Постанова Рівненський апеляційний суд № 949/376/20

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2020 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що вона є лише найманим працівником. Відповідно до законодавства заборонено роботу суб`єктів господарювання. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б достовірно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП не надано, а тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала доводи та вимоги апеляції, просить її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи про законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №428289 від 21 березня 2020 року зазначено, що 21 березня 2020 року близько 23:00 год., по вул. Центральній в с. Жадень, Дубровицького району, ОСОБА_1 , будучи продавцем магазину "Продукти", не припинила роботу магазину та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пункту 3 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211. Матеріали справи містять відеозапис із нагрудної камери працівника поліції інспектора СРПП №3 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області з приводу обставин скоєного правопорушення. Вказаний доказ повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що постанова прийнята з порушенням законодавства, оскільки не враховано, що ОСОБА_1 не є власником магазину, є необґрунтованими, безпідставними. За статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу як на посадових осіб так і на громадян. Відповідно до п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 16.03.2020 року № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції від 17.03.2020 року) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Отже за вказаними приписами постанови слідує, що забороняється робота перелічених вище суб`єктів господарювання, до яких відноситься і магазин "Продукти" в с. Жадень, Дубровицького району. ОСОБА_1 є продавцем магазину "Продукти" с. Жадень, Дубровицького району, особисто проводить торгівлю, має вільний доступ до приміщення, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції, щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення за статтею 44-3 КУпАП. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу суду, що в наслідок порушення карантинних правил, ОСОБА_1 не було завдано будь-якої шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. ОСОБА_1 є продавцем магазину, який належить ОСОБА_2 , розлучена, сама утримує і виховує двох неповнолітніх дітей 2009 та 2011 року народження. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Апеляційним судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, вчинене нею адміністративне правопорушення не спричинило шкоди інтересам держави, а тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КпАП України. На підставі наведеного та керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 22, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня2020 року відносно ОСОБА_1 за статтею 44-3 КУпАП - скасувати, а справу провадження закрити на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н.М.