Постанова Київський апеляційний суд № 755/4973/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2020 року м. Київ справа № 755/4973/19 провадження № 22-ц/824/8685/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач), суддів - Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 треті особи - акціонерне товариство «Страхова компанія АРКС», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у складі судді Яровенко Н.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: акціонерне товариство «Страхова компанія АРКС», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,- В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 43 642,83 грн та 768,40 грн судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 10 квітня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «HONDA CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по проспекту Гагаріна, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «TOYOTARAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження автомобілів. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року у справі №755/6348/18 винним у настанні зазначеної ДТП визнано ОСОБА_2 . Указував, що цивільно-правова відповідальність позивача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до Полісу №АК6830108. Стверджував, що страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 94 260,13 грн, проте, згідно звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №3941 від 11 травня 2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 137 902,96 грн. Окрім того, зазначав, що для визначення розміру заподіяного збитку, потерпілий був змушений скористатися послугами незалежного експерта, у зв`язку з чим, поніс витрати у розмірі 2 000 грн, які необхідно стягнути з відповідача. 23 грудня 2019 року представником позивача ОСОБА_3 подано письмові пояснення, в яких останній просить задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитку у розмірі 21 678,92 грн. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням, 04 квітня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 21 678, 92 грн. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що судом першої інстанції помилково зазначено про те, що позивач погодився з розміром страхового відшкодування, виплаченого страховою компанією. Звертає увагу суду на те, що АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є АТ «СК «АРКС», виплачено позивачу 94 260,13 грн страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу, проте автомобіль «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, був відремонтований за 115 939,05 грн. З огляду на вказані обставини вважає за необхідне стягнути з відповідача різницю між вказаними сумами у розмірі 21 678,92 грн та у відповідності до ст. 1194 ЦК України, оскільки судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує ліміт відповідальності, встановлений в полісі. Зазначає, що місцевим судом помилково ототожнено поняття «вартість відновлювального ремонту», що означає реальні збитки потерпілої особи та поняття «ремонт з урахуванням зносу», тобто страхове відшкодування, яке здійснює страховик відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 08 липня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 та його представником ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останні просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважають його таким, що ухвалене з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що позивач самостійно надав згоду на розмір виплати страхового відшкодування АТ «СК «АХА Страхування», який за погодженням з позивачем був перерахований на рахунок ТОВ «Автосаміт ЛТД», а тому позовні вимоги щодо відшкодування відповідачем, як заподіювачем шкоди, різниці суми майнової шкоди, отриманої внаслідок ДТП, свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли. Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, вказаним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що 10 квітня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , і «Toyota Rav-4», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Власником автомобіля «Toyota Rav-4», д.н.з. НОМЕР_2 , є позивач - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24 березня 2017 року (а.с.8). Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 4). Згідно платіжного доручення № 446_164 від 26 квітня АТ «СК «АХА Страхування» на рахунок ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД» було сплачено суму страхового відшкодування урозмірі 94 260,13 відповідно до акту № АХА 2374318. Закту виконаних робіт №2018007548 від 18 травня 2018 року вбачається, що виконавцем ТОВ «Автосаміт ЛТД» були виконані роботи, запчастини та матеріали на суму 115 939,04 грн. Відповідно до рахунку-фактури №0000007188 від 18 травня 2018 року та заяви на переказ готівки № 64 від 18 травня 2018 року, ОСОБА_1 було сплачено на користь ТОВ «Автосаміт ЛТД» кошти в розмірі 21 678,92 гривень. ЗгідноПолісу № АК 6830108, цивільно-правова відповідальність позивача на момент вчинення ДТП була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» із страховою сумою (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну у розмірі 100 000 гривень. 11 травня 2018 року на замовлення ОСОБА_1 , ТОВ «Естімейт Плюс» було виготовлено звіт № 3941 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ,в результаті його пошкодження складає 119 785,08 грн, а вартість відновлювального ремонту - 137 902,96 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено правовий висновок, що відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності . Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на те, що позивач самостійно надав згоду на розмір виплати страхового відшкодування АТ «СК «АХА Страхування», який за погодженням з позивачем був перерахований на рахунок ТОВ «Автосаміт ЛТД», крім того, будь-яких додаткових претензій щодо додаткових доплат до страхової компанії від позивача матеріали справи не містять. Наразі , колегія не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)». У матеріалах справи міститься розрахунок суми страхового відшкодування в рамках страхового відшкодування по страховому випадку, який трапився 10 квітня 2018 року за участю належного позивачу транспортного засобу TOYOTA RAV-4, д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснено на підставі Звіту № 063/18 від 23 квітня 2018 року ФОП ОСОБА_5 , а саме розмір страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи складає 94 260,13 грн. Даний розрахунок був погоджений представником АТ «СК «АХА Страхування» та підписаний Уретієм І.П . Відмовляючи в задоволенні позову, суд також виходив з вимог, які заявлялися позивачем при поданні позову і базувалися на звіті№ 3941 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ в результаті його пошкодження складала 119 785,08 грн, а вартість відновлювального ремонту - 137 902,96 грн. Даний звіт виконаний ТОВ «Естімейт Плюс» 11 травня 2018 року. Наразі, суд залишив поза увагою вимоги, які виклав представник позивача у своїх поясненнях 23 грудня 2019 року, в яких останній просить задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитку у розмірі 21 678,92 грн, яку ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Автосаміт ЛТД». У межах вимог, які були зменшені у розмірі встановленої суми заподіяної шкоди, судом першої інстанції справа не розглядалася, пояснення представника позивача з уточненим та зменшеним розміром позовних вимог до уваги судом не прийнята та оцінка ним надана не була. Наразі, враховуючи вимоги ст. 1194 ЦК України і те, що внаслідок недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, зокрема, для відновлення автомобіля позивача та його ремонту, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу, як потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), у сумі 21 678,92 грн, якібуло сплачено позивачем на користь ТОВ «Автосаміт ЛТД» ( а.с.10) З огляду на зазначене, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції допустив неповноту встановлення фактичних обставин та неправильне застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення справи. Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючі докази, мають обов`язок обґрунтовувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн, що разом складає 1 921 грн. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року - скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: акціонерне товариство «Страхова компанія АРКС», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 678,92 грн у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 921 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий В.А. Кравець Судді А.М. Стрижеус О.І. Шкоріна