Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/443/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2020 року м. Дніпросправа № 340/443/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року (суддя Брегей Р.І., м. Кропивницький, повний текст окремої ухвали виготовлено 24.02.2020 року) у справі №340/443/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, суд, - в с т а н о в и в: У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 04.01.2019 року №8 «Про покарання поліцейських Новомиргородського відділення поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області» в частині притягнення його, підполковника поліції, начальника Новомиргородського відділення поліції Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення - сувора догана. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року позовні вимоги задоволено. Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року сповіщено начальника ГУ НП в Кіровоградській області про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та упродовж місяця проінформувати суд про результати розгляду окремої ухвали. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року скасовано. З окремою ухвалою суду першої інстанції не погодилося ГУНП в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати окрему ухвалу. Свої вимоги обґрунтувало тим, що окрему ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, необґрунтовано. Апелянт зазначав, що судом першої інстанції не було встановлено наявність зацікавленості членів дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в результатах службового розслідування. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки тому, що позивач при проведенні службового розслідування мав право висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи, яка його проводить. Апелянт зазначав, що з відповідними зауваженнями до керівництва ГУНП в Кіровоградській області позивач не звертався, заяви про недовіру членам комісії чи відвід позивачем не подавалися, позивачем було надано пояснення, в якому відсутні будь-які зауваження щодо членів дисциплінарної комісії чи висловлення їм недовіри, чи наявності достатніх підстав вважати, що члени дисциплінарної комісії зацікавлені у результатах службового розслідування. Апелянт зазначав, що від позивача не надходив акт про незгоду з результатами цільової перевірки, натомість позивачем було надано план усунення недоліків, в якому позивач погодився з виявленими порушеннями. Апелянт зазначав, що виявлення недоліків під час цільової перевірки особами, які проводили перевірку не є підставою вважати цих осіб зацікавленими в результатах службового розслідування. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість окремої ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлено, що підставою для винесення судом першої інстанції окремої ухвали було те, що до складу дисциплінарної комісії було включено працівників Управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які брали участь у проведенні цільової перевірки діяльності Новомиргородського ВП, що стала підставою призначення службового розслідування. Суд вважав, що під час службового розслідування згадані особи мали підтвердити чи спростувати власний попередній висновок про порушення в діяльності відділу, до яких причетний ОСОБА_1 , тобто підтвердити попередній висновок, що доводило б їх належний професійний рівень, у зв`язку з чим суд зробив висновок, що працівники управління мали зацікавленість у наслідках розслідування. Суд вважав, що у порушення п.4 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України включення до складу дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не забезпечувало неупередженість проведення службового розслідування, вказані особи проігнорували обов`язок письмо повідомити керівника про існування зацікавленості в результатах перевірки. Матеріалами справи встановлено, що на виконання п.5 розділу ІІ Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції, затвердженої наказом МВС України від 30.01.2017 року №67 було прийнято наказ від 22.11.2018 року №502 про проведення 23.11.2018 року цільової перевірки дотримання порядку прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, управлінської та виконавчої дисципліни, стану організації діяльності досудового розслідування, напрямку цивільного захисту та бойової готовності, організації роботи кримінальної поліції та вивчення соціально-психологічного клімату у Новомиргородському ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області та створено комісію для проведення такої перевірки у складі: ОСОБА_3 (голова комісії, старший інспектор з ОД ІВ УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області); членів комісії: Дмитрука Т.І. (начальник сектору МРТОЦЗ УОЗОР ГУНП в Кіровоградській області); Яремчука І.Б. (головний спеціаліст відділу психологічного забезпечення ГУНП в Кіровоградській області); ОСОБА_2 (інспектор-черговий УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області); Гінцара О.В. (старший інспектор МРТОЦЗ УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області); Максименка А.С. (т.в.о слідчого ОМВ СУ ГУНП в Кіровоградській області); Горбенка А.В. (оперуповноваженого відділу УКР ГУНП в Кіровоградській області). Наказ про призначення цільової перевірки підписаний керівником ГУНП в Кіровоградській області. 23.11.2018 року керівником ГУНП в Кіровоградській області було затверджено план-завдання на проведення цільової перевірки. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Інструкцією з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції, затвердженою наказом МВС України від 30.01.2017 року №67, передбачено, що організація та проведення перевірок покладаються на ДОАЗОР (УОАЗОР) (голова та більшість членів комісії є працівники УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області). Встановлено, що 23.11.2018 року було проведено цільову перевірку, за результатами якої було складено довідку, адресовану керівнику ГУНП в Кіровоградській області, яка підписана 28.11.2018 року головою та всіма членами комісії без зауважень. Згідно відмітки на довідці результати перевірки доповідались керівництву 30.11.2018 року. За результатами цільової перевірки були встановлені відповідні порушення. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 не подавались зави, скарги на дії осіб, які проводили цільову перевірку, в тому числі на їх професіоналізм. Встановлено, що 30.11.2018 року за результатами проведеної цільової перевірки керівником ГУНП в Кіровоградській області було надано доручення керівнику Новомиргородського ВП ОСОБА_1 про розроблення плану організаційних та практичних заходів з усунення виявлених недоліків та в місячний строк надання до УОАЗОР ГУНП довідки про стан усунення недоліків і вжиті заходи реагування, до 07.01.2019 року направити до УОАЗОР ГУНП план; керівнику УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області за фактами виявлених порушень до 10.01.2019 року провести службове розслідування. Матеріалами справи встановлено, що наказом ГУНП в Кіровоградській області від 14.12.2018 року №2215 було призначено проведення службового розслідування за результатами цільової перевірки Новомиргородського ВП та створено дисциплінарну комісію у складі: ОСОБА_3 (голова комісії, старший інспектор з особливих доручень інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області), члени комісії: ОСОБА_2(старший інспектор з особливих доручень організаційно-аналітичного відділу УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області); Горбенко А.В. (оперуповноважений відділу УКР ГУНП в Кіровоградській області. Вказаний наказ був одержаний Новомиргородським ВП 18.12.2018 року. В цей же день позивач ОСОБА_1 надав пояснення на ім`я голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3, в якому підтвердив, що 07.12.2018 року до Новомиргородського ВП надійшла довідка про результати проведеної цільової перевірки стану організації службової діяльності у Новомиргородському ВП, складено план основних організаційних та практичних заходів Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області з усунення недоліків, в якому визначено виконавців та терміни виконання заходів щодо усунення недоліків. В поясненні ОСОБА_1 не надав своїх зауважень щодо результатів цільової перевірки та не висловив будь-яку незгоду з недоліками, встановленими цільовою перевіркою, а також щодо складу дисциплінарної комісії. Встановлено, що 21.12.2018 року ГУНП в Кіровоградській області було складено висновок службового розслідування за результатами цільової перевірки Новомирговодського ВП. Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 04.01.2019 року №8 за вищевказані порушення було оголошено сувору догану. Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 (чинною на момент проведення службового розслідування) встановлено процедуру проведення службового розслідування. Так, відповідно до частин 2, 4, 7 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу (далі - РНС) тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють. Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. У разі виникнення таких обставин виконавець упродовж двадцяти чотирьох годин повинен повідомити про це начальнику, який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування. Отже, вище приведені норми законодавства визначають чіткі критерії вимог до осіб, які уповноважені проводити згідно наказу керівника службове розслідування, а саме: наявність відповідних знань та досвіду, необхідних для ефективного проведення службового розслідування; особи не можуть бути підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку; особи не можуть бути зацікавленими у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Суд першої інстанції приймаючи окрему ухвали виходив з того, що включені відповідно до наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області від 14.12.2018 року №2215 до складу дисциплінарної комісії ОСОБА_3 (голова комісії, старший інспектор з особливих доручень інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області), ОСОБА_2(член комісії, старший інспектор з особливих доручень організаційно-аналітичного відділу УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області) є особами, які зацікавлені в результатах службового розслідування. При цьому суд першої інстанції свій висновок обґрунтував тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брали участь у проведенні цільової перевірки діяльності Новомиргородського ВП, що стала підставою призначення службового розслідування, під час службового розслідування згадані особи мали підтвердити чи спростувати власний попередній висновок про порушення в діяльності відділу, до яких причетний ОСОБА_1 , тобто підтвердити попередній висновок, що доводило б їх належний професійний рівень, при цьому суд керувався п.4 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вказуючи що цим самим, відповідач не забезпечив неупередженість проведення службового розслідування, а вказані особи проігнорували обов`язок письмо повідомити керівника про існування зацікавленості в результатах перевірки. Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано зроблено висновок про порушення процедури призначення та проведення службового розслідування у зв`язку з включенням до складу дисциплінарної комісії зацікавлених осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які входили до складу комісії, яка проводила перевірку. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не надано обґрунтування порушення відповідачем положень ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки участь осіб у проведенні перевірки не є підставою для не включення цих осіб до складу дисциплінарної комісії для проведення службового розслідування. На думку суду апеляційної інстанції, зацікавленість осіб, які проводили перевірку в результатах службового розслідування повинна бути встановлена безперечними доказами, а не на підставі припущень. Дисциплінарним статутом Національної поліції України та вище вказаною Інструкцією не передбачено прямої заборони включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які проводили перевірку. На думку суду апеляційної інстанції, включення цих осіб до складу дисциплінарної комісії керівником ГУНП в Кіровоградській області є підтвердженням їх професійності, наявності в них відповідних знань та досвіду, необхідних для ефективного проведення службового розслідування, тобто вказані особи не мали доводити свої професійні дії під час проведення цільової перевірки, це не передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини, висновки з цього приводу суду першої інстанції є необґрунтованими. Встановлено. що сам позивач не піддавав сумніву професійність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час проведення цільової перевірки та службового розслідування. Висновок суду першої інстанції про незабезпечення відповідачем неупередженості проведення службового розслідування зроблений на припущеннях та не відповідає положенням чинного законодавства. Крім того, Інструкцією з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції, затвердженою наказом МВС України від 30.01.2017 року №67 та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 передбачено, що проведення перевірок покладаються на ДОАЗОР (УОАЗОР), проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є працівники УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області. У зв`язку з вище приведеним, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проігнорували обов`язок письмово повідомити керівника про існування зацікавленості в результатах розслідування, а тому в їх діях є підстави для розгляду питання щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, є помилковим. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, окрему ухвалу слід скасувати як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статями 246, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - задовольнити. Окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №340/443/19 - скасувати. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова