Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 342/123/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 342/123/20 пров. № А/857/5510/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2020 року (рішення ухвалене у м. Городенка судом у складі головуючого судді Федів Л.М., повний текст рішення складено 14.04.2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Тернопільській області сержанта поліції Шумяка Миколи Володимировича, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського УПП в Тернопільській області сержанта поліції Шумяка М.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1922385 від 30.12.2019р. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), він не порушував, а тому відповідач не мав права зупиняти керований ним автомобіль та вимагати від нього надання документів на право керування транспортним засобом, оскільки перевірка документів може бути здійснена лише у зв`язку із зупиненням транспортного засобу, який порушує ПДР. Просив позов задоволити. Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2020 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1922385 від 30.12.2019 року, винесену поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області сержантом поліції Шумяк М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу 425 грн. - залишено без змін. Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Тернопільській області сержанта поліції Шумяка М.В., третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №1922385 від 30.12.2019 року залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2019 року поліцейським УПП в Тернопільській області сержантом поліції Шумяком М. В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1922385 від 30.12.2019р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 30.12.2019 року о 16 год 45 хв на а/д м. Чортків до Рогам 19395 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen POLO, д.н.з. НОМЕР_1 , що мав технічні несправності, а саме: не горіла лампа правої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби та на вимогу не пред`явив для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 121 КУпАП. Згідно з пунктом 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Відповідно до пункту 31.4.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Пунктом 31.5 ПДР передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. Згідно з ч.1 статті 121 КАС України керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з абзацом 2 ч.2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Аналогічна норма передбачена і пунктом 2.1 ПДР. Відтак, чинним законодавством встановлено безумовний обов`язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особою, яка керує ним, мати при собі та пред`являти для перевірки документи на право керування транспортним засобом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив ПДР. Згідно з статтею 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення. Пунктом 2.4 ПДР встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, серед яких посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що працівники поліції вправі здійснювати контроль за наявністю у водія, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб при зупинці транспортного засобу за наявності для того законних підстав. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як видно з наданого відповідачем відеозапису з персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , було зупинено поліцейським у зв`язку з тим, що не горіла лампа правої фари в режимі ближнього світла, в результаті чого було виявлено технічну несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, чим порушено вимоги підпункту «а» пункту 31.4.3 ПДР, та здійснено перевірку документів на право керування транспортним засобом. Суд зазначає, що ч.1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (в період темної пори доби), з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація транспортного засобу забороняється. Тобто, наведена норма не передбачає випадків звільнення чи пом`якшення відповідальності водія, в тому числі, у зв`язку із вжиттям заходів на виконання ним вимог пункту 31.5 ПДР. При цьому, згідно з пунктом 1.10 ПДР, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця. Як слідує з календаря сходу та заходу сонця, розміщеного в мережі інтернет на сайті «DATEANDTIME.INFO», захід сонця в м.Чортків 30.12.2019 року відбувся о 16:27 год. Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, наданим відеозаписом зафіксовано порушення позивачем підпункту «а» пункту 31.4.3 ПДР як підстави для зупинки відповідного транспортного засобу та правомірності вимоги поліцейського щодо представлення позивачем документів на право керування транспортним засобом. Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом, що мав несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), а також, непред`явлення ним на законну вимогу поліцейського документів на право керування транспортним засобом, що свідчить про наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу оскарженою постановою. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2020 року у справі № 342/123/20 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 22.07.2020 р.