Постанова Тернопільський апеляційний суд № 602/587/20
від 24.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/587/20Головуючий у 1-й інстанції Костів Л.І. Провадження № 33/817/311/20 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушенння, передбачене ст.124 КУпАП за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 01.07.2020 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 01.07.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. в дохід держави. Як встановлено місцевим судом, 13 травня 2020 року о 02.00 год. в м. Ланівці по вул. Тернопільській ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN BORA д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на бетонні плити огорожі, чим порушив вимоги п.2.3 б, 12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Також, ОСОБА_1 13 травня 2020 року о 02 годині 00 хвилин по вул.Тернопільській в м.Ланівці, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN BORA д.н.з. НОМЕР_1 своїв ДТП, після чого залишив місце події, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову місцевого суду в частині накладеного адміністративного стягнення та накласти стягнення у вигляді штрафу. В обґрунтування скаргу вказує на те, що суд не врахував визнання ним вини у скоєнні адміністартивних правопорушень, щирого каяття, повного відшкодування завдану матеріальна шкоду. Просить врахувати, що проживає разом з батьками пенсіонерами, які потребують постійного догляду та допомоги, яку він не зможе надати у разі позбавлення його права керування транспортним засобом. Також просить врахувати характеристику, видану Лановецькою міською радою від 09 липня 2020 року, згідно з якою скарг щодо нього за місцем проживання не надходило. Вважає, що суд не мотивував у постанові необхідність накладення найбільш суворого адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, приходжу до наступних висновків. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, постанова Лановецького районного суду від 01.07. 2020 року в частині доведеності вини ОСОБА_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4 124 КУпАП, а також стягнення призначеного за ст.122-4 КУпАП не оскаржується, у зв`язку із чим вказане судове рішення в цій частині апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом на підставі і в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладення стягнення за адміністративне правопорушення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майовий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 належним чином не дотримався. Надавши належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікувавши дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, місцевий суд не дотримався положень КУпАП, обираючи правопорушнику адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП. Санкція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на пів року, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу, суд в постанові належним чином не мотивував підстави для обрання більш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією статті, за якою ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності. Також місцевим судом не враховано, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся, відшкодував завдану матеріальну шкоду, має на утриманні батьків пенсійного віку, які потребують догляду та допомоги. З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, внаслідок суворості. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин приходжу до висновку про те, що слід змінити вид адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, на штраф . З огляду на викладене, згідно ч.2 ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 накласти стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Лановецького районного суду від 01.07.2020 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині виду призначеного покарання. Накласти на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20(двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340(триста сорок) гривень. На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя