Постанова 4820 № 686/16925/17

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/16925/17 Провадження № 22-ц/4820/801/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М. секретар судового засідання Дубова М.В. з участю представників сторін розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/16925/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року в складі судді Логінової С.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним. Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 від 24 січня 2014 року, посвідчений секретарем Лісогринівецькій сільської ради ОСОБА_9 Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_4 . Вона є його донькою від другого його шлюбу із її матір`ю - ОСОБА_6 . За життя батько зробив усе для своїх двох старших доньок від першого шлюбу, щоб вони здобули освіту, отримали житло, влаштували своє життя. Так як життя старших доньок було облаштоване, батько працював останнім часом для забезпечення її майбутнього. 09.11.2007 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу. Згідно даного заповіту все майно та майнові права, що належали б на момент смерті батька, заповідалось їй - позивачу - ОСОБА_1 . До моменту своєї смерті батько стверджував про дійсність даного заповіту, та не зовсім добре відгукувався про своїх старших дочок в силу різних причин. Наступного дня після смерті батька, її тітка ОСОБА_7 принесла їй заповіт від 24.01.2014 року, згідно якого спадкоємцями батька мали би бути вона - позивач та її сестри - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - в рівних частинах. Заповіт складено у Лісогринівецькій сільській раді та посвідчено секретарем даної ради - ОСОБА_9 27.02.2017 року, приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу відкрито спадкову справу за номером у спадковому реєстрі - 60303429. В обґрунтування позову, ОСОБА_1 вказувала, що означений заповіт від 24.01.2014 року суперечить волі померлого, крім того, почерк та підпис не належать померлому. Вчинення такого заповіту могло б бути лише наслідком обману, насильства чи якоїсь тяжкої обставини. Отже, заповіт від 24.01.2014 р., який складено у Лісогринівецькій сільській раді та посвідчено секретарем даної ради - ОСОБА_9 не міг бути вчинений ОСОБА_4 . Тому просила ухвалити рішення, яким задоволити її позов та визнати оскаржуваний заповіт недійсним. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що при розгляді вказаного спору, суд не в повній мірі дослідив обставини справи, безпідставно не задовольнив клопотання про допит свідків, а також безпідставно відмовив з задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи, що дало б можливість переконатись у фізичній неможливості вчинення заповіту ОСОБА_4 саме 24 січня 2014 року - в час та місці вказаних в заповіті. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_8 подали відзив на апеляційну скаргу. Відповідачі вважать рішення суду першої інстанції законним та повністю обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін. Зазначають, що як доводи позовної заяви так і доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях. Про те, що заповіт виконано рукописним способом спадкодавцем свідчить висновок комплексної почеркознавчої експертизи від 12.03.2019 року. А про те, що заповіт складений свідомо та за власної волі спадкодавця підтвердила своїми показаннями ОСОБА_9 , яка на той час була секретарем сільської ради і посвідчувала цей заповіт. Свідки, які були допитані в судовому засіданні вказували, що на час складення нового заповіту, між спадкодавцем та молодшою донькою погіршились відносини. Він проживав одиноко в с. Лісові Гринівці, а донька разом зі своєю матір`ю в м. Хмельницький. Саме тому спадкодавець вирішив залишити все своє майно всім трьом донькам порівну. Також зазначають, що посилання ОСОБА_1 на свідка, який не був допитаний, оскільки так і не заявися на неодноразові виклики суду, не можуть суттєво вплинути на обставини справи, так як цей свідок-лікар, яка у 2014 році проводила короткострокове лікування спадкодавця Під час розгляду справи досліджувала медична картка ОСОБА_4 де немає жодних записів проте, що він не міг усвідомлювати значення своїх дій. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачі ОСОБА_2 .? ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доньками ОСОБА_4 24 січня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лісогринівецької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 04, за яким заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .? ОСОБА_3 в рівних частинах кожній. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, висновком судової почеркознавчої експертизи та іншими матеріалами справи. Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. (ст.1233,1234 ЦК України) Згідно ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних. У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ст. ст. 76, 77, 79, 80 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи позивач як на підставу своїх позовних вимог послалась на ту обставину, що ОСОБА_4 не підписував оспорюваний заповіт і даний заповіт не відповідає його волевиявленню. Згідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. За клопотанням позивача судом було призначено проведення судової почеркознавчої експертизи і на вирішення експерт було поставлено питання : «Чи виконаний підпис у заповіті від імені ОСОБА_4 самим ОСОБА_4 .?, Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст у заповіті у незвичайному стані?». В якості вільних зразків підпису експерту було надано кредитний договір від 29.03.2008 року, договір добровільного особистого страхування від 29.03.2008 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки 08.06.2015 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна № 18 від 28.09.2003 року. За висновком судової почеркознавчої експертизи № 5825/5826/18-26 від 12 березня 2019 року підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» заповіту від 24.01.2014 року, зареєстрований реєстрі за № 04 виконано самим ОСОБА_4 . Надати відповідь «Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст у заповіті у незвичайному стані?» не виявилось можливим. Вказаний висновок експерта позивачем жодними доказами спростовано не було, інших доказів в підтвердження своїх позовних вимог позивач суду не надала. Отже позивачем не доведено, що волевиявлення заповідача ОСОБА_4 не було вільним і не відповідало його волі, а оспорюваний заповіт він не підписував. Доказів в підтвердження вимог позивача здобуто не було, а тому рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є передчасним, судом не неповно з`ясовано всі обставини справи, безпідставно відмовив у допиті свідка, лікуючого лікаря спадкодавця, в призначенні судово-медичної експертизи щодо встановлення фізичної можливості спадкодавця підписати заповіт слід відхилити. Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилалась, що спадкодавець не підписував оспорюваний заповіт, а його підпис є підробленим. З метою перевірки таких тверджень апелянта суд у відповідності до вимог ЦПК України призначив посмертну судову почеркознавчу експертизу, за висновком якої підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» заповіту від 24.01.2014 року, зареєстрований реєстрі за № 04 виконано самим ОСОБА_4 . Вказана експертиза була проведена за клопотанням позивача, за наданими ним вільними зразками почерку та підпису спадкодавця, експертом Хмельницького відділення КНДІІСЕ, який має стаж експертної роботи з 1990 року, тобто 29 років, та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «Дослідження почерку і підписів». Вказаний висновок експерта жодним чином не спростований. В судовому засіданні суду першої інстанції апелянт заявляла клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що вказаний висновок експерта викликає сумніви, оскільки висновок зроблений за умови не вистачання зразків почерку спадкодавця. Однак при цьому позивач не надала суду додаткових зразків почерку померлого спадкодавця ОСОБА_4 , хоча даний обов`язок лежав на позивачу як особі яка заявила клопотання про призначення експертизи. За таких обставин та висновку почеркознавчої експертизи були відсутні підстави і для призначення судової медичної експертизи для встановлення фізичної можливості спадкодавця підписати заповіт, оскільки експертизою доведено, що заповіт підписано саме спадкодавцем. Крім того обставини, які намагалась встановити за допомогою судово-медичної експертизи позивач, не є підставою позовних вимог і позовні вимоги не обґрунтовуються обставинами, для встановлення яких апелянт просила призначити судово-медичну експертизу З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення першої інстанції про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог є законним, ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення буде складено 27 липня 2020 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Л.М.Грох