціальних засобів або незгоди з його результатами. Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що такий огляд пропонувалось пройти ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу і він від його проходження відмовився чи висловив незгоду з його результатами, а тому дії працівників поліції щодо поради звернутись самому у заклад охорони здоров`я для проведення медичного огляду для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції законними вважати не можна, а відтак і самі результати такого огляду - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції - є недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Згідно з пунктом 3.10 Інструкції № 1452/735 зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Проте, як видно з відеозапису нагрудної камери поліцейського та матеріалів справи зразки біологічного середовища відібрано лише в одну ємність. ОСОБА_1 відразу висловлював свою незгоду з результатами тесту, проведеного 31.12.2019 року о 01.40 год. в комунальному некомерційному підприємстві «Хмільницька центральна районна лікарня» за допомогою мультитесту. З метою встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння суд першої інстанції призначив у справі судово-токсикологічну експертизу, яка не була проведена через недостатню кількість зразків біологічного середовища (відсутність другої ємності зі зразками біологічного середовища, яка зберігається протягом 90 днів). Крім того, судом не дано оцінки тому, що за наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, працівники поліції не відсторонили його від керування автомобілем, а саме він особисто їхав на автомобілі у медичний заклад, що є беззаперечним порушенням ч. 1 ст. 266 КУпАП. Крім того, після освідування ОСОБА_1 також не був відсторонений від керування. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2019 року проведений о 01.40 год. і свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, згідно висновку некомерційного підприємства «Хмільницька центральна районна лікарня». (арк. провадження № 4). Висновок ( арк. провадження №21) щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2019 року проведений о 04.40 год. і вказує протилежне, а саме, що ОСОБА_1 є тверезим. Крім того, відповідно до відомостей, зазначених у висновку КЗ ВОНД «Соціотерапія» огляд проводився в присутності працівника поліції ОСОБА_2 . Допитана в судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_3 підтвердила, що за результатами самозвернення ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено. В даному випадку проведено більш детальний аналіз стану ОСОБА_1 в спеціалізованому закладі. Крім того, лікар пояснила, що інколи на місцях ,в районних лікарнях трапляються помилки чи неточності при освідуванні, оскільки недосконалі тести, а інколи трапляється людський чинник. Такого роду наркотичний засіб може бути наявний в організмі людини у відповідних середовищах до 3 (трьох) тижнів і до двох місяців. Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив про проведення медичного огляду ОСОБА_1 через самозвернення в порушення вимог ч.4 ст. 266 КУпАП, однак зазначив, що повторний огляд відбувся пізніше, ніж дві години з моменту встановлення підстав, хоча як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 направлений на огляд працівником поліції о 01.30 год., протокол складено о 02.50 год., а повторний огляд проводився о 04.30 год., тобто впродовж 2 годин з моменту складення такого протоколу, при умові незгоди ОСОБА_1 з першим висновком і бажанням пройти повторний огляд в спеціалізованому закладі, що ОСОБА_1 і зробив. Отже, саме порушення вимог статті 266 КУпАП, статті 35 Закону України «Про національну Поліцію», пунктів 1.7, 3.10 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду ОСОБА_1 щодо перебування під впливом наркотичних засобів працівниками поліції унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а тому суд першої інстанції не мав підстав вважати доведеною в повному об`ємі вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення. Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, то постанову судді місцевого суду необхідно скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення. Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Враховуючи викладене, керуючись ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2020 року у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати. Провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: