Постанова 4811 № 438/1492/19

Справа № 438/1492/19 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т. Провадження № 33/811/742/20 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2020 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю потерпілого ОСОБА_1 та його представника Соколовського І.О., розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Подільчака А.М. на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 20 березня 2020 року, встановив: постановою Бориславського міського суду Львівської області від 20 березня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно протоколу серії ДПР18 №067009 від 02 грудня 2019 року 02 грудня 2019 року о 13 год. 55 хв. в м.Львів по вул. Чмоли,1 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai Santafe д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно керувати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з а/м Mercedes Benc д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат Подільчак А.М. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, скасувати, а справу повернути на новий розгляд у Бориславський міський суд Львівської області. В обґрунтування покликається на те, що постанова є необґрунтованою, а тому така підлягає поверненню на новий розгляд. Звертає увагу, суд першої інстанції не встановив вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Представника підкреслює, що суд першої інстанції визнає встановленою обставину щодо наявності адміністративного правопорушення у справі щодо ОСОБА_2 як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, однак прямо не зазначає власних висновків щодо наявності в його діях вини, хоча й наголошує на накладенні стягнення ОСОБА_2 . Крім того, на думку апелянта, постанова суду першої інстанції містить протиріччя, оскільки закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення можливе лише в разі визнання особи винною у вчиненні даного правопорушення. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то апелянт вказує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи. Заслухавши думку потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення , вважаю, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без зміни виходячи з наступного. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то матеріалами справи підтверджуються пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП). Відповідно до положень ч.2 ст. 38 КУпАП - якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, формулювання абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваною постановою суду провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Так, згідно протоколу серії ДПР18 №067009 від 02 грудня 2019 року 02 грудня 2019 року о 13 год. 55 хв. в м.Львів по вул. Чмоли,1 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai Santafe д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно керувати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з а/м Mercedes Benc д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Проте, на думку апеляційного суду поєднання тверджень у резолютивній частині постанови про закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішеннями, де у резолютивній частині зазначається про встановлення вини особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. При цьому слід зазначити, що закриття справи у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою для ОСОБА_2 підставою. Підсумовуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що постанову суду першої інстанції є законною, належним чином вмотивованою і підстав для її скасування та скерування справи на новий розгляд не вбачає, а тому таку слід залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: поновити представнику потерпілого ОСОБА_1 адвокату Подільчаку А.М. строк апеляційного оскарження постанови Бориславського міського суду Львівської області від 20 березня 2020 року. Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Подільчака А.М. залишити без задоволення. Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 20 березня 2020 року щодо ОСОБА_2 ОСОБА_2 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич