Постанова 4855 № 580/663/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/663/20 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги по втраті і працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», оформлене листом № 29/А-203 від 28.12.2019 р.; зобов`язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, згідно пункту 3 частини 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 525500, 00 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. У апеляційній скарзі апелянт просить колегію суддів звернути увагу на звернення позивача до відповідача щодо звільнення за станом здоров`я та протиправність звільнення його за власним бажанням. В частині доводів відповідача про пропуск шестимісячного строку для звернення із відповідною заявою та про надання довідки № 343від 28.12.2018 р. апелянт зауважує, що відповідачем було здійснено вичерпних дій для створення перешкод у звільненні позивача за станом здоров`я, в тому числі переведено на іншу посаду та позбавлено можливості отримати постанову № 33 від 09.10.2019 р., оцінка чому вже була надана судами ріщних інстанції у справах № 2340/2942/18, № 2340/3933/18. Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зважає на таке. Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 22.03.2017 р. позивач проходив службу в органах Національної поліції України. 10.05.2018 р. близько 07:00 год. на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси про проведення обшуку житла, за місцем проживання ОСОБА_2 у межах кримінального провадження № 12018251010002448 лейтенант поліції ОСОБА_1 спільно зі старшим лейтенантом поліції Расевичем В. В. та лейтенантом поліції Поляковим Д. Ю. прибув за місцем проведення обшуку. Під час проведення обшуку ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. 11.05.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, де йому було встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма (під питанням), струс головного мозку та забій м`яких тканин голови. У період з 11.05.2018 р. по 25.05.2018 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови; у період з 26.05.2018 р. по 01.06.2018 позивач знаходився на амбулаторному лікуванні з вищевказаним діагнозом. За фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 проведено службове розслідування. 25.06.2018 р. начальником ГУ НП в Черкаській області затверджено висновок службового розслідування. За результатами службового розслідування, 25.06.2018 р. ГУ НП в Черкаській області винесено наказ № 1700, відповідно до п. 1 якого за порушення п. 1-4 ч. 1 ст.23, ч.1-2 ст. 30, пп. г, ґ п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, ст. 14 Закону України «Про охорону праці» ОСОБА_1 оголошено догану. За наслідками проведення службового розслідування, складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.09.2018 р. Згідно висновків, викладених в актах, нещасний випадок, що стався 10.05.2018 р. з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , трапився за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р. № 1346, тому вважається таким, що стався в період проходження служби, та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Згідно з довідкою № 343 від 28.12.2018 р. ВЛК державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», травма ОСОБА_1 одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, не пов`язана з виконанням службових обов`язків (акт НТ № 71 від 18.09.2018 р.); позивач придатний до служби в поліції, не придатний до служби на посаді слідчого. Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.02.2019 р. № 30 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29.11.2019 р., у справі № 2340/2942/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.06.2018 р. № 1700 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Черкаського відділу поліції ГУ НП» в частині пункту

1. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 р., постановою Верховного Суду від 28.11.2019 р., у справі № 2340/3933/18 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.09.2018 р. за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 10 травня 2018 року з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1; визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 71 від 18.09.2018 р. за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що трапився з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 травня 2018 року із слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та скласти акти за формами Н-5* та НТ*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків. Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області складено акт від 24.09.2019 р. (форми Н-5*) та акт № 38 від 25.09.2019 (форми Н-1*), за висновками яких 10.05.2018 р. нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився у період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Відповідно до постанови № 33 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 09.10.2019 р. травма пов`язана з виконанням службових обов`язків (Н-1* № 38 від 25.09.2019 р.). Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 467446 від 01.11.2019 р. позивачу встановлено третю групу інвалідності безтерміново, у зв`язку з травмою, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків. 13.12.2019 р. позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Листом відповідача від 28.12.2019 р. № 29/А-203 позивача повідомлено, що правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відсутні. У листі зазначається, що при звірці особової справи з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, з моменту звільнення зі служби в поліції (01.02.2019 р.) до встановлення інвалідності (01.11.2019 р.), термін, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 97 вказаного Закону, перевищений та становить 9 місяців. Також у листі зазначено, що до заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачем не додано копію постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, а надано довідку № 343, в якій визначено, що травма одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, та не пов`язана з виконанням службових обов`язків (акт НТ № 71). Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580, в редакції, що була чинною на дату звернення позивача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. В той же час, звільнення з органів НП України за власним бажанням в силу імперативної вимоги п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» № 580 не призводить до обов`язку держави виплачувати одноразову допомогу. Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 26.05.2020 р. (справа № 823/2291/18). Колегія суддів зауважує, що положення вищезазначених норм є доступними для розуміння, вичерпними та такими, що не підлягають довільному тлумаченню і не можуть зазнавати інтерпретацій в кореспонденції з будь-якими підзаконними нормативно-правовими актами та специфічними обставинами справи, всупереч доводам апелянта. Водночас, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що у них міститься копія рапорта позивача від 11.01.2019 р. на ім`я начальника ГУ НП в Черкаській області, у якому позивач просить звільнити його зі служби в поліції в зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, що перешкоджає в повному обсязі виконувати функціональні обов`язки. Також у рапорті перед звільненням позивач просить видати направлення на ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» (а. с. 173). При цьому, сторонами у справі не заперечується, що позивача звільнено наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.02.2019 р. № 30 о/с саме за власним бажанням. Відтак в межах даного спору колегією суддів вбачається існування імпліцитного спору між позивачем та відповідачем, що на дату вирішення справи судом першої інстанції залишається стабільним. Це випливає з того, що матеріали справи містять рапорт позивача про звільнення його за станом здоров`я, та доводи позовної заяви, так само як і доводи апеляційної скарги, вказують на те, що позивач вважає своє звільнення за власним бажанням протиправним. З огляду на наведене, колегія суддів позбавлена можливості надавати оцінку іншим доводам позивача та відповідача, оскільки позивач має право ініціювати зазначений спір в частині підстав для свого звільнення в майбутньому. В той же час, станом на дату розгляду даної справи факт звільнення позивача за власним бажанням є встановленим, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову та не потребує перевірки інших доводів сторін, як вірно зазначено судом першої інстанції. Саме сталість такого факту (що зумовлено відсутністю обставини оскарження наказу про звільнення) дає підстави для висновку про правильність висновків суду першої інстанції в умовах існування правової позиції суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах. Натомість, колегія суддів акцентує увагу, що у даному спорі підставою для відмови у задоволенні позову є виключно підстава для звільнення позивача: за власним бажанням. Інші доводи колегією суддів не досліджуються. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 23.07.2020 року)