Постанова КГС ВС № 921/320/16-г/18

? ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 року м. Київ Справа № 921/320/16-г/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В., за участю секретаря судового засідання Півень А.Л., представників учасників справи позивача - не з`явилися, відповідача - не з`явилися, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроторг" на рішення Господарського суду Тернопільської області (суддя - Охотницька Н.В.) від 06.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Дубник О.П., суддів - Зварич О.В., Галушко Н.А.) від 20.11.2019 у справі за позовом Приватного підприємства "Агроторг" до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" про визнання недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016. В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог 1.1. 01.06.2016 Приватне підприємство "Агроторг" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" про визнання недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порядок прийняття рішення позачергових загальних зборів, що оскаржуються, порушують його права як акціонера ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", якому належить 160693 штук простих акцій товариства, що становить 3,9717% у статутному капіталі, та вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин. 1.3. Позивач посилається на такі обставини: 1.3.1. 08.02.2016 рішення про проведення 10.03.2016 позачергових загальних зборів було прийнято неуповноваженим органом - спостережною радою на підставі частини 5 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі - у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), що передбачає скликання зборів за скороченою процедурою виключно наглядовою радою, а також передбачає необхідність зазначення підстави скликання зборів за скороченою процедурою, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства. Таке рішення суперечить пункту 3 частини 2, частині 3 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає, що прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом, належить до виключної компетенції наглядової ради. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом; 1.3.2. реєстрацію акціонерів (їх представників) проводила реєстраційна комісія, яка затверджена (обрана) спостережною радою, і голосування на загальних зборах з питань порядку денного проводились з використанням бюлетенів для голосування, форму і тексти яких затверджено згідно з протоколом від 20.02.2016 спостережною радою ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", що суперечить пункту 12 частини 2, частині 3 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства"; 1.3.3. рішення загальних зборів акціонерів прийняті за відсутності необхідного кворуму, з огляду на те, що до участі у спірних зборах всупереч статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства" було допущено ОСОБА_1 , як представника одного з акціонерів відповідача - ОСОБА_4, проте на вимогу представників ПП "Агроторг" не було надано документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 ; 1.3.4. оцінка майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" в сумі 8 868 828,11 грн (без ПДВ), що була затверджена рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 (4 питання порядку денного), була визначена на підставі висновку про ринкову вартість необоротних активів майнового комплексу, що суперечить частині 1 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка визначає, що документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є Звіт про оцінку майна; 1.3.5. загальні збори акціонерного товариства не мали право приймати рішення про затвердження експертної оцінки майна, оскільки це питання не вносилося до порядку денного позачергових загальних зборів, що затверджений рішенням спостережної ради від 20.02.2016; 1.3.6. реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться за відсутності переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством; 1.3.7. з 22.06.2007 відповідач не мав правом керуватися своїм статутом, оскільки Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V у тексті Закону України "Про господарські товариства" слова "рада акціонерного товариства (спостережна рада)" у всіх відмінках замінено відповідно словами "наглядова рада акціонерного товариства" у відповідному відмінку. 1.3.8. акціонерне товариство не надало позивачу можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного та проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 Закону "Про акціонерні товариства", що суперечить частині 1 статті 36 цього Закону. Проект договору не існував на момент проведення позачергових загальних зборів, оскільки оцінку акцій і проекти договорів про викуп було затверджено рішенням спостережної ради лише 08.04.2016, що підтверджується протоколом.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій 2.1. 08 лютого 2016 року спостережною радою ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" (протокол від 08.02.2016) прийнято рішення про скликання на 10.03.2016 позачергових загальних зборів акціонерів цього товариства. Зазначеним рішенням спостережної ради затверджено порядок денний спірних позачергових зборів акціонерів, проекти рішень з питань порядку денного, визначено дату складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення позачергових загальних зборів, дату складення переліку акціонерів, які мають право брати участь у позачергових загальних зборах, обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів для участі у позачергових загальних зборах, визначено уповноважену особу, відповідальну за порядок ознайомлення акціонерів з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів, а також обрано тимчасову лічильну комісію. 2.2. Згідно з протоколом від 20.02.2016 спостережною радою ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" прийнято рішення з питань порядку денного, винесеного на позачергові загальні збори акціонерів №4 "Про затвердження експертної оцінки майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш"; прийнято рішення з питань порядку денного, винесено на позачергові загальні збори акціонерів №5 "Про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів товариства" та затверджено форму та тексти бюлетенів для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів. 2.3. 10 березня 2016 року відбулися позачергові загальні збори ВАТ "Чортівський завод "Агромаш", на порядок денний яких винесено такі питання:

1. Про обрання лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

2. Про обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

3. Про порядок (регламент) проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

4. Про затвердження експертної оцінки майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш".

5. Про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів товариства. 2.4. За наслідками проведення зазначених зборів акціонерами прийнято рішення, які оформлені протоколом від 10.03.2016. Протокол позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" підписаний головою та секретарем зборів, а також головою правління товариства та скріплений печаткою товариства. 2.5. Позивач вважає неправомірними рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 10.03.2016, оскільки їх прийнято з порушенням приписів законодавства, яке регламентує порядок скликання та проведення зборів акціонерного товариства, а тому вони порушують корпоративні права Приватного підприємства "Агроторг" та підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 3.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.05.2019 у позові відмовлено. 3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін. 3.3. За висновком судів попередніх інстанцій спірні загальні збори були проведені із дотриманням чинного на час їх проведення законодавства, з належним оформленням їх результатів. 3.4. Спостережна рада ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" приймаючи рішення, оформлені протоколом від 08.02.2016 та від 20.02.2016, діяла в межах повноважень наданих статутом товариства та відповідно до вимог чинного законодавства. Попри те, що відповідач не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління, це не свідчить, що у ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" не існує вказаного органу управління. 3.5. Доводи позивача про неможливість ознайомитися з усіма матеріалами зборів суди визнали необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені доказами. Суди встановили, що у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт звернення позивача до товариства щодо надання відповідних документів для ознайомлення, або факт відмови товариства у їх наданні акціонеру. Твердження позивача про відсутність можливості ознайомитися з проектом договору про викуп акцій суди відхилили, оскільки питання, пов`язане з викупом акцій, вирішувалося товариством пізніше. 3.6. Надавши оцінку інформації, зазначеній у протоколі реєстраційної комісії від 10.03.2016 та протоколі загальних зборів акціонерів, суди дійшли висновку, що спірні загальні збори акціонерів скликані з дотриманням встановленої процедури. Під час їх проведення був наявним кворум. 3.7. Суди визнали необґрунтованими доводи позивача про недостовірність висновків оцінювачів щодо експертної оцінки цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш". 3.8. Доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 не мав повноважень на представництво інтересів акціонера ОСОБА_4 суди спростували з посиланням на наявну у матеріалах справи копію нотаріально посвідченої довіреності від 12.01.2016. 3.9. Аргументи позивача про те, що в протоколі від 10.03.2016 фактично не сформульовано прийняті рішення з четвертого та п`ятого питань порядку денного зборів визнані судами такими, що не відповідають дійсності.

4. Стислий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи 4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Приватне підприємство "Агроторг" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю. 4.2. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами, на яких подається касаційна скарга є: 1) застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права, що закріплені у частині 1 статті 36, статтях 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у пунктах 37-46 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 921/421/17-г/14 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України); 2) необхідність відступлення від застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду, що викладений в абзаці 2 пункту 5.2.6 постанови від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14, оскільки вважає, що цей висновок прямо суперечить висновку, що сформульований у пунктах 37-46 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 921/421/17-г/14. Окрім того, скаржник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, що викладений у пункті 5.2.5 постанови від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14, зокрема, стосовно того, що спостережна рада відповідача є повноважним органом щодо скликання загальних зборів, а також, що спостережна рада і наглядова рада позначаються як один і той самий орган. Скаржник наполягає, що спостережна рада, склад якої обраний відповідно до Закону України "Про господарські товариства", а повноваження якої закінчилися 26.01.2006, відповідно до статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" не є уповноваженим органом скликати збори і не може ототожнюватися з наглядовою радою (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України); 3) порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібраних у справі доказів щодо оцінки майна; необґрунтовано відхилив клопотання позивача про призначення експертизи з метою встановлення правильності оцінки; не визнав копію рецензії №88-ЕР від 09.11.2016 на звіт про ринкову вартість необоротних активів майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" згідно з переліком, що належить на праві приватної власності ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", для обчислення доходу від продажу (обміну) об`єкта та іншого доходу платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об`єкта нерухомості належним доказом, що підтверджує обставини незаконності оцінки майна, яка затверджена загальними зборами; зробив висновок, який ґрунтується на припущеннях, що представником акціонера ОСОБА_4 був ОСОБА_1 4) порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статті 77, 81, частина 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не надав оцінки новому доказу у справі (листу акціонера ОСОБА_2 ); не розглянув (не задовольнив) клопотання щодо витребування доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є чоловіком дочки голови правління Журби Я.Є., необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової експертизи та витребування бюлетенів для голосування; встановив обставини, що мають суттєве значення, зокрема, щодо прийняття рішення з 4-го та 5-го порядку денного на підставі недопустимого доказу (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). 4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог скаржника та просить залишити судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 4.4. В обґрунтування зазначеного ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" посилається на відсутність підстав для відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини 1 статті 36, статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", що викладений у пункту 5.2.6 постанови від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14, оскільки позивач не довів факт звернення до товариства щодо надання для ознайомлення документів (в тому числі з проектом договору про викуп акцій) або відмови товариства у їх наданні акціонерам позивач, а також вказує, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у пунктах 37-46 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 921/421/17-г/14, стосується правовідносин, які не є подібними, і такий висновок має проміжний характеру зв`язку з направленням справи на новий розгляд. 4.5. Відповідач зауважує, що позивач голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, і на його вимогу 13.04.2016 був надісланий проект договору купівлі-продажу цінних паперів. На сьогодні у Господарському суді Тернопільської області розглядається спір у справі № 921/261/19 про стягнення коштів у процедурі обов`язкового викупу належних позивачу простих акцій. Наполягання позивача на викупу акцій за ціною, яка стала відома пізніше доводить, що акціонер вважає виправданим своє протестне голосування на зборах, і його твердження про завдання шкоди його інтересам невчасним ознайомленням з текстом проекту договору про викуп акцій та ціною викупу є безпідставним. ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" вважає, що скаржник вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14, щодо компетенції спостережної ради. 4.6. На думку відповідача, намагання позивача довести недійсність акту оцінки в межах цієї справи суперечить висновку, викладеного у пунктах 34-36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство 5.1. Спір у справі стосується питання визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відповідача. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, під час розгляду корпоративних спорів за позовами акціонерів господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Права акціонера товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до зборів, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Відмовивши позивачу у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні загальні збори були проведені з дотриманням чинного на час їх проведення законодавства, з належним оформленням їх результатів, а доводи, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги, не знайшли підтвердження у матеріалах справи. За висновками судів, підстави для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів відповідача відсутні. 5.2. Як на підставу для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справі, позивач покликається на пункти 1, 2 ч.2 ст.287 ГПК України. Позивач стверджує про необхідність відступлення від застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду, що викладений в абзаці 2 пункту 5.2.6 постанови від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14, та врахування висновків щодо застосування ч. 1 ст. 36, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", викладених у пунктах 37-46 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 921/421/17-г/14. Крім того, позивач стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, що викладений у пункті 5.2.5 постанови від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14, зокрема щодо того, що спостережна рада відповідача є повноважним органом щодо скликання загальних зборів, а також, що спостережна рада і наглядова рада позначаються як один і той самий орган. 5.2.1. Щодо покликань скаржника на необхідність застосування у цій справі висновків, викладених у пунктах 37-46 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №921/421/17-г/14 необхідно зазначити таке. Розглядаючи справу №921/421/17-г/14, Суд дійшов висновку, що при вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Тому судові рішення було скасовано як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права (п.46 постанови). За відсутності встановлених належним чином усіх обставин справи Суд вважав передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про дотримання товариством усіх вимог чинного законодавства, зокрема і статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо порядку і процедури реалізації права акціонера на обов`язковий викуп простих іменних акцій у зв`язку з прийняттям на загальних зборах спірного рішення (п.45 постанови). Передаючи справу №921/421/17-г/14 на новий розгляд, Суд остаточно не сформулював правові висновки щодо наслідків порушення ст.ст. 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" під час розгляду справи про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів. Крім того, фактичні обставини справи №921/421/17-г/14 та справи, яка розглядається, є відмінними. Тому необґрунтованою є вимога скаржника про застосування висновків Верховного Суду, викладених у пунктах 37-46 постанови від 08.05.2018 у справі №921/421/17-г/14, у цій справі. Відмовляючи у задоволенні позову у справі №921/320/16-г/18, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не звертався до товариства щодо надання матеріалів зборів для ознайомлення. Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на намір позивача реалізувати своє право на ознайомлення з такими документами як до дати проведення спірних загальних зборів, так і безпосередньо під час їх проведення. При цьому, позивач взяв участь у спірних загальних зборах акціонерів відповідача та голосував проти прийняття рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів. Зважаючи на це, доводи скаржника про те, що він не зміг визначитися щодо використання свого корпоративного права та інтересу, оскільки не ознайомився з текстом договору про викуп акцій та ціною їх викупу, є непереконливими. Суд першої інстанції додатково зауважив на тому, що у рішенні спостережної ради ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 08.02.2016 було визначено уповноважену особу, відповідальну за ознайомлення акціонерів з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного - референта ОСОБА_3 та контактний телефон для довідок, а також, порядок ознайомлення. Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували факт звернення позивача до товариства щодо надання відповідних документів для ознайомлення, або факт відмови товариства у їх наданні акціонерам. Крім того, суд першої інстанції встановив, що жодне з питань порядку денного загальних зборів від 10.03.2016 не пов`язане із укладенням договору про викуп акцій, оскільки питання, пов`язані з викупом акцій, вирішувалося товариством пізніше. Враховуючи викладені обставини, Верховний Суд вважає, що оскільки на зазначених зборах не вирішувалося питання ціни викупу акцій як і не вирішувалося питання укладення відповідного договору з позивачем, це свідчить про відсутність порушеного права позивача у зв`язку з прийняттям рішення загальних зборів від 10.03.2016 щодо затвердження експертної оцінки майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш". Вимога скаржника про відступлення від висновку, викладеного в абзаці 2 п. 5.2.6 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14, є безпідставною, оскільки, по-перше, зазначений абзац не містить висновку щодо застосування конкретної норми права, а є по суті аргументацією суду щодо відхилення одного з доводів касаційної скарги. По-друге, викладений висновок не впливає на правильність вирішення спору у цій справі, оскільки суди встановили, що позивач не реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами загальних зборів. Отже, його несвоєчасне ознайомлення з текстом проекту договору про викуп акцій не може бути підставою для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів відповідача. 5.2.2. Щодо покликань позивача на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 5.2.5 постанови від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14, зокрема щодо того, що спостережна рада відповідача є повноважним органом щодо скликання загальних зборів, а також, що спостережна рада і наглядова рада позначаються як один і той самий орган. Судами встановлено, що ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" не привело свій статут у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Згідно з п. 8.1 статуту відповідача органами управління та контролю ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" є: загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління та ревізійна комісія. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що спосіб обрання членів спостережної ради товариства та членів наглядової ради товариства є різними, однак компетенція (функціональне призначення) цих органів є тотожною (однаковою). З аналізу дефініцій, що містяться у Цивільному кодексі України, Законі України "Про акціонерні товариства", Законі України "Про господарські товариства" (в редакціях до 27.04.2007 та після цієї дати), а також у статуті товариства, терміни "спостережна рада" та "наглядова рада" позначають один і той же орган, який здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Попри те, що відповідач не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління, це не свідчить про відсутність у відповідача зазначеного органу управління. У законі закріплено презумцію правомірності рішень органів управління юридичної особи. Суди встановили, що докази, які б підтверджували недійсність рішень спостережної ради відповідача від 08.02.2016 та від 20.02.2016, у матеріалах справи відсутні. Аналогічно відсутні у матеріалах справи і докази того, що спостережна рада обиралася (переобиралася) в іншому складі, чи що вищим органом управління товариства приймалося рішення з приводу припинення повноважень її членів. Таким чином, обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що склад спостережної ради відповідача, визначений рішенням загальних зборів акціонерів від 23.01.2004, був повноважним станом на 08.02.2016 та 20.02.2016 (дати прийняття спостережною радою рішень, пов`язаних зі скликанням спірних зборів акціонерів від 10.03.2016). Відступати від аналогічних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14, Суд не вважає за можливе. Отже, правові підстави для задоволення вимог касаційної скарги позивача у цій частині відсутні. 5.2.3. Щодо покликань скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції констатує, що доводи скаржника, наведені у цій частині касаційної скарзі, практично дублюють аргументи позивача, які наводилися у судах першої та апеляційної інстанцій, та були у повному обсязі оцінені господарськими судами з належним відображенням висновків у рішенні та постанові, які переглядаються. Оцінивши докази, наявні у справі, суди встановили, що спірні загальні збори акціонерів були скликані з дотриманням встановленої процедури, а під час їх проведення був наявний необхідний кворум, передбачений Закону України "Про акціонерні товариства". З посиланням на зміст наявної у справі нотаріально посвідченої довіреності від 12.01.2016, суди відхилили доводи позивача про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на представництво інтересів акціонера ОСОБА_4 на спірних загальних зборах. Аргументовано відхилено і доводи позивача щодо афілійованості ОСОБА_1 та необхідності витребування додаткових доказів у підтвердження цього. Суди попередніх інстанцій з посиланням на зміст наявного у справі протоколу від 10.03.2016, відхилили твердження позивача про те, що у ньому не сформульовано прийняті рішення з четвертого та п`ятого питань порядку денного зборів. Неточність у формулюванні четвертного питання порядку денного про затвердження "експертної оцінки майна" жодним чином не впливає на суть рішення та не порушує корпоративні права позивача. Рішення про вчинення значного правочину прийнято більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Аспекти незгоди позивача із проведеною оцінкою нерухомого майна є суб`єктивними твердженнями та не випливають з корпоративних відносин. Отже, доводи скаржника про порушення його права на належну та передбачену чинним законодавством України процедуру проведення загальних зборів судом касаційної інстанції оцінюються критично, оскільки не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про дотримання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" під час проведення спірних загальних зборів. Незгода позивача з прийнятими рішеннями загальних зборів акціонерів відповідача не є підставою для визнання таких рішень недійсними. Твердження скаржника про необхідність витребування додаткових доказів, неврахування нових доказів судом апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції також відхиляє як необгрунтоване. 5.2.4. Згідно з ч. 2 ст. 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Проте, зважаючи на висновки, здійснені вище, судові рішення, ухвалені у справі, є законним та обґрунтованим. Отже, за результатами перегляду у касаційному порядку рішення та постанови судів попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судових рішень, які оскаржуються, Судом не встановлено. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування ухвалених у справі рішення та постанови.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 6.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 6.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України). 6.3. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів відповідача. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

7. Щодо судових витрат 7.1. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 7.2. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроторг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №921/320/16-г/18- без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І. Кондратова Судді Л. Стратієнко І. Ткач