Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 823/873/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/873/16 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Безименної Н.В. Земляної Г.В. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков» (далі - підприємство, позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) від 24 червня 2016 року № 00004104 про застосування штрафу на загальну суму 375 425,98 грн за затримку строків реєстрації податкових накладних. Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно застосував до позивача штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки вказані в акті перевірки порушення не відповідають дійсним обставинам справи. Затримка реєстрації податкових накладних виникла за відсутності вини позивача, з огляду на що він не може нести відповідальність за податкове порушення. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 05 червня 2020 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року даний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові накладні були доставлені до центрального рівня податкового органу в межах встановленого терміну на її подання, проте, направлення відповідачем квитанцій № 1 за межами граничного терміну реєстрації податкових накладних не дає підстав для висновків про порушення позивачем як платником податків відповідних норм ПК України, а саме п.201.10. статті 201 ПК України. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Вважає, що встановлені порушення, зафіксовані актом перевірки, підтверджують порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, тому винесене податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на безпідставності скарги та законності оскаржуваного рішення. Також відповідачем у скарзі заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни неналежного відповідача - до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного - до Офіс великих платників податків Державної податкової служби. Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного. Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби шляхом його приєднання до Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на до Офіс великих платників податків Державної податкової служби. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа з 10 грудня 2002 року та відповідно до свідоцтва серії НБ № 383252 з 19 грудня 2002 року зареєстрований платником ПДВ. 08 червня 2016 року службова особа відповідача здійснила камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2016 року, про що склала акт від 08 червня 2016 року № 714/28-10-41-04/32268131. В акті зафіксовано виявлене податкове порушення позивача, що полягало в недотриманні строків реєстрації податкових накладних за квітень 2016 року: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 1563 668,22грн. та до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ - 1 095 295,83грн. На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року № 00004104, яким за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201, а саме за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів, до позивача застосовано штраф на загальну суму 375 425,98 грн з розрахунку 10% - за затримку реєстрації податкових накладних до 15 днів на суму 156366,82 грн та 20% - за затримку реєстрації податкових накладних до 30 днів на суму 219059,16 грн. Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом. Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. З аналізу наведених норм вбачається, що ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН. За пунктами 2, 5 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). Відповідно до пунктів 7-9 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Згідно пункту 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції. Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, як ПК України, так Порядком і Інструкцією передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкових накладних від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня. При цьому, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша з цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 квітня 2020 року по справі №160/5380/19. Відповідно до п.109.1. статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року по справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року по справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, дійсно, реєстрація податкових накладних за квітень 2016 року на загальну суму ПДВ 2658964,05грн. відбувалася з порушенням 15-денного терміну їх реєстрації, встановленого абз.11 п.201.10 статті 201 ПК України, що підтверджується Додатком 1 до акту перевірки, наявному у матеріалах справи. Про те, що надіслані електронним засобом зв`язку ПН не прийняті податковим органом, свідчать квитанції № 1 щодо неприйняття звітів (а.с.24, 26, 28, 31, 34). Разом з тим, реєстрація податкових накладних за квітень 2016 року на загальну суму ПДВ 2658964,05 грн відбувалася з порушенням 15-денного терміну їх реєстрації не з вини позивача, оскільки, як свідчать матеріали справи, 28 та 29 квітня 2016 року відповідач отримав податкові накладні ПП "ТД "Поляков" від 27 квітня 2016 року № 41, 22 квітня 2016 року № 42, 25 квітня 2016 року № 19153, № 19156, № 19161, № 16160. Квитанціями № 1 від 28 квітня 2016 року та 29 квітня 2016 року відповідач повідомив позивача, що вказані податкові накладні не прийнято, оскільки виявлено помилки та рекомендовано для з`ясування причин помилок звернутися до ДПІ за місцем реєстрації. Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції, тому податкові накладні ПП «ТД «Поляков» від 27 квітня 2016 року № 41, 22 квітня 2016 року № 42, 25 квітня 2016 року № 19153, № 19156, № 19161, № 16160 були подані протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних. Тобто, позивачем направлено на реєстрацію ПН в межах строку, встановленого п. 201.10 статті 201 ПК України та в межах операційного дня, визначеного Порядком № 1246 Отже, зв`язку із чим позивач не порушував встановленого часу операційного дня. Відтак, вини позивача не встановлено, оскільки ним виконано свій обов`язок вчасно. При цьому слід зазначити, що жодних пояснень з приводу несвоєчасного надіслання відповідних квитанцій відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не зазначено. При цьому, у квитанціях № 1 від 28 квітня 2016 року та 29 квітня 2016 року відповідач не зазначив причин, з яких вказані накладні не прийняті ним до реєстрації. В той же час, 27 травня 2016 року позивач повторно подав ті ж самі податкові накладні ПП «ТД «Поляков» за квітень № 41, № 42, № 19156, №19161, № 16160, і такі накладні відповідачем прийняті та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать відповідні квитанції № 1 від 27 травня 2016 року. Слід зазначити, що обов`язком платника є надіслати/надати податкову накладну на реєстрацію в межах операційного дня, однак, такий обов`язок не ставиться в залежність до часу отримання контролюючим органом такої накладної на реєстрацію. Та обставина, що податковий орган встигає чи не встигає перевірити накладну у межах того ж операційного дня, коли вона була надіслана на реєстрацію, як і та обставина, чи може поштова скринька контролюючого органу прийняти усі надіслані до закінчення операційного дня платниками податкові накладні, не повинна змінювати дату та час надходження накладної у той операційний день, коли це фактично відбулося. Як встановлено судом, відповідач не надав доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття розглядуваної податкової накладної протягом операційного дня з 00-00 год. до 23-00 год. Квитанцію про прийняття або неприйняття даних податкових накладних надіслано після закінчення операційного дня. Отже, вищевказані податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій. Крім того, та обставина, що позивач своєчасно надіслав на реєстрацію складену ним податкову накладну, а податковий орган у цей же день не надіслав квитанцію про прийняття або відхилення такої накладної, вказує на своєчасне виконання позивачем своїх обов`язків та своєчасну реєстрацію спірної накладної (постанова Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 806/832/17). Таким чином, позивачем надано відповідні пояснення та докази своєчасного направлення на реєстрацію спірної податкової накладної. Зазначені факти свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК. Навпаки, на думку колегії суддів, зі свого боку позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН. Отже з аналізу наведених обставин справи вбачається, що позивачем було вчинено всі залежні від нього дії по недопущенню порушення строків реєстрації накладних, при цьому, таке порушення сталося не з вини платника податків. Відповідно, оскільки наявність вини Приватного підприємства «Торговий Дім «Поляков» у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, то й немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності. Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття/неприйняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання. Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 травня 2018 року по справі № 810/3417/16 та від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17. За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 24 червня 2016 року № 00004104 про застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Н.В. Безименна Г.В. Земляна