Ухвала КЦС ВС № 354/120/18

Ухвала 21 липня 2020 року м. Київ справа № 354/120/18 провадження № 61-8450ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., розглянувши касаційну скаргу Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» Міністерства охорони здоров`я України на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря», третя особа - Міністерство охорони здоров`я України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» Міністерства охорони здоров`я України (далі - ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря») про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звільнено з посади медичної сестри на підставі пункту 4 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з її перебуванням у прямому підпорядкуванні близької особи (дружина головного лікаря), з урахуванням листа Міністерства охорони здоров`я України від 15 січня 2018 року № 09-05/38/1804. Позивач вважала своє звільнення незаконним, оскільки згідно з пунктом 1.2 посадової інструкції медичної сестри, вона, як медична сестра, безпосередньо підпорядковується старшій медичній сестрі, черговому лікарю та завідувачу медичної частини. Заклад знаходиться в гірському населеному пункті, тому, відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції», дані обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на осіб, які працюють у сільських населених пунктах та гірських населених пунктах. Також зазначала, що головний лікар не прирівнюється до осіб, визначених в підпунктах «а», «в-з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, вважала, що відповідачем порушено вимоги частини четвертої статті 41 КЗпП України та пункту 2.3 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки іншої роботи їй не пропонувалось та роботодавець не запитав її згоди на здійснення переведення на іншу посаду. Жодних пояснень при звільненні згідно з положеннями статей 148, 149 КЗпП України у неї відібрано не було. У зв`язку з викладеним просила визнати незаконним та скасувати наказ ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря» від 15 січня 2018 року № 4-к про звільнення її з посади медичної сестри, поновити на роботі, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути судові витрати. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень статей 41, 233 КЗпП України, статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», встановивши факт перебування позивача та керівника (головного лікаря) державного закладу в сімейних відносинах (наявність приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками та наявності в його діях конфлікту інтересів), що суперечить Закону України «Про запобігання корупції», беручи до уваги недоведеність наявності вільної посади на час звільнення позивача для переведення її на іншу роботу, що виключатиме підпорядкування керівнику, дійшов висновку, що звільнення позивача відбулось з дотриманням процедури звільнення відповідно до статті 41 КЗпП України та статті 29 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому зазначив, що обрання керівником саме такого виду позбавлення приватного інтересу як звільнення, було наслідком вивчення інших можливих умов для такого, передбачених частиною першою статті 29 Закону України «Про запобігання корупції». Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної з косметичних процедур на 0,5 ставки ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря». Стягнуто з ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 січня 2018 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 60 622,07 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає до негайного виконання. Стягнуто з ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку, що виконуючи свої обов`язки позивач не перебувала в прямому підпорядкуванні керівника ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря», який є її чоловіком. Проте, керівник юридичної особи публічного права наділений повноваженнями щодо видання розпорядчих актів, які стосувалися позивача, таким чином, мав місце конфлікт інтересів, який необхідно було врегулювати із застосуванням способів, визначених у статті 29 Закону України «Про запобігання корупції». Всупереч вимог законодавства позивач звільнена з роботи в умовах реального конфлікту інтересів особою, яка не мала права приймати щодо неї рішення, без вирішення питання про можливість застосування інших способів врегулювання конфлікту інтересів, не пов`язаних зі звільненням, що призвело до порушення її трудових прав. З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток. Не погодившись із вищезазначеною постановою ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря» у травні 2020 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано заявнику надати нову редакцію касаційної скарги відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, доплатити судовий збір у розмірі 717,20 грн. встановлено строк для виконання зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, але який не може перевищувати десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Також даною ухвалою заявника повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду, а саме: касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику. У визначений в ухвалі строк ДЗ «Спеціалізований санаторій «Гірське повітря» надіслано матеріали на усунення недоліків, зокрема: касаційну скаргу в новій редакції та квитанцію від 06 липня 2020 року № 0.0.1758816359.1 про сплату судового збору у розмірі 717,20 грн. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). В новій редакції касаційної скарги заявник зазначає як підставу касаційного оскарження неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 569/858/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження. З урахуванням наведеного касаційне провадження в цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря», третя особа - Міністерство охорони здоров`я України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Гірське повітря» Міністерства охорони здоров`я України на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року. Витребувати з Яремчанського міського суду Івано-Франківської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 354/120/18. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик