Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/12188/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12188/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А.Б. за участю секретаря: Присяжної Д. В. представника відповідача Кеди І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначено, дата складання повного тексту: не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу №1956/7 від 06.06.2018, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просила суд: - скасувати наказ Міністерства юстиції України №1956/7 від 06.06.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших від 26 квітня 2018 року №26/04"; - зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути повторно скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших від 26 квітня 2018 року №26/04. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ Міністерства юстиції України №1956/7 від 06.06.2018 року "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та інших від 26.04.2018 року №26/04" та зобов`язано відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та інших від 26.04.2018 року №26/04". Крім того, стягнуто понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду ґрунтуються на неповному з`ясуванні обставин справи та хибних висновках при застосуванні спеціальних норм права. Зокрема, апелянт зазначає, що невідповідність скарги вимогам ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є самостійною підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги. Таке рішення приймається без розгляду скарги по суті, а тому висновки суду щодо порушення відповідачем порядку розгляду скарг є безпідставними. Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, особи що з`явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач разом з іншими власниками земельних ділянок, в порядку визначеному статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 26.04.2018 року звернулась до Міністерства юстиції України з скаргою №26/04 на рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни, ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована у відповідача 05.05.2018 року за №14167-33-18. На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 29.05.2018 року за результатами розгляду скарги позивача та інших скаржників від 26.04.2018 року №26/04, Міністерством юстиції України прийнято наказ №1956/7 від 06.06.2018 року про відмову позивачу та іншим скаржникам у задоволені скарги, у зв`язку із оформленням скарги з порушенням вимог частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку. Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV), Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 року №37/5 (далі - Положення №37/5), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.215 року №1128 (далі - Порядок №1128). Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV : рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, у тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Частиною 8 статті 37 Закону №1952-IV: встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128): для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Пункт 5 Порядку №1128 встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. Відповідно до змісту пункту 7 Порядку №1128, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу. Згідно з пунктом 8 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (п. 9 Порядку №1128). З аналізу наведених норм вбачається, що вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1-6 ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV, тоді як абзац 8 ч. 5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.01.2019 року у справі № 826/2376/18. Як вбачається із доводів апеляційної скарги, у відповідача не було зауважень до скарги поданої позивачем та іншими особами, на дії державних реєстраторів, окрім засвідчення доказів доданих до такої скарги Відтак, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів апелянта, що саме скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 статті 37 Закону №1952-IV. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що за приписами ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV вимога про додання до скарги копій документів, які підтверджують факт порушення прав скаржника, не носить обов`язкового характеру, оскільки такі засвідчені копії додаються до скарги лише за їх наявності. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315,316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу №1956/7 від 06.06.2018, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов (Повний текст постанови складено 23.07.2020 р.)