Постанова 4855 № 640/14137/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14137/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Земляна Г.В. Мєзєнцев Є.І. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» (далі - позивач, ТОВ «Сервіс-Буд Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0208461206 від 12 березня 2019 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» суми штрафу у розмірі 86 439,40 грн. Позов обґрунтовано тим, що законодавець не зазначає підстав для скорочення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, у зв`язку з тим, що останній день реєстрації є неробочим або святковим. Відсутність перешкод зі сторони позивача щодо можливості ведення електронної звітності підтверджує, що відповідач всупереч вимогам статті 201 Податкового кодексу України не зміг забезпечити своєчасність реєстрації податкових накладних електронних документів, результатом чого є притягнення до відповідальності позивача. Водночас, прямої законодавчої норми в податковому законодавстві щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на неплатника податку не передбачено. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року в задоволенні даного позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявними матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні №1 та №2 від 10 грудня 2018 року доставлені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику лише 02 січня 2019 року, тому такі накладні зареєстровані з порушенням граничного строку їх реєстрації, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не з`ясував ту обставину, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з вини товариства, а є наслідком протиправної бездіяльності відповідача 1, що й стало причиною ухвалення неправомірного рішення. Також судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що за наявності виключно правомірної поведінки позивача, до останнього неможливо застосовувати відповідальність, яка передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, з 05 листопада 2008 року позивач зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та почав здійснювати господарську діяльність. З 22 серпня 2013 року позивач є платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві. У грудні 2018 року ТОВ «Сервіс-Буд Україна» виконало роботи по поточному ремонту автодоріг замовнику цих послуг, який не є платником ПДВ та вжило необхідних заходів для складання на направлення на реєстрацію податкових накладних, а саме: - податкової накладної № 1 від 10 грудні 2018 року на суму 177 919,71 грн. ПДВ, яка була складена та направлена на реєстрацію до ЄРПН 29 грудня 2018 року, а зареєстрована в ЄРПН 02 січня 2019 року (далі по тексту - «ПН № 1»); - податкової накладної № 2 від 10 грудня 2018 року на суму 686 474,25 грн. ПДВ, яка була складена та подана на реєстрацію в ЄРПН 31 грудня 2018 року, а зареєстрована в ЄРПН 02 січня 2019 року (далі по тексту - «ПН № 2»), 12 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» за 2017-2018 рік, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №1361/26-15-12-06/36241045 від 12 лютого 2019 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сервіс-Буд Україна» граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: - податкової накладної №5 від 22 грудня 2017 року з датою її реєстрації 16 січня 2018 року на суму ПДВ 10 608,49 грн. (1 день затримки); - податкової накладної №4 від 22 грудня 2017 року з датою її реєстрації 16 січня 2018 року на суму ПДВ 30 670,87 грн. (1 день затримки); - податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року з датою її реєстрації 02 січня 2019 року на суму ПДВ 177 919,71 грн. (2 дні затримки); - податкової накладної №2 від 10 грудня 2018 року з датою її реєстрації 02 січня 2019 року на суму ПДВ 686 474,25 грн. (2 дні затримки). Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Сервіс-Буд Україна» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника за вказане порушення передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Частково не погоджуючись із обставинами, які були викладені в Акті перевірки, 27 лютого 2019 року позивач надав відповідачу 2 заперечення на Акт № 1361/26-15-12- 06/36241045, де зазначив обставини справи, які залишилися поза увагою Інспектора, та надав докази своєчасності направлення для реєстрації ПН №1 та ПН №2. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 12 березня 2019 року видано податкове повідомлення-рішення №0208461206, на підставі якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 905 673,32 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 90 567,34 грн. Не погоджуючись з прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Колегія суддів наголошує на тому, що позивач частково оскаржує ППР - лише в частині накладення на ТОВ «Сервіс-Буд Україна» штрафу в розмірі 86 439,36 грн. за несвоєчасну реєстрацію ПН №1 та ПН № 2 від 10 грудня 2018 року. Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. З аналізу наведених норм вбачається, що ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції. Наявними матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні №1 та №2 складені ТОВ «Сервіс-Буд Україна» 10 грудня 2018 року, отже з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вони повинні реєструватись до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, тобто до 31 грудня 2018 року (включно). Згідно матеріалів справи, ТОВ «Сервіс-Буд Україна» 29 грудня 2018 року та 31 грудня 2018 року вчинялись дії щодо надіслання податкових накладних №1 та №2 від 10 грудня 2018 року з метою їх подальшої реєстрації, тобто вказані дії вчинялись позивачем своєчасно. Таким чином, позивач в межах граничних строків реєстрації податкових накладних направив на реєстрацію ПН №1 та ПН № 2, підтвердженням чого є відповідний файл у текстовому форматі із зазначенням дати та часу направлення таких ПН. Відповідно до п.8, 9 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06 червня 2017 року, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Згідно п. 11 Порядку № 557, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Абз. 13 п. 201.10 статті 201 ПК України визначено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, якщо ПН № 2 надіслана 29 грудня 2018 року о 20:57 год. до податкового органу для реєстрації в Реєстрі, тобто після закінчення операційного дня, то така податкова накладна має бути зареєстрована не пізніше наступного операційного дня, тобто не пізніше 31 грудня 2018 року включно, що не перевищує граничні строки реєстрації податкових накладних. При цьому, на підтвердження отримання органами ДФС податкової накладної позивач мав отримати 31 грудня 2018 року відповідну квитанцію. Однак, така квитанція позивачу не надійшла впродовж наступного операційного дня (тобто 31 грудня 2018 року, що є останнім граничним строком для реєстрації). Таким чином, ПН № 2, яка була направлена на реєстрацію 29 грудня 2018 року після закінчення операційного дня, мала бути зареєстровано податковим органом в ЄРПН 31 грудня 2018 року. Проте, з незрозумілих причин, пояснень щодо чого відповідачем надано не було, податковий орган не надіслав ТОВ «Сервіс-Буд Україна» жодної квитанції чи повідомлення, з якого б вбачалося, що ПН № 2 є зареєстрованою, отриманою контролюючим органом чи щодо якої зупинено її реєстрацію, що свідчить про бездіяльність відповідача

1. Не отримавши повідомлення про отримання ПН № 2 (квитанції) від органів ДФС, 31 грудня 2018 року позивач повторно зареєстрував ПН № 2 та здійснив реєстрацію ПН № 1 впродовж останнього операційного дня, що відповідно до статті 201 ПК України також є в межах граничного строку реєстрації податкових накладних. При цьому, впродовж останнього операційного дня, визначеного чинним податковим законодавством, позивач також не отримав жодного документу на підтвердження того, що відповідач отримав ПН № 1 та ПН №

2. Натомість, лише 02 січня 2019 року, що повністю суперечить п.11 Порядку №557, відповідач 1 надіслав позивачу квитанції з відмітками про отримання звітності одночасно з квитанцією №1, а саме: - квитанція №1 з реєстраційним номером 9294390366 від 02 січня 2019 року щодо податкової накладної №1; - квитанція №1 з реєстраційним номером 9294397185 від 02 січня 2019 року щодо податкової накладної №2. Між тим, відповідно до чинного податкового законодавства, на відповідача 1 покладено обов`язок щодо забезпечення своєчасного обміну повідомленнями та/або інформацією між податковим органом та платником податків. Однак, відповідач 1 фактично не забезпечив своєчасне надходження повідомлення (квитанції) про прийняття ПН податковим органом, при цьому, про наявність будь якої технічної помилки чи несправності відповідачі не повідомили. Отже, Відповідач 1 не виконав приписи чинного податкового законодавства України в частині безперервного надходження інформації до Позивача (!). Відтак, з наведеного вбачається, що за результати протиправної бездіяльності відповідача 1 тягар відповідальності фактично покладено на добросовісного платника податків, тобто на позивача, хоча жодної протиправної дії чи бездіяльності ним допущено не було. В той же час, встановлена нормою п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) до ДФС у строк, встановлений цією статтею, тобто тоді, коли в діях платника податків наявна протиправна поведінка. Зважаючи на встановлені обставини справи, в діях позивача вбачається виключно правомірна поведінка, тобто відсутня протиправна діяльність позивача, а тому податковий орган помилково виніс ППР, вважаючи що товариство не виконало свого обов`язку щодо своєчасної реєстрації ПН. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18, а також в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 1640/3102/18. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, які мають важливе значення для вирішення справи, зокрема, судом не досліджено того, що позивач вжив усі необхідні дії, які спрямовані на своєчасну реєстрацію ПН, а тому останній виконав усі вимоги чинного податкового законодавства України, що ніяк не може бути підставою для притягнення добросовісного платника податків до відповідальності. Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим, відповідач, як суб`єкти владних повноважень, не довів правомірності своїх дій (бездіяльності). Таким чином, оскаржуване рішення суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, за умови неповного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в тій його частині, в якій відмовлено в задоволені позову. Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи. Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сервіс-Буд Україна» сплатило судовий збір за подання адміністративного позову судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1385698867.1 від 19 червня 2019 року та за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у розмірі 2881 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1666777847.1 від 02 квітня 2020 року та квитанцією №0.0.1662298694.1 від 27 березня 2020 року. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року - скасувати. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 12 березня 2019 року № 0208461206 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» (ЄДРПОУ 36241045) суми штрафу у розмірі 86 439 (вісімдесят шість тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 40 коп. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Буд Україна» (ЄДРПОУ 36241045) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев