Ухвала КАС ВС № 2а-339/10/2670

УХВАЛА 23 липня 2020 року Київ справа №2а-339/10/2670 адміністративне провадження №К/9901/17267/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року у справі №2а-339/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування постанови, визнання дій незаконними, ВСТАНОВИВ: 14 липня 2020 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 17 березня 2011 року, а касаційну скаргу подано 14 липня 2020 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцяти денного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції ним отримано 27 червня 2020 року. В той же час, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної постанови (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана постанови). Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. Відповідно до статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить також про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Проте матеріали касаційної скарги не містять жодних обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених наведеною вище законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору. Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 можна було б звільнити від сплати судового збору відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу на момент подання касаційної скарги скарги, скаржник не надав, достатньо не обґрунтував, то його клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під дію названої норми підпадають ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в суді апеляційної інстанції, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року, складає 2102,00 грн. За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання із зазначенням інших підстав для про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску вказаного строку та надання до суду платіжного доручення про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA678999980000031219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055») .Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд). Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року у справі №2а-339/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування постанови, визнання дій незаконними - залишити без руху. Надати скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська, Судді Верховного Суду