Ухвала КАС ВС № 540/2363/19

УХВАЛА 23 липня 2020 року м. Київ справа № 540/2363/19 адміністративне провадження № К/9901/17182/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №540/2363/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення середнього заробітку (заробітної плати) за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, - у с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та просив суд стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №821/1248/16 за період з 14 грудня 2016 року по 25 вересня 2019 року (дату видання наказу щодо поновлення на роботі включно); встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року адміністративний позов був задоволений частково: стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №821/1248/16 за період з 15 грудня 2016 року по 19 грудня 2016 року (включно), а також з 29 квітня 2017 року по 24 вересня 2019 року (включно). У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року змінено та викладено абзац другий резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №821/1248/16 за період з 15 грудня 2016 року по 19 грудня 2016 року (включно), а також з 29 квітня 2017 року по 16 травня 2019 року (включно) у розмірі 88221,56 грн». В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року залишено без змін. У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що зазначена справа має виняткове значення для відповідача та необхідна для формування єдиної правозастосовчої практики. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції». Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №540/2363/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення середнього заробітку (заробітної плати) за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко