Постанова 4812 № 487/4325/18

21.07.20 22-ц/812/1262/20 Провадження №22-ц/812/1262/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 липня 2020 року м. Миколаїв колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Базовкіної Т.М., суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М., із секретарем судового засідання: Андрієнко Л.Д., за участі позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/4325/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу, яку постановив Заводський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Бобрової Ірини В`ячеславівни у приміщенні цього суду 11 червня 2020 року, повний текст якої ухвалений того ж дня, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, в с т а н о в и л а : У липні 2018 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою. Позов мотивовано тим, що позивачка та відповідачі є співвласниками часток в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 21/100 частки, ОСОБА_4 1/5 частка, ОСОБА_5 37/100 та ОСОБА_6 11/50 часток відповідно. Спочатку між співвласниками в житловому будинку склався певний порядок користування житловим будинком зі спорудами та земельною ділянкою, але на даний час деякі відповідачі, до яких перейшло право власності від попередніх співвласників, почали без попереднього узгодження самовільне будівництво шляхом самостійного визначення площі земельної ділянки, що є в спільному сумісному користуванні для особистого будівництва, чим і порушують права позивачки як співвласника нерухомого майна. Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд здійснити виділ у натурі 21/100 (11/100 та 1/10) належних їй на праві власності часток із майна, що є у спільній частковій власності, з припиненням останньої та складається з приміщень 5-1, 5-2, 5-4, 5-5, 5-6, 5-7 в житловому будинку літ. «А» житловою площею 50,6 кв.м., загальною площею 70,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності та визначити їй порядок користування земельною ділянкою за цією адресою, а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати. У серпні 2018 р. ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ йому в натурі 1/5 частки із майна, що є в спільній власності - вищевказаного будинку, та визначення порядку користування земельною ділянкою. Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 та відповідачі є співвласниками часток житлового будинку з відповідними господарськими і побутовими спорудами та будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 21/100 частки, ОСОБА_5 37/100 частки, ОСОБА_6 11/50 частки. Частина будинку, що належить ОСОБА_4 межує із частиною, що належить ОСОБА_1 . Оскільки житловий будинок старий та потребує капітального ремонту, ОСОБА_4 вживаються заходи по його відновленню, однак ОСОБА_1 почала чинити перешкоди у реалізації ним законного права на власність. Зокрема, ОСОБА_1 вчиняються дії щодо руйнування огорожі, яка є у власності всіх співвласників. Крім того, позивач зазначає, що співвласники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому. При здійсненні поділу майна в натурі співвласнику передаються частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Посилаючись на викладене, позивач просив суд виділити йому в натурі 1/5 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок за вищевказаною адресою, що складається із житлового будинку літ. «А», коридору літ. 4-1 розміром 9,3 кв.м., житлової кімнати літ.4-2, розміром 19,6 кв.м., житлової кімнати літ. 4-3 розміром 24,5 кв.м., санвузлу літ.4-4 розміром 2,4 кв.м., сараю літ. Ж розміром 2,10 кв.м., 1/5частки споруд (замощення) літ. № І, № ІІ, № ІІІ, 1/5 частку огорожі літ №2, 3, 6, 7, 9, 10 з урахуванням висновку експерта, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_4 та виділивши їх в окремий об`єкт; визначити порядок користування земельною ділянкою кадастровий номер 4810136300:01:015:0009 за адресою: АДРЕСА_1 співвласнику ОСОБА_4 у відповідності до 1/5 частки у спільній частковій власності на житловий будинок: під забудовами в житловому будинку літ. А коридор літ. 4-1, житлова кімната літ. 4-2, житлова кімната літ. 4-3, санвузол літ. 4-4, для обслуговування житлового будинку до сараю літ. Ж та під сараєм, з урахуванням місць загального користування проходу та проїзду згідно висновку експерта. Крім того, ним було заявлено клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, проведення якої заявник просив доручити експерту ОСОБА_7 . У вересні 2018 р. представником ОСОБА_1 ОСОБА_8 також подано клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, проведення якої заявник просив доручити експерту Лесків С.А. Ухвалою від 19 вересня 2018р. первісний та зустрічний позов прийняті судом до спільного розгляду. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2018 р. постановлено призначити по справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експерту ОСОБА_7 з Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 385, 386 КК України. Провадження в справі до виготовлення висновку експерта зупинено. 21 травня 2019 р. від судового експерта ОСОБА_9 . ОСОБА_10 . надійшов висновок №125-006/1 від 12 квітня 2019 р. У січні 2020 р. представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_11 подав клопотання про визнання неправомірним наданого Лесків С.А. висновку та призначення по справі повторної судово-будівельної та земельно-технічної експертизи. Клопотання мотивовано тим, що в наданому суду висновку експерта вбачається неясність, нечіткість, розпливчатість відповідей. При цьому даний висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів та не містить вичерпних відповідей експерта на всі поставлені питання, що дає підстави вважати, що даним висновком, експерт намагається ввести суд в оману. Так, у зазначеному висновку експертом не зазначені самовільно побудовані споруди відповідача - ОСОБА_4 , що суперечить нормам діючої інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна. В період дослідження висновку експерта позивачкою була замовлена інша геодезична зйомка, для підтвердження достатності поданих експертові об`єктів дослідження, яка суттєво відрізняється від геодезичної зйомки, яка перебуває в матеріалах вказаної вище експертизи, що свідчить про необґрунтованість експертного висновку та його неузгодженість з іншими матеріалами справи. При цьому, судовим експертом на місці не досліджено домоволодіння ОСОБА_1 . З невідомих причин, в додатку 2 в якості належних позивачу об`єктів зазначений інший об`єкт - сарай, належний сусідці позивачки. Не обґрунтовано виділена земельна ділянка загального користування площею 218,89 кв.м. На плані не вказаний вхід у домоволодіння ОСОБА_4 , що може суттєво вплинути на подальше користування земельною ділянкою, з порушенням норм діючого закону. Не обґрунтована межа земельної ділянки загального користування між позивачем та відповідачем, та не зазначена межа земельної ділянки, яка згідно розподілу належить позивачу. Крім цього, в даній справі помилково було призначено проведення даної експертизи Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області-судовому експерту Лесків С.А., оскільки за результатами експертного дослідження Висновку № 125-006/1 від 12 квітня 2019 року її повноваження не підтвердженні жодними доказами і документами. Посилання у зазначеному висновку на відповідні документи не дають позивачу підстав вважати, що дії експерта в даній справі є правомірними і повноважними відповідно встановленого законом порядку. Крім того, заявник вказував, що експертом Регіональної торгово-промислової палати помилково проведено дослідження іншого домоволодіння за зовсім іншою адресою: АДРЕСА_1 , що є іншою від вказаної в ухвалі Заводського районного суду м. Миколаєва об`єкта дослідження-домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2020 р. вищевказане клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11 задоволено. Призначено у вказаній справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: - визначити, яка реальна частка у житловому будинку на даний час є у співвласника ОСОБА_1 , якщо є розбіжність між реальною часткою та частками зазначеними в правовстановлюючих документах, зазначити за рахунок чого? - які можливі варіанти виділу в натурі 21/100 (11/100+1/10) часток у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, які є у спільній частковій власності з припиненням останньої по АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , відповідно до ідеальних часток. Якщо виділ в натурі не можливий з будь-яких обставин, то визначити порядок користування земельною ділянкою. - визначити варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для співвласника ОСОБА_1 з урахуванням варіантів її виділених часток. Проведення експертизи доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України, попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Провадження у справі до закінчення експертизи зупинено. Ухвала суду мотивована тим, що суд не має спеціальних знань, тому з метою повного всебічного та об`єктивного розгляду справи вважав за необхідне клопотання представника позивача задовольнити та призначити повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що ухвала суду є необґрунтованою та безпідставною та просить її скасувати, та відмовити ОСОБА_1 у клопотанні про призначення експертизи. Апеляційна скарга мотивована тим, що до клопотання про призначення повторної судової експертизи позивач надав новий доказ (геодезичну зйомку), не виклавши поважних причин пропуску визначеного законом строку надання доказів по справі, не просив поновити цей строк. Відповідачам не було відправлено новий доказ відповідачам, тому такий доказ не може бути прийнятий судом. Також позивачка не обґрунтовала поважності пропуску строку для подання доказів та їх витребування, в тому числі й шляхом призначення експертизи у судовому порядку. Позивачка не провела за власною ініціативою та не подала у встановлений законом строк, до закриття підготовчого засідання висновку експерта щодо виділу в натурі належної їй частки у будинку. У підготовчому судовому засіданні позивачка не ставила питання про проведення повторної експертизи, тому відсутні підстави для задоволення клопотання на даній стадії судового процесу. Посилання позивачки на те, що експертом не проводився огляд приміщень не відповідає дійсності, оскільки експертом такий огляд проводився у присутності позивачки, відповідача ОСОБА_4 та їх представників. Ухвала суду про призначення повторної експертизи необґрунтована, оскільки в ній не викладені передбачені частиною 4 статті 113 ЦПК України підстави для призначення повторної експертизи, тоді як позивачкою у клопотанні викладені лише припущення. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відзив мотивований тим, що суд з метою дотримання вимог законодавства щодо всебічного та об`єктивного розгляду справи, для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи і потребують спеціальних знань у галузі будівництва, дійшов правильного висновку про необхідність призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки наданий суду висновок суперечить замовленій позивачкою геодезичній зйомці, експертом на місці домоволодіння позивачки не досліджувалось, у висновку експерта не обґрунтований визначений порядок користування земельною ділянкою загального користування та наданий у користування позивачці, їх розмір, у справі відсутні відомості щодо повноважень експерта ОСОБА_7 . Крім того ОСОБА_4 , незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову, продовжує самочинне будівництво та погрожує ОСОБА_1 . Інші учасники справи правом на відзив не скористалися. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України. Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просила суд здійснити виділ у натурі належних їй на праві власності 21/100 часток із майна, що є у спільній частковій власності, - житлового будинку по АДРЕСА_1 з припиненням останньої та визначити їй порядок користування земельною ділянкою за цією адресою. У зустрічному позові ОСОБА_4 також просив про виділ йому в натурі належної йому на праві власності 1/5 частки у вищевказаному житловому будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2018 р. по справі призначена судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1.Визначити, яка реальна частка у житловому будинку на даний час є у співвласника ОСОБА_1 , якщо є розбіжності між реальною часткою та частками, зазначеними в правовстановлюючих документах, то зазначити, за рахунок чого?

2. Які можливі варіанти виділу 21/100 (11/100+1/10) часток у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, які є у спільній частковій власності по АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 відповідно до ідеальних часток та виниклого порядку користування між співвласниками?

3. Які можливі визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для співвласника ОСОБА_1 з урахуванням її ідеальної частки та виниклого порядку користування з іншими співвласниками житлового будинку?

4. Визначити, яка реальна частка у житловому будинку на даний час є у співвласника ОСОБА_4 , якщо є розбіжності між реальною часткою та частками, зазначеними в правовстановлюючих документах, то зазначити, за рахунок чого?

5. Чи можливо з технічної точки зору визначити та виділити в натурі 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка належить ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , з урахуванням його ідеальної частки ?

6. Якщо можливо, то вказати декілька варіантів з незначним відступом від ідеальних часток із зазначенням робіт по переобладнанню житлових та господарських будівель і споруд для можливого реального виділу частки в натурі. Визначити варіанти корустування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з урахуванням варіантів виділеної ОСОБА_4 частки. 21 травня 2019 року до суду надійшов висновок судового експерта Лесків С.А. №125-006/1 від 12 квітня 2019 року, відповідно до якого виділ належних співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 часток житлового будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 у самостійні ізольовані квартири є технічно можливим та запропоновано варіант такого виділу, а також варіант визначення порядку користування земельною ділянкою. Зокрема, запропонований варіант виділу домоволодіння, наближений до ідеальних часток, згідно порядку користування, що склався: у користуванні співвласника ОСОБА_1 з часткою 21/100 частини виділяється частина житлового будинку літ. «А-1» - квартира №5 (5-1- гостьова пл. 11,2 кв.м,- 16358 грн 5-2- житлова пл. 12,4 кв.м. - 18110 грн 5-4 -коридор пл. 3,5 кв.м. - 5112 грн 5-5 - кухня пл. 13,0 кв.м. - 18987 грн 5-6 - санвузол пл. 3,0 кв.м. -4392 грн 5-7 - житлова пл. 27,0 кв.м. - 39434 грн.). Разом по квартирі АДРЕСА_2 70,1 кв.м.- 102382 грн Надвірні узаконені господарські будови. 1/3 частина літ. «Б»- сарай -1937р. - пл. 7,1 кв.м.- 2591 грн., літ. «Т» - гараж - 1998р - пл 21,1 кв.м,- 22700 грн, 21/100 частина №2,3,6,7,9,10 - огорожа - 8412 грн., І100 частина №1, ІЦІІ - замощення- 3557 грн. Всього інвентарною вартістю - 139642 грн. Реальна частка складає - 31/100 (127673:407930буд.), що на 10/100 більше від частки, що ідеально належить. У користуванні співвласника ОСОБА_4 з часткою 1/5 частина пропонується виділити: частину житлового будинку літ. «А-1» - квартиру №4 (4-1- коридор пл. 9,3 кв.м. - 13583 грн 4-2- житлова пл. 19,6 кв.м. - 28626 грн. 4-3 - житлова пл. 24,5 кв.м. - 35782 грн. 4-4 - санвузол пл.2,4 кв.м. - 3506 грн.). Разом по квартирі АДРЕСА_3 : пл. 55,8 кв.м. АДРЕСА_4 вартістю -81497,0 грн. Надвірні узаконені господарські будови: літ «Ж» - сарай 1980 р.- пл. 10,5 кв.м.- 5276 грн., 1/5 частина №2,3,6,7,9,10 - огорожа - 8012 грн., 1/5 частина №1, IIЛІІ - замощення - 3388 грн. Всього інвентарною вартістю - 98173,0 грн. Реальна частка складає 21/100 (86773: 407930буд.), що на 1/100 більше від частки, що ідеально належить. Графічно виділ частки житлового будинку викладений у додатку №

1. Сума грошової компенсації для даного варіанту експертом не визначена з посиланням на те, що збільшення ідеальних часток у співвласників виникло в зв`язку із збільшенням загальної площі квартир співвласників за рахунок узаконених прибудов до частини житлового будинку у користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: у співвласника ОСОБА_1 за рахунок прибудов літ. «а2» та літ. «а4», та у співвласника ОСОБА_4 - за рахунок прибудови літ. «а», яка була узаконена рішенням Заводського райвиконкому №421 від 16 листопада 1984 р. Згідно висновку експерта у користуванні співвласників знаходяться ізольовані чистини житлового будинку, при цьому які-небудь роботи з переобладнання не потрібні. Варіант визначення порядку користування земельною ділянкою. Земельна ділянка АДРЕСА_1 , згідно рішення №1293 від 08 серпня 1955 р. складає 1031,0 кв.м. з наступними зовнішніми розмірами: по фасаду - по прямій - 24,40 м; по лівій межі - по прямій - 49,25м; по правій межі - по ламаній з прямих - 40,04 м; по тильній стороні - по прямій - 19,5м. Згідно Геодезичної зйомки земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , виконаної сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_12 станом на березень 2019 рік площа земельної ділянки складає 1068,0 кв.м. з наступними зовнішніми розмірами: по фасаду - по прямій - 23,63 м; по лівій межі - по прямій - 48,31м; по правій межі - по ламаній з прямих - 47,8м; по тильній стороні - по прямій -18,65м. Розбіжність в більший бік між фактичною площею земельної ділянки та площею, яка виділялася згідно рішення, складає 37,0 кв.м., яка утворилася в результаті збільшення правої бокової межі на 7,74м . Для визначення порядку користування земельної ділянки за адресом: АДРЕСА_1 експертом врахована земельна ділянка площею 1031,0 кв.м., що відведена згідно Рішення №1293 від 08 серпня 1955 р. без рахування залишків - 37,0 кв.м. На підставі вищевикладених положень, виходячи з особливостей розташування житлового будинку, а також частин будинку в користуванні співвласників ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , надвірних господарських будов і споруд на земельній ділянці, з урахуванням технічних норм і конфігурацій земельної ділянки, на розгляд суду надається один варіант визначення порядку користування земельної ділянки згідно порядку користування, що склався з урахуванням побажання співвласників ОСОБА_14 та ОСОБА_4 : ділянка загального користування між всіма співвласниками проходить від воріт шириною - 4,89м. вздовж дворової території в правій боковій частині а також в задній торцевій частині, яка прилягає до надвірних господарських будівель, а також з земельної ділянки під городом в задній торцевій частині. Загальна площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні між всіма співвласниками, складає 218,89 кв.м. Частина житлового будинку, яка виділяється в користування співвласнику ОСОБА_1 знаходиться в серединній частині, надвірні господарські споруди вздовж правої боковій частині Частина житлового будинку, яка виділяється в користування співвласнику ОСОБА_4 знаходиться вздовж лівої бокової частині, надвірні господарські споруди та будівлі вздовж лівої бокової межі. На підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласникам , згідно виконаної геодезичної зйомки ФОП ОСОБА_12 та відповідають порядку користування, що склався, з урахуванням побажання співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , складають: ОСОБА_1 - 187,47кв.м., зокрема: під будівлями - 116,99 кв.м., під індивідуальною землею - 70,48 кв.м. ОСОБА_4 - 171,57 кв.м., зокрема: під будівлями - 121,44 кв.м., під індивідуальною землею - 50,13 кв.м. 24 січня 2020 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Герасимець М.М. подав до суду клопотання про призначення по справі повторної судово-будівельної та земельно-технічної експертизи. Відповідно до частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються , зокрема, висновками експертів. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 статті 102 ЦПК України). Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частини 1 статті 103 ЦПК України). В силу частини 2 статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Таким чином, при зверненні із клопотанням про призначення у справі повторної експертизи сторона має довести, а суду слід встановити, що наявний у справі висновок експертизи є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 № 1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Як роз`яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. В порушення викладених положень закону, вимог та роз`яснень Верховного Суду України суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодного аргументу про те, що висновок експерта №125-006/1 від 12 квітня 2019 року є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, а тому не виконав вимоги, передбачені статтями 263, 264 ЦПК України. Щодо доводів клопотання про призначення повторної експертизи, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими. Так, висновок експерта №125-006/1 від 12 квітня 2019 року є достатньо обґрунтованим, містить дослідницьку частину з посиланням на об`єкти, які досліджувались, їх характеристики та підстави, з яких виходив експерт при викладенні своїх висновків, тоді як представником позивачки ОСОБА_11 не наведені переконливі докази того, що такий висновок суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви у його правильності. Зокрема, посилання у клопотанні представника позивачки ОСОБА_11 на те, що у висновку експерта вбачається неясність, нечіткість, розпливчатість відповідей є неконкретними. Аргументи про те, що даний висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів та не містить вичерпних відповідей експерта на всі поставлені питання, також не містять посилання на те, які саме об`єкти не були досліджені експертом та на які запитання відсутні відповіді. Посилання у клопотанні на те, що експертом не зазначені самовільно побудовані споруди відповідача ОСОБА_4 не підтверджені доказами щодо наявності об`єктів самочинного будівництва. Щодо доводів про те, що висновок суперечить замовленій позивачкою геодезичній зйомці, то у клопотанні відсутнє обґрунтування, в чому саме полягає ця невідповідність. Стосовно доводів про те, що експертом на місці домоволодіння позивачки не досліджувалось, таке спростовується поясненнями в суді апеляційної інстанції представника ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_1 , які підтвердили, що експерт ОСОБА_7 виходила за адресою спірного житлового будинку, проводила його огляд. Щодо відсутності доказів повноважень особи, яка проводила експертизу ОСОБА_7 , на її проведення, то відповідно до відомостей з Реєстру атестованих судових експертів, які є загальнодоступними, ОСОБА_7 є судовим експертом, має право на проведення інженерно-технічних експертиз (будівельно-технічних, земельно-технічних) на підставі свідоцтва № 61- від 15 грудня 2017 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, про що зазначено у тексті висновку № 125-006/1. Щодо відсутності у висновку експерта обґрунтування визначеного порядку користування земельною ділянкою (загального користування та наданої у користування позивачці), їх розміру, то таке суперечить змісту висновку експерта, в якому у розділі «Дослідження» та у розділі «Висновки» викладені обґрунтування розмірів площі та конфігурації земельних ділянок, які експерт пропонує виділити у користування кожному з позивачів та усім співвласникам у загальне користування (том 1, а.с. 141-152). Посилання у клопотанні про призначенні повторної судової експертизи на те, що ОСОБА_4 , незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову, продовжує будівництво та погрожує ОСОБА_1 не можуть бути підставою для задоволення такого клопотання з огляду на норми закону щодо призначення судом експертиз. Щодо посилань у клопотанні на те, що висновок експерта не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання, то відповідно до змісту частини 2 статті 113 ЦПК України неповнота висновку не є підставою для призначення по справі повторної експертизи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до положень частин 1, 2 4, 5, 8 статті 83 ЦПК України, якою встановлений порядок подання доказів, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовною заявою, ОСОБА_1 висновок експерта щодо варіантів виділу їй в натурі належної на праві власності частки домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою не надавався, клопотання про призначення судом експертизи з тих питань було заявлено представником ОСОБА_1 адвокатом Душаченком В.В. 19 вересня 2018 року (том 1, а.с. 114-115) і було розглянуто судом у підготовчому судовому засіданні 12 жовтня 2018 року (том 1, а.с. 122-123), яке було закрито судом ухвалою від 17 вересня 2019 року (том 1, а.с. 184-195). Клопотання про призначення повторної судової експертизи надійшло до суду 24 січня 2020 року (том 1, а.с. 213-215). Між тим, клопотання не містить обґрунтування неможливості надання позивачкою ОСОБА_1 висновку експерта та неподання доказів у визначений статтею 83 ЦПК України строк. У клопотанні не зазначено будь-яких переконливих аргументів та доказів, які свідчать про недотримання експертом при проведенні експертизи або судом при призначенні експертизи вимог процесуального права, а також не зазначено конкретно, яким саме матеріалам справи висновок експерта суперечить. За такого колегія суддів вважає, що були відсутні підстави для задоволення клопотання і призначення повторної почеркознавчої експертизи, а тому й відсутні підстави для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 5 частини 1статті 252 ЦПК України. Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала судді є помилковою, оскільки суд припустився порушення норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту 4 статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа поверненню до суду для продовження розгляду. З огляду на положення статті 141 ЦПК України, результати розгляду апеляційної скарги, за якими апеляційним судом нове рішення по справі не приймалось та не змінювалось відсутні підстави для розподілу судових витрат, який слід провести за наслідками розгляду справи. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2020 року скасувати, постановити нове судове рішення. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_11 про призначення повторної судово-будівельної та земельно-технічної експертизи відмовити. Постанова оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Т.М. Базовкіна Судді: Л.М. Царюк Ж.М. Яворська __________________________________________________ Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2020 року