Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1280/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1280/20 (суддя Озерянська С.І., м.Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №160/1280/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» 31 січня 2020 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019 року №0012920410 та №0012910410. Позов обґрунтовано тим, що з використанням телекомунікаційного каналу зв`язку та комп`ютерної програми «M.E.Doc» в операційний день - 20.02.2019 року позивач подав «звітну» податкову декларацію за 2019 рік з плати за землю. Оскільки в поданій декларації було невірно зазначено код КОАТУУ, позивачем в той самий день - 20.02.2019 року було подано «нову звітну» податкову декларацію за 2019 рік з плати за землю з зазначенням вірного коду КОАТУУ. Ці декларації були подані в межах граничних строків, встановлених чинним законодавством для їх подання, та прийняті контролюючим органом. В квітні 2019 року позивачем було встановлено, що в особистому кабінеті відображаються обидві декларації, що стало причиною недоїмки. З метою виправлення ситуації, позивачем було подано 07.05.2019 року «уточнену» податкову декларацію, проте незважаючи на вчинені дії, відповідачем було застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що відображення в облікових та звітних даних двох податкових декларацій з одного виду податку за однією земельною ділянкою не може бути підставою для висновку про наявність заборгованості позивача з цього податку, враховуючи своєчасну сплату позивачем податкових зобов`язань за цю земельну ділянку. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) із затримкою до 30 та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати сум грошового зобов`язання, що є порушенням п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» зареєстроване як юридична особа 17.10.2005 року та перебуває на обліку у Головному управління ДПС у м. Києві як платник земельного податку. 20.02.2019 року позивачем було подано «Звітну» податкову декларацію за 2019 рік з плати за землю, якою було самостійно визначено розмір суми земельного податку за 2019 рік у розмірі 3 129 438,24 грн. (260 786,52 грн. х 12 місяців) за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га нормативно - грошовою оцінкою 77 701 756,32 грн. зі ставкою податку 3%. В цій декларації було зазначено код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 1210136900 (а.с.9-12). Зазначена декларація отримана податковим органом 20.02.2019 року в 14:37, та має реєстраційний номер документу 9026630798 (а.с.13-14). При здійсненні перевірки даних декларації, позивачем самостійно виявлено помилку в її оформленні, а саме в зазначенні коду КОАТУУ. В той же день, 20.02.2019 року позивачем було подано «Звітну нову» податкову декларацію за 2019 рік з плати за землю, якою було самостійно визначено розмір суми земельного податку за 2019 рік у розмірі 3 129 438,24 грн. (260 786,52 грн. х 12 місяців) за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га нормативно - грошовою оцінкою 77 701 756,32 грн. зі ставкою податку 3%. В цій декларації було зазначено код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 8038000000 (а.с.15-17). Зазначена декларація отримана податковим органом 20.02.2019 року в 15:10, та має реєстраційний номер документу 9026863032 (а.с.19-20). З`ясувавши, що в системі відображені дві податкові декларації з плати за землю за 2019 рік, позивач подав «уточнену» податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, якою було самостійно нараховано до зменшення розмір суми земельного податку за 2019 рік у розмірі 3 129 438,24 грн. (260 786,52 грн. х 12 місяців) за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га нормативно - грошовою оцінкою 77 701 756,32 грн. зі ставкою податку 3%. В цій декларації було зазначено код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ1210136900. Зміст доповнення «помилково подана декларація за кодом КОАТУУ1210136900» (а.с.21-24). Зазначена декларація отримана податковим органом 07.05.2019 року в 15:28, та має реєстраційний номер документу 9091332683 (а.с.25-27). 04.07.2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі пп.19-1.1.1, п.п.19-1.2 п.19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ». За результатами перевірки було складено акт 04.07.2019 року № 002607/26-15-12-12-12/33808671, яким встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків за порушення строків сплати податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України (а.с.31-32). У зв`язку із виявленими порушеннями відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 16.09.2019 року № 0012920410, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 19, 18, 7, 7 календарних днів у розмірі 1043146 грн. яким зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 104314,60 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 року № 0012910410, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 38 календарних днів у розмірі 260786, 50 грн. яким зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 52157,30 грн. (а.с.28, 30). Законність та обґрунтованість вищезазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Аналіз вимог цієї статті дає підстави вважати, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу виключно у випадку якщо такий платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання у строки встановлені податковим законодавством. Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою з кадастровим номером № 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га нормативно - грошовою оцінкою 77701756,32 грн. зі ставкою податку 3%. у розмірі 3129 438,24 грн. за рік рівними частинами помісячно у розмірі 260786,52 грн. З досліджених податкових декларацій з земельного податку, картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» та платіжних доручень №210 від 21.02.2019 року, № 244 від 19.03.2019 року, №274 від 17.04.2019 року судом встановлено своєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов`язання за січень 2019 року, лютий 2019 року та березень 2019 року у сумі по 260 786,52 грн. щомісячно. Отже, враховуючи, що позивачем здійснено своєчасну сплату грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером № 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га за період січень - березень 2019 року, у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України. При цьому, суд першої інстанції вірно врахував те, що відповідачем встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань за податковими розрахунками земельного податку за номерами документів 9026630798 та 9026863032 від 20.02.2019 року, що відповідають деклараціям позивача з плати за землю за 2019 рік від 20.02.2019 року «звітної» та «звітної нової», які стосуються єдиної земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:78:192:0010 площею 1.3427 га, якою користується позивач. Відображення в облікових та звітних даних двох податкових декларацій з цього виду податку за однією земельною ділянкою не може бути підставою для висновку про наявність заборгованості позивача з цього податку, враховуючи своєчасну сплату податкового зобов`язання за цією земельною ділянкою та факт подання позивачем декларації з плати за землю за формою «Звітна Нова» поданої до настання граничного терміну подання звітності та подання ним декларації з плати за землю за формою «Уточнююча» після закінчення граничного терміну. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №160/1280/20 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 21 липня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко